Підвищення соцвиплат призведе лише до подальшого зубожіння громадян

Все про економіку та фінанси

Потрібно бути несповна розуму, щоб заперечувати суттєве падіння рівня життя в Україні через більш ніж глибоку девальвацію та високу інфляцію. З огляду на це, цілком природно, що лунають заклики до держави підтримати населення.

Однак як не парадоксально, але в нинішніх економічних умовах підвищення соцстандартів призведе лише до подальшого зубожіння громадян. Оскільки забезпечити підвищення соцвиплат можна лише за рахунок емісії НБУ, яка сьогодні й так активно відбувається, що створює додаткові курсові та інфляційні ризики. Відповідно, чим активніше «друкарський верстат» НБУ працюватиме, тим більшими будуть потенційні проблеми (детальніше про це читайте тут).

Так, зараз всім важко (точніше, більшості важко). Але бувають періоди, коли альтернативи тому, щоб зціпити зуби й перетерпіти, просто не існує. Інакше буде ще гірше.

Про, на жаль, з наближенням місцевих виборів, які мають відбутися восени, у Верховній Раді все більше представників все більшої кількості членів коаліції декларує необхідність підвищення соцстандартів, попри далеко неоднозначну ситуацію з держбюджетом.

Так, 21 травня Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2937, в якому передбачено відновлення з 1 червня 2015 року дії закону «Про індексацію грошових доходів населення», що дозволить підвищити прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць і мінімальна заробітна плата підлягають індексації на величину індексу споживчих цін. Автори документу – нардепи з фракції «Блоку Петра Порошенка» - Вадатурський А., Жолобецький О., Хлань С., Гордєєв А., Третьяков О., Козаченко Л.

Як уже повідомляв Finbalance, підвищити соцстандарти останнім часом все активніше почали пропонувати також фракція «Радикальної партії» та «Батьківщина». Про готовність уряду вивчити це питання на днях заявив і лідер «Народного фронту» - прем’єр А. Яценюк.

Водночас нещодавно міністр фінансів Наталія Яресько наголошувала, що уряд не має можливостей для збільшення соцвиплат, навіть з огляду на високу інфляції та профіцит держбюджету.

При цьому варто враховувати, що у І кварталі профіцит бюджету справді склав 4,2 млрд. грн. або 0,9% від ВВП. Але якщо в балансі держфінансів врахувати дефіцит Нафтогазу в І кварталі-2015 (17,2 млрд. грн.), дефіцит Пенсійного фонду (4,0 млрд. грн.) і виключити одноразові доходи від продажу 3G ліцензій (6,1 млрд. грн.), тоді дефіцит сектору державного управління становитиме 23,6 млрд. грн. (1,2% від ВВП), а первинний дефіцит (без врахування виплат по боргам) - 6,0 млрд. грн. (0,3% від ВВП).

У нинішніх умовах профіцит держбюджету - це об`єктивна необхідність, до якої зобов`язаний прагнути уряд, враховуючи високе боргове навантаження на держбюджет і необхідність забезпечення адекватного фінансування Збройних Сил (з огляду, передусім, на ймовірне загострення військової агресії Путіна; у Мінфін вже заявляли, що сидові відомства просять додаткове фінансування на 17 млрд грн).

Також слід зважати, що в держкошторисі й так передбачена значна сума, зокрема, на комунальні субсидії (24 млрд грн), яка має нівелювати негативний ефект для соціально вразливих категорій населення від підвищення тарифів.

Краще жорстка і неприємна правда, аніж солодкі популістичні обіцянки політиків. Які тим паче можуть призвести до ще більшого зниження життя громадян.