Печерський райсуд скептично оцінив підозри ГПУ, що "Приват" вивів 19 млрд грн рефінансу

Все про економіку та фінанси

16 серпня слідчий суддя Печерського райсуду м. Києва відмовив слідчому Генпрокуратури в задоволенні клопотання про арешт коштів на рахунках «TEAMTREND LIMITED» в кіпрській «дочці» Приватбанку в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001261.

Як писав Finbalance, за даними слідства, службові особи Приватбанку шляхом зловживання своїм службовим становищем протягом 2014 року заволоділи коштами НБУ в сумі понад 19 млрд грн, виділеними на рефінансування Приватбанку, шляхом перерахування пов’язаним 42 підприємствам кредитів у сумах від 18 до 73 млн дол (під заставу майнових прав на товар). Ці ж 42 компанії в свою чергу уклали сумнівні (на думку слідчих) угоди, здійснивши 100% передплату, та перерахувавши вказані грошові кошти на рахунки нерезидентів: «TEAMTREND LIMITED», «TRADE POINT AGRO LIMITED», «COLLYER LIMITED», «ROSSYAN INVESTING CORP», «ZAO UKRTRANSITSERVICE LTD», «MILBERT VENTURES INC.», для отримання товарів.

«Однак поставка товарів до цього часу не відбулася. Грошові кошти до теперішнього часу не повернуті. Таким чином службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» не забезпечили виконання відшкодування можливих збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитних договорів», - йшлося в ухвалі суду від 29 липня щодо вказаного кримінального провадження.

В ухвалі ж суду від 16 серпня констатується, що «сторона обвинувачення вважає, що на даний час існують достатні підстави вважати, що грошові кошти, які перераховано компанії-нерезиденту «TEAMTREND LIMITED» є предметом вчинення злочину, доказом його вчинення, а також майном набутим злочинним шляхом, і може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру для забезпечення цивільного позову».

З цього приводу суд зауважив таке (нижче – цитата з документу):

«Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що орган досудового розслідування не надав суду належних, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначним ст. 98, 96-2 КПК України, що розрахункові операції компанії-нерезидента «TEAMTREND LIMITED» якимось чином пов`язані із протиправною діяльністю, дані щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тим більше, що кошти здобуті злочинним шляхом, є знаряддям злочину, чи службові особи компанії є підозрюваними у кримінальному провадженні.

Органом досудового розслідування в належний спосіб не доведено, що вказане майно перебуває у власності підозрюваного, або третьої особи щодо якої наявні достатні підстави вважати, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації; що вказане майно перебуває у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та до якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Більше того, відносно жодної юридичної особи в даному кримінальному провадженні не здійснюється провадження за ст. 209 КК України, що змушує суд критично поставитись до доводів слідчого, що зазначені грошові кошти є знаряддям злочину.

Слідчий суддя не погоджується з доводами клопотання з приводу того, що саме ті грошові кошти, які були виділені ПАТ КБ «Приватбанк» для рефінасування в сумі понад 19 млрд гривень були перераховані 42-ма резидентами України на 6-ть розрахункових рахунків нерезидентів-продавців, що знаходяться в «PrivatBank Cyprus Branch, 3 Kallipoleos Avenue, Geogas Tower, CY1055 Nicosia, Cyprus SWIFT: PBANCY2N», оскільки жодних доказів, в розумінні положень ст. 84 КПК України, які б підтверджували означену версію, слідчому судді не надано в судовому засіданні та не долучено таких до матеріалів, якими обґрунтовується клопотання.

З аналогічних мотивів, слідчий суддя ставиться критично до доводів слідчого з приводу встановлення пов`язаності 42 резидентів, 51 нерезидента-засновника та 6 нерезидентів-продавців з службовими особами ПАТ КБ «Приватбанк»

По суті доводів слідчого з приводу проведених допитів в якості свідків директорів ряду підприємств з числа 42 резидентів України, в ході яких останні показали, що усі рішення про укладання контрактів з нерезидентами України, отримання кредитів та здійснення 100% передоплати за укладеними контрактами приймалися засновниками їх підприємств, тобто нерезидентами України; що вони лише підписували відповідні документи, діючи на підставі статуту та протоколів рішень засновників, слідчий суддя вважає, що насамперед, відсутність таких даних, долучених до матеріалів якими обґрунтовується клопотання є порушенням принципу безпосередності. Однак, виходячи з доводів, викладених в клопотанні, такі дані виключно б вказували на укладення відповідних договорів кредиту.

При цьому, як стверджує сама сторона обвинувачення, суть фабули кримінального правопорушення фактично полягає в незабезпеченні службовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» виконання відшкодування можливих збитків у наслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитних договорів, що в свою чергу може свідчити про наявність виключно цивільно-правових відносин, в тому числі й з огляду на наявні судові рішення про стягнення відповідних грошових коштів, на які посилається сторона обвинувачення в своєму клопотанні.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту та вважає недоведеними слідчим ризики, визначені в ст. 170 КПК України, а відтак і не знаходить підстав для задоволення клопотання».

P.S. Разом з тим, 16 серпня слідчий суддя Печерського райсуду м. Києва іншою своєю іншою ухвалою частково задовольнив клопотання слідчого Генпрокуратури в рамках цього-таки кримінального провадження й надав тимчасовий доступ до речей і документів з можливістю вилучення їх копій у банку PrivatBank Cyprus Branch, які стосуються рахунків компанії «COLLYER LIMITED».

Про фінансовий стан Приватбанку читайте тут.

Неофіційні дані низки ЗМІ про переговори П. Порошенка та І. Коломойського щодо Приватбанку та "1+1" див. тут.