У Франції в неділю переобрали 171 з 348 членів Сенату – верхньої палати парламенту, і впевнену перемогу на виборах здобули республіканці. Про це повідомляє Le Journal du dimanche, пише "Європейська правда".
Кандидати від Республіканської партії після виборів отримали загалом 159 місць у Сенаті і зміцнили свої позиції. Раніше вони мали 142 місця.
Новостворена центристська партія Макрона "Вперед, Республіка!" налічувала 29 місць в Сенаті і сподівалася збільшити своє представництво, але замість цього втратила двох сенаторів і тепер має 27 представників.
Після виборів у партії заявили, що вибори до Сенату "за своєю природою є більш важкими для молодого руху і не відображають новий політичний баланс".
Система голосування дійсно, як правило, надає перевагу місцевим політикам з традиційних партій, а не новачками у політиці, яких більшість у партії Макрона.
Сенаторів обирають більш ніж 75 000 виборних посадових осіб, включаючи членів Національних зборів (нижньої палати парламенту), мерів, регіональних та місцевих радників.
Багато місцевих виборних посадових осіб були незадоволені планом Макрона скоротити бюджети місцевої влади.
На відміну від Національної асамблеї - нижньої палати французького парламенту, - Сенат під час ухвалення законів має меншу вагу. Останнє слово залишається за членами Національної асамблеї, де партія Макрона має абсолютну більшість.
P.S. Французькі профспілки в ніч на понеділок заблокували доступ до декількох паливних сховищ, протестуючи проти підписаною президентом реформи трудового законодавства.
У південній частині Франції протестуючі заблокували дороги перед нафтопереробним заводом Total поблизу Марселя, на заході країни заблоковані запаси палива біля Бордо та приморського міста Ла-Рошель.
Поблизу Ренна у протестувальників навіть виникла сутичка з поліцейськими, коли правоохоронці намагалися розблокувати дорогу.
Окремі блокування проводяться також на автомагістралях поблизу Парижа та на півночі Франції. Профспілки обіцяють блокувати автошляхи якомога довше, сподіваючись, що це змусить Еммануеля Макрона переглянути свої плани щодо реформи.
Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон підписав п`ять указів, які реформують Трудовий кодекс, і оголосив, що всі заходи реформи вступлять в силу не пізніше 1 січня 2018 року.
Реформа в трудовій сфері була однією з головних обіцянок Макрона під час передвиборної кампанії. Він обіцяв створити робочі місця і зробити країну більш конкурентоспроможною.
Профспілки незадоволені реформою і вважають, що вона проводиться на користь великих компаній.