Відповідно до ухвали Дніпровського райсуду м. Києва від 06 вересня, Дніпровське управління Головного управління Нацполіції в м. Києві здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №4201510040000207 від 18.11.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).
Згідно з документом, досудовим розслідуванням встановлено, що «посадовими особами "Актив-Банку" (наразі – на ліквідації; свого часу його акціонерами були брати Клюєві – див. нижче у довідці) у період 2009-2013 років укладено ряд кредитних договорів з компаніями групи «Актив Солар» (пов’язували з Клюєвими, - див. нижче), які на теперішній час не повернені позичальниками».
«Службовими особами банку здійснено багаторазові пролонгації строків повернення кредитних коштів та виведення заставного майна та майнових прав з активів банку, тобто розтрату чужого майна, яке перебувало у віданні службових осіб, вчинене шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах», - йдеться в ухвалі суду від 06.09.2016.
В іншій ухвалі цього ж суду щодо цього ж кримінального провадження – від 22 січня – зазначається, що, за даними слідчих, 27.10.2009 року Актив-Банк уклав кредитний договір 1027/01 з ПрАТ «Завод напівпровідників»; 18.11.2010 - кредитний договір 1118/01 з ТОВ «Іммобілен Груп»; 16.12.2010 - кредитний договір 1216/01 з ТОВ «Предіум Форест»;02.07.2012 - кредитний договір 0702/01 з ТОВ «Топенерго»; 18.05.2011 - кредитний договір 0518/01 з ТОВ «Предіум Інвест»; 01.11.2012 - кредитний договір 1101/01 з ТОВ «Грінтек Енержи»; 07.11.2012 - кредитний договір 1107/01 з ТОВ «ВосходСолар»; 13.02.2013 - кредитний договір 0213/01 з ПАТ «Машзавод» м. Новогродівка; 26.09.2013 - кредитний договір № 0926/01 з ТОВ «Лямбда Солар»; 30.09.2013 - кредитний договір 0930/01 з ТОВ «Корн».
Цитата з ухвали суду: «За кредитними зобов`язаннями, які передбачали забезпечення виконання боржниками зобов`язань, службовими особами Актив-Банку вчинялись фактичні дії щодо припинення договорів застави та поруки, а саме, після настання строку виконання зобов`язання, Актив-Банк та позичальники підписували додаткові угоди до договорів застави щодо припинення та розірвання. Більше того, до укладених кредитних договорів багаторазово укладались додаткові угоди про пролонгацію строку повернення кредиту. В більшості випадках кількість таких угод (щодо зміни строку повернення кредиту) перевищувала двадцять додаткових угод, тобто, банк десятки разів погоджувався на відстрочку виконання зобов`язань проблемними позичальниками, що в результаті призвело до остаточного неповернення грошових коштів.
Так, ТОВ «Лямбда Солар», ТОВ «Грінтек Енержи» ТОВ «Предіум Інвест» як забезпечення повернення кредиту передали майнові права за договорами поставки. Таким чином, у випадку неповернення позичальниками грошових коштів, банк міг би розраховувати лише на переведення на себе права вимоги за договором поставки, і навіть у випадках реальної поставки товару, фактично не набував права власності на предмет застави.
Водночас, за кредитними зобов`язаннями, які передбачали забезпечення виконання боржниками зобов`язань, службовими особами банку вчинялись фактичні дії щодо припинення та розірвання. Після розірвання договорів застави, видані банком кредити по суті мають незабезпечений характер.
При цьому слід зазначити, що вищевказані незаконні дії службових осіб ПАТ «КБ «Актив-банк», спрямовані на виведення активів з банку, призвели до стійкої неплатоспроможності банківської установи, введення тимчасової адміністрації та подальшої ліквідації банку», - констатується в ухвалі суду від 22.01.2016.
Довідково. Тимчасова адміністрація була введена в «Актив-Банк» 03 вересня 2014 року, а 25 грудня того ж року НБУ ухвалив рішення про його ліквідацію. За даними Фонду гарантування. на 01 серпня 2016 року вкладники «Актив-Банку» отримали 1,3 млрд грн, або 98,7% виплат, передбачених у межах гарантійної суми. Власниками «Актив-банку» до кінця 2012 року були брати Клюєві (тобто самі собі видавали кредити, якими зацікавилися правоохоронці, - ред.). Наприкінці 2012 року вони продали «Актив-Банк» для нинішньої першої заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової та екс-глави спостережної ради Ощадбанку Данила Волинця (подружжя). А вже навесні-2014 О. Маркарова і Д. Волинець перепродали банк групі інвесторів, які, за даними учасників ринку, були близькими до бізнесмена Олександра Антонова – батька Володимира Антонова (останній свого часу був акціонером «Міського комерційного банку»).
22.01.2016 суд відмовив у задоволенні клопотання слідчих про накладання арешту на низку об’єктів нерухомості, які належали, зокрема, ТОВ «Предіум Інвест», ТОВ «Восход Солар», ПАТ «Укрпідшипник» (в останньому випадку, до речі, йшлося про офісне приміщення представництва компанії «Актив Солар Холдинг» за м. Київ, вул. Різницька, 3).
При ухваленні відповідного рішення суд виходив з того, що за даними представника ПАТ «Укрпідшипник», між цим підприємством та «Актив-Банком» не укладалось жодних кредитних угод, а підприємство не передавало «Актив-Банку» будь-якого належного йому на праві власності майна в забезпечення повернення кредитних коштів.
У свою чергу представник ТОВ «Предіум Інвест» зазначав про відсутність ризиків щодо подальшого відчуження майна, оскільки воно перебуває в іпотеці.
Відповідно до письмових пояснень ТОВ «Восход Солар», його борг за кредитним договором з «Актив-Банком» (предметом якого було надання банком кредитних коштів у сумі 10 млн дол.) на 22.01.2015 складав 178,8 тис дол, що, як зауважувалося, свідчить про належне виконання Товариством умов укладеного договору. Вартість же фотогальванічних елементів, про арешт якого ставилося питання, складала 595,25 млн грн (вартість застави – 274,2 млн грн).
Борги імені Клюєвих
Як зазначалося, бенефіціарами «Актив-Солар» (Activ Solar) вважалися брати Клюєві. Щоправда, торік у жовтні в групі відповідні зв’язки заперечували. Не виключено, підставою для цього став можливий перехід контролю (реальний чи номінальний), принаймні, над частиною активів «Актив-Солар» від Клюєвих до китайської держкомпанії CNBM – у рахунок погашення боргів.
У згаданій заяві Activ Solar також спростовувалася наявність боргів перед Ощадбанком. Натомість ще на початку 2015 року в Ощадбанку публічно заявляли, що обсяг заборгованості корпоративних клієнтів у Криму сягав 650 млн дол, а 94% цього портфелю – це позики на будівництво 16 сонячних електростанцій, які пов’язували з Клюєвими. За даними звітності Ощадбанку за ІІ квартал 2016 року, обсяг його кредитного портфелю в Криму сягає 15,02 млрд грн (повністю зарезервований). 94% від цієї суми – це 14,1 млрд грн.
У березні-2016 глава правління Ощадбанку Андрій Пишний заявляв, що «континентальна» частина кредитів, виданих Ощадбанком під «сонячні» проекти Клюєвих, обслуговується. Перед цим ЗМІ повідомляли, що борги «сонячних» компаній перед Ощадбанком обслуговує CNBM. Також наводилися неофіційні дані, що загалом Ощадбанк підтримав бізнес Клюєвих через кредити і кредитні гарантії на 500 млн євро (340 млн євро припадали на кримські активи).
У квітні 2015 року Activ Solar зробило офіційну заяву, що не веде фінансово-господарської діяльності в Криму з квітня 2014 року: «Activ Solar та/або її дочірні компанії не є акціонерами (тобто власниками) сонячних електростанцій в Криму. З 2009 року по квітень 2014 року, компанія займалася будівництвом і обслуговуванням сонячних електростанцій на Кримському півострові, але потім припинила свою діяльність на цій території».
Додамо, що інший держбанк – Укрексімбанк – намагається стягнути 5 млрд грн зі згаданого вище «Заводу напівпровідників», який теж пов’язаний з Клюєвими. 18.05.2016 Госпсуд Запорiзької областi ухвалив рішення про введення процедури санацiї ПрАТ «Завод напiвпровiдникiв» строком на 6 мiсяцiв, керуючим санацiєю призначено арбiтражного керуючого Євгена Кириченка.
Наскільки в Укрексімбанку високі шанси повернути позики?
Арбітражний керуючий заявляв, що Укрексімбанк веде себе в суді «дуже пасивно», зі всім погоджується, не заявляє протести. У цьому ж контексті видання "Новое время" писало таке: «Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений "продукцією майбутніх періодів", тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011-2018 роки. Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми - 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника - Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 році 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн - чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов`язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого».
Але це – не єдина заборгованість Клюєвих перед Укрексімбанком. Цей держбанк намагається стягнути ще 41,6 млн євро з підконтрольного їм «Укрпідшипника».
До речі, 09 березня Печерський райсуд м. Києва частково задовольнив клопотання Генпрокуратури та в рамках досудового розслідування одного з кримінальних проваджень щодо Клюєвих (№42015000000002120 – за статтею про шахрайство та зловживання владою або службовим становизе) наклав арешт на майнові корпоративні права, власником яких є фізособа, заборонивши відчуження, розпорядження частками, цінними паперами (акціями), здійснення/вчинення уповноваженими держорганами реєстраційних дій щодо зміни учасника - власника часток, цінних паперів (акцій), що належать SLAV Handel Vertretung und Beteiligung Aktiengesellschaft у ПрАТ «Укрпідшипник»; ПАТ «Машзавод» (м. Новогродівка); ПрАТ «АМЗ «Вістек»; ПАТ «АЗОКМ»; ПрАТ «Актив-Страхування»; ТОВ «Актив Девелопмент Україна». Водночас суд відмовив щодо накладання вказаних обмежень на нерухомість цих компаній.
У держреєстрі власниками істотної участі в ПрАТ «Укрпідшипник» значилися брати Клюєві.
У судових матеріалах згадувалося про отримання «Заводом напівпровідників» кредитів в Укрексімбанку на 1,5 млрд грн., які (цитата з ухвали суду) «під приводом розрахунків за поставку товарів переведено на закордонні рахунки підконтрольного їм підприємства Activ Solar GmbH та в дійсності використано для збагачення», а також про одержання «Заводом напівпровідників» 170 млн грн від Держагентства з інвестицій та розвитку (яке координувалося через А. Клюєва як першого віце-прем`єра) на компенсацію сплачених відсотків за користування кредитами.
У березні повідомлялося, що компанія SLAV Handel Vertretung und Beteiligung AG подала до Арбітражного суду Відня заяву на відкриття процедури банкрутства. Про банкрутство оголосили також дві дочірні компанії групи SLAV. Як зазначав представник австрійського товариства захисту прав кредиторів KSV1870 Юрген Ґебауер, однією з причин банкрутства стали санкції ЄС: "Брати Клюєви не могли отримати кредити на погашення боргів, а також поповнити обігові кошти компанії з власних ресурсів, оскільки їхні рахунки заморожені".
За інформаціюю KSV1870, борги компаній групи SLAV становлять близько 112 млн євро. Більше 90 відсотків цієї суми припадають на китайський державний концерн CNBM International, що займається переважно виробництвом будматеріалів. Згідно зі звітністю SLAV Handel, Vertretung und Beteiligung AG, яка перебуває у розпорядженні DW, понад 100 млн євро заборгованості компанії припадає на розрахунок за товарні поставки. Йдеться про постачання обладнання для сонячних електростанцій.
Перед цим стало відомо, що управляюча компанія Activ Solar з австрійською реєстрацією виявилася банкрутом з півмільярдним боргом. Австрійські журналісти назвали новину про Activ Solar "найбільшим корпоративним банкрутством року". За даними видання Die Presse, борг компанії Клюєвих склав 503,4 млн євро.
Як констатувало DW, якщо в активі Activ Solar були сонячні електростанції, то у SLAV таких високоліквідних активів для задоволення вимог кредиторів немає. Згідно зі звітністю, активи становлять біля 80 млн євро. Левова частка цих активів - підприємства групи "Укрпідшипник". Це насамперед заводи важкої промисловості, які розташовані в зоні конфлікту на сході України.
Ще такий штрих.
Як відомо, під час кризи 2008-2009 рр. Промінвестбанк "через" Клюєвих перейшов під контроль російської держкорпорації Внєшекономбанк. При цьому Промінвестбанк намагався відсудити 160 млн грн в ПАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів», теж пов`язане з Клюєвими. Але судячи з усього, це далеко не всі їх борги перед Промінвестбанком.
Наприкінці березня російське ділове видання "Ведомости", описуючи фінансові проблеми Промінвестбанку та ризик введення тимчасової адміністрації, серед іншого вказувало, що тодішні резерви ліквідності Промінвестбанку не покривають його зобов`язання по виплаті вже згаданій китайській CNBM 75,6 млн євро в 2016 р. Для поповнення ліквідності Промінвестбанк в березні продав ряд кримських активів з дисконтом, констатували джерела видання, не розкриваючи подробиць. Судячи з усього, йшлося саме про активи «імені» Клюєвих.
Влітку 2014 року Activ Solar спростовувала інформацію, поширену в ЗМІ Сергієм Аксьоновим, що борг компанії перед російськими банками (Сбербанком, ВТБ і Внєшекономбанком) сягав близько 300 млн дол.
У квітні 2015 року «Коммерсант» писав, що сонячні електростанції в Криму, які втратили українські «зелені тарифи», не змогли погашати кредити на 800 млн євро, які були взяті в т.ч. у російських держбанках, і переходять у їх власність. За даними видання, кредити під ці проекти надавав не тільки український Ощадбанк, але й російський Сбербанк, група ВТБ, Внєшекономбанк, а також їх дочірні структури.
Тоді у Внєшекономбанку повідомили, що Промінвестбанк фінансував СЕС на 110 МВт Activ Solar. У Сбербанку і ВТБ відмовилися від коментарів. У російському ж Агентстві страхування вкладів заявили, що майно сонячних електростанцій не переходило у його власність АСВ.
Також зазначалося, що в 2014 році в Activ Solar наводили інформацію, що $1,8 млрд у кримські СЕС вклали "держкорпорації КНР та інституційні інвестори з Європи". Боргів перед російськими банками у Activ Solar немає, підкреслювали в компанії.