Партнер, керівник податково-юридичної практики компанії EY Володимир Котенко під час Ukrainian Financial Forum описав власне бачення щодо перспектив запровадження в Україні плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), який розробила ОЕСР в рамках посилення боротьби з уникненням від оподаткування та який, як заявлялося, буде запроваджувати уряд. У цьому контексті експерт звернув увагу в т.ч. на проблематику податкової та валютної амністії. Нижче - пряма мова В. Котенка:
"BEPS є розвитком законодавства, яке в нас вже було запроваджено [зокрема, щодо трансфертного ціноутворення]. Давайте розглянемо BEPS з точки зору трьох якостей, які програма цих заходів переслідує або наслідки, які вона спричинить.
Перше – цей інструментарій ускладнює життя тим, хто намагається ухилятися від сплати податків. Водночас НБУ, наприклад, бачить можливості для валютної лібералізації, якщо здорожчають схеми ухилення від оподаткування, з якими пов`язаний відтік капіталу.
Мінфін вважає, що потрібно сконцентруватися на чотирьох кроках з розмаїття запропонованих заходів (а таких 15): на запровадженні правила контрольованих іноземних компаній; правила щодо ускладенння ухилення від оподаткування з допомогою конвенцій уникнення подвійного оподаткування; правила застосування постійного представництва; правила щодо врахування фінансових витрат. Тобто тут пріоритети розставлені. Те, що НБУ презентував, дуже подібне. Нацбанк та Мінфін входять до однієї робочої групи, їх позиції узгоджені, на мій погляд.
Друге питання, яке потрібно розглянути в контексті BEPS, - чи працює BEPS сам по собі, чи достатньо, щоб Верховна Рада та інші стейк-холдери натиснули кнопки та підписали нормативні акти? Очевидно, що ні.
Правила BEPS не будуть працювати без запровадження повноцінної системи обміну інформацією. У першу чергу фінансовою інформацією. Це окремий блок завдань, перелік заходів, в якому, на жаль, не все залежить від України. До автоматичного обміну інформацією з іншими країнами Україну допустять не лише тоді, коли ми зголосимося запроваджувати таку систему, а коли наші правила, наша інфраструктура (зокрема, технічна) буде протестована нашими партнерами і з нами погодяться обмінюватися цією сенситивною інформацією.
Третій блок питань, пов`язаний з BEPS, хоча й не належить до його царини, – які інші сфери негайно будуть зачеплені зміною правил.
Так, BEPS матиме наслідком підвищення прозорості, відкритості для всіх, хто займається бізнесом і, наприклад, не говорив усю правду в минулому. Тому першим питання буде – що робити з минулим. Це питання буде до Верховної Ради – щодо податкової та валютної амністії.
Інший нюанс, пов`язаний з цим, - чи зможе податкова належним чином розпорядитися потужним інструментарем у вигляді BEPS-правил, який їй дадуть у руки. Тут можуть бути різні думки, але, думаю, буде багато скепсису з приводу того, чи зможе податкова в нинішньому вигляді неупереджено та адекватно використовувати.
Незалежно від того, що всі ці питання виникають, слід рухатися в напрямку запровадження BEPS. Це, на мою думку, безальтернативний підхід. Інші країни цим шляхом рухаються. І якщо ми зупиняємося і намагаємося законсервуватися у власному середовищі, нас до цього процесу все одно залучать, але залучать просто непідготовленими. Тому розуміючи, які додаткові – окрім суто податкових – виклики перед нами стоять, треба намагатися їх вирішити, готуючи грунт для максимально безболісного запровадження правил BEPS в Україні.
Сьогодні правила [щодо контролю за трансфертним ціноутворенням] виконуються. Водночас надходження в бюджет в результаті донарахування згідно з правилами трансфертного ціноутворення в масштабах країни просто мізерні.
BEPS наразі не обтяжує правила по суті. Ці правила лише додають механізми, які дозволили б контролюючим органам швидше виявляти сфери, де має місце недотримання правил. Це стосуватиметься розкриття більшого обсягу інформації, але по суті це не створює додаткові наслідки у вигляді спеціальних ставок податків щодо таких операцій.
Наприклад, 13-ий крок, який пропонує запроваджувати ОЕСР, полягає в подачі звітності мультинаціональними групами компаній в розрізі країн. Це означає, що податкові органи в Україні будуть мати дані про операції в розрізі країн, де ведуть операції структури, представлені в Україні, і вони розумітимуть функціонал кожного з підприємств. Це дасть змогу контролюючим органам відразу звертати увагу, чи відповідає функціонал обсягу того прибутку чи інших показників, які на нього припадають. У випадку невідповідності податковий орган матиме можливість оперативно відреагувати.
Щодо податкової амністії. Деякі країни проводять амністію регулярно і вважають це успішним. Дехто проводить рідко чи обіцяє амністію на певні строки. Загальної думки не існує.
Ті, хто спеціалізовано моніторить ситуацію з амністіями (ОЕСР, зокрема, випускає періодичні дослідження практики амністій в окремих країнах), відносяться з певним скепсисом до амністії. Вони наводять безліч аргументів: амністія розхолоджує платників, дискримінує сумлінних платників і т.д.
Менше з тим, країни вдаються до таких заходів, виходячи зі свого розуміння тих завдань, які перед ними стоять.
Незважаючи на відсутність стовідсотково позитивної практики, нас це не має стримувати, якщо полісі-мейкерс вирішать, що це доречний крок для України.
Водночас, наприклад, МВФ у попередніх своїх оглядах виступав проти амністії.
У випадку проведення амністії буде питання щодо механізмів її застосування. Скажімо, застосовуємо до всіх, чи, наприклад, чиновників виключаємо з амністії. Чи сплачуємо за минулі періоди, чи це буде безкоштовна амністія тощо.
Питання, які ніби є технічними, стануть питаннями політичними і вони врешті-решт визначать ставлення до цього. Але давайте хоча б почнемо нормальну дискусію з цього приводу"