За оцінками НБУ, профіцит зведеного платіжного балансу за підсумками першого півріччя становив 406 млн дол (у І кварталі був дефіцит 813 млн дол, а в ІІ кварталі – профіцит 1,22 млрд дол), тоді як за аналогічний період минулого року був дефіцит 1,3 млрд дол.
Профіцит фінансового рахунку в 1-му півріччі був 547 млн дол (у І кварталі – 260 млн дол, у ІІ кварталі – 287 млн дол), а рахунку операцій з капіталом – 43 млн дол (у І кварталі – 28 млн дол, у ІІ кварталі – 15 млн дол).
За січень – червень чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в 2.0 млрд. дол. США, тоді як за перше півріччя минулого року – 1.3 млрд. дол. США.
За січень – червень 2016 року обсяги готівкової валюти поза банками скоротилися на 2.5 млрд. дол. США, за відповідний період 2015 року – на 305 млн. дол. США.
Дефіцит рахунку поточних операцій (включає сальдо експорт-імпорт товарів і послуг; оплату праці тощо) в січні-червні був 184 млн дол. (у І кварталі дефіцит – 1,1 млрд дол., у ІІ кварталі – профіцит 917 млн дол). Це 0,5% ВВП (торік за цей же період було 0,3% ВВП, або 114 млн дол).
За січень – червень 2016 року експорт товарів скоротився на 11.9%. Найбільше – до Росії (в 1.6 раза) та Азії (на 14.6%). Частка Росії в загальному експорті зменшилася до 8.4% (у січні – червні 2015 року становила 11.6%), а частка Азії – до 34.6% (у січні – червні 2015 року – 35.7%). Обсяг експорту до країн ЄС зріс на 6.7%, а його питома вага в загальному експорті – до 33.9% (за січень – червень 2015 року – 28.0%).
За січень – червень 2016 року імпорт товарів скоротився на 8.9%. Найбільше скоротився обсяг імпорту з Росії – в 1.8 раза, його частка в загальному імпорті знизилася з 19.4% до 12.0%. Імпорт із країн ЄС та Азії зріс відповідно на 2.2% та 16.9%. Частка Азії в загальному імпорті зросла з 16.5% до 21.1%, частка країн ЄС – із 33.9% до 38.1%.
Нагадаємо, що НБУ поліпшив прогноз дефіциту поточного рахунку платіжного балансу в 2016 році: він був знижений з 2.3 млрд дол до 1.8 млрд дол.
"Це зумовлено меншими обсягами імпорту природного газу, покращенням умов торгівлі, збільшенням очікуваного врожаю зернових та вищими обсягами приватних грошових переказів у країну. Ми також не очікуємо значного розширення дефіциту поточного рахунку в наступні роки", - констатували в Нацбанку.
Червень
Профіцит зведеного платіжного балансу в червні становив 377 млн дол США (у червні минулого року – 489 млн дол США).
Профіцит поточного рахунку платіжного балансу в червні становив 241 млн. дол. США (у червні 2015 року – 347 млн. дол. США). Темпи скорочення експорту товарів були вищими, ніж у травні (8.3% порівняно з 2.3%), тоді як імпорт товарів знижувався повільніше (2.4% порівняно з 8.1% у травні). Порівняно з травнем 2016 року обсяг експорту товарів зріс на 1.7%, а імпорту – на 6.5%.
Обсяги експорту товарів становили 2.7 млрд. дол. США. Зниження експорту відбулося за такими основними групами товарів:
хімічної промисловості – на 39.4% (у травні – на 26.9%);
мінеральних продуктів (у тому числі руд) – на 27.2% (у травні спостерігалося зростання на 8.4%);
чорних та кольорових металів – на 11.1% (у травні – на 11.5%);
машинобудування – на 10.4% (у травні – на 26.4%).
Водночас обсяг експорту продовольчих товарів збільшився на 7.1% (у травні – на 11.1%).
Довідково. Вартісні обсяги експорту олії в червні зросли на 30% м/м (на 25.5% р/р) та були найбільшими в 2016 році. Загалом експорт олії в 2015/2016 маркетинговому році прогнозується рекордним. Основними країнами – споживачами української олії були Індія та Китай (більше 40%). Крім того, у 2016 році зросла частка експорту до країн ЄС – їх питома вага збільшилася до 35% порівняно з 19% у 2015 році.
На відміну від попередніх років у червні не відбулося сезонного зменшення експорту зернових. Збереженню їх значних вартісних обсягів сприяли зростання світових цін на кукурудзу та високі перехідні запаси. Загалом за даними Міністерства аграрної політики та продовольства експорт зерна у 2015/2016 маркетинговому році Україна експортувала рекордний обсяг зернових – 39.5 млн.т.
У червні зріс експорт продукції машинобудування, насамперед за рахунок збільшення поставок турбореактивних двигунів до Індії. Цьому сприяв початок реалізації контракту щодо поставок багатоцільових військово-транспортних літаків Ан (плановий обсяг становить 500 одиниць вартістю 5.3 млрд. дол. США упродовж 15 років).
Через наявність лагів між виробництвом та відвантаженням готової продукції та відображенням світових цін в експортних контрактах страйк залізничників на сході країни та зниження світових цін на чорні метали не мали суттєвого впливу на показники експорту металургійної продукції. Водночас такі перебої (через коротший цикл виробництва) та більш тривале падіння світових цін на залізну руду, яке відновилося з кінця квітня поточного року, спричинили зниження експорту металевих руд.
Обсяги імпорту товарів становили 2.9 млрд. дол. США. Суттєво скоротилися обсяги енергетичного імпорту – на 43.4% (у травні – на 58.1%), тоді як обсяги неенергетичного імпорту зросли на 14.0% (у травні – на 18.0%), зокрема:
машинобудування – на 42.5% (у травні – на 56.6%);
продовольчих товарів – на 13.0% (у травні – на 4.5%);
чорних та кольорових металів – на 9.3% (у травні – на 23.6%);
хімічної промисловості – на 2.2% (у травні – на 11.9%).
Довідково. У червні відновилися поставки сирої нафти з Казахстану для потреб Кременчуцького нафтопереробного заводу, а більш ранній початок збиральної кампанії спричинив збільшення імпорту нафтопродуктів. Водночас імпорт природного газу, як і очікувалося, майже припинився – у червні було імпортовано лише 20 млн. м3. Це призвело до скорочення запасів газу в сховищах до 9.7 млрд. м3 (на 01.07.2016), що на 19% менше порівняно з відповідною датою попереднього року.
Імпорт неенергетичних товарів у червні дещо збільшився. Серед його груп спостерігалася різноспрямована динаміка. Зростання імпорту продовольчих товарів прискорилося, зокрема через збільшення імпорту тютюну. Натомість імпорт продукції машинобудування майже не змінився. Поставки легкових автомобілів продовжили знижуватися, що було компенсовано зростанням імпорту устаткування та обладнання.
У червні чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив 136 млн. дол. США (у червні минулого року фінансовий рахунок був практично збалансованим).
Чисте збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій оцінено в 190 млн. дол. США, більшість із яких було спрямовано до банківського сектору, в т. ч. за рахунок переоформлення боргу в статутний капітал.
Чисте зменшення зовнішньої позиції банківської системи за операціями з портфельними та іншими інвестиціями становило 717 млн. дол. США і зумовлювалося головним чином зростанням активів за валютою та депозитами.
Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило 601 млн. дол. США і сформувалося в основному за рахунок скорочення обсягів готівкової валюти поза банками на 597 млн. дол. США. Чисті залучення за кредитами становили 20 млн. дол. США.
У цілому за операціями приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) чистий приплив коштів становив 90 млн. дол. США (у червні минулого року відплив дорівнював 453 млн. дол. США).
Міжнародні сировинні ринки
Як констатують у Нацбанку, цінова кон’юнктура для українських експортерів у червні, як і очікувалося, погіршилася.
Індекс зміни світових цін на товари українського експорту (ЕСРІ) знизився на 7% м/м (у річному вимірі падіння ЕСРІ поглибилося до 7% р/р порівняно з 0.1% р/р у травні 2016 року). Це пов’язано насамперед із суттєвим зниженням експортних цін на окремі види сталевої продукції українського виробництва та залізну руду (в середньому за червень на 18.9% м/м та 6.3% м/м відповідно).
Додатковими факторами погіршення зовнішньої кон’юнктури було зниження цін на добрива, олійні культури та пшеницю. Останні знизилися через наявність високих перехідних запасів та очікування високого світового врожаю цього року.
Стримували падіння індексу підвищення цін на кольорові метали та інші зернові. Так ціни на алюміній зросли на 2.6% м/м внаслідок слабких даних щодо економічної активності США (одного з основних споживачів кольорових металів) та очікувань нових стимулюючих дій влади Китаю. Ціни на кукурудзу, незважаючи на корекцію в другій половині червня, збільшилися на 6.5% м/м через негативні очікування щодо зменшення площ посівів кукурудзи в США, одного з найбільших світових виробників. Водночас через сезонне збільшення пропозиції на ринку ціни на кукурудзу, як і на пшеницю, у липні переважно знижувалися.
Після значної корекції в червні ціни на сталеву продукцію в липні 2016 року демонстрували різноспрямовану динаміку. Основними факторами, які тиснули в бік зростання, були: поступове відновлення попиту на сталь у країнах Близького Сходу та Північної Африки після завершення Рамадану; скорочення обсягів виробництва сталі ЄС у червні (на 5.3% р/р) та ще деякими провідними виробниками (Кореєю, Бразилією, Україною). Стримуючим фактором було нарощення експорту сталі Китаєм (у червні на 23% р/р) з метою утримання частки на світовому ринку на тлі дії антидемпінгових мит.
Крім того, на початку липня Єврокомісія розпочала антидемпінгове розслідування щодо гарячекатаного прокату з Росії, Бразилії, Ірану, Сербії та України. Розслідування було порушено на підставі скарги Європейської асоціації виробників сталі, яка ґрунтується на порівнянні внутрішніх та експортних цін на окремі види сталевої продукції походженням із зазначених країн. Така політика ЄС може в майбутньому негативно вплинути на конкурентоспроможність українських товарів. Крім того, у конкурентну боротьбу за ринок ЄС намагаються вступити індійські компанії, які вже почали розглядати цей ринок як перспективний, з огляду на проведення там антидемпінгових розслідувань проти найбільших постачальників гарячекатаного прокату.
На початку липня світові ціни на нафту, незважаючи на стійкий тиск надлишкової пропозиції, намагалися утриматися близько 50 дол./бар. Однак збільшення пропозиції на ринку на тлі зменшення попиту з боку нафтопереробних підприємств унаслідок слабкого зростання світової економіки призвело до відновлення падіння цін на нафту. Зокрема тиск на ціни був зумовлений: зростанням запасів нафти в світі, зокрема в США та Китаї; подальшим відновленням роботи сланцевих компаній – кількість діючих бурових установок у США збільшувалася чотири тижні поспіль; зменшенням попиту з боку Китаю через майже повну завантаженість стратегічних сховищ та одночасного суттєвого збільшення обсягу експорту бензину Китаєм у червні – до рекордних 1.1 млн. т., що вдвічі перевищує рівень минулого року.
Додатковим фактором впливу на зниження цін на нафту в липні було укріплення долара США до провідних валют (індекс DXY зріс на 1.2% за одночасного падіння євро станом на 25.07.2016). Укріпленню долара США сприяли: відносна стійкість фінансових ринків до Brexit, що надало впевненості учасникам ринку щодо підвищення процентної ставки ФРС до кінця поточного року; більш сильні макроекономічні дані США порівняно з країнами Єврозони та Японії. Це здебільшого призвело до подальшої девальвації валют країн, ринки яких розвиваються.