Паращій – про можливі порушення закону під час націоналізації Приватбанку

26.07.2017, 13:00

Автор: Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital

Бездоганною з точки зору процедури націоналізацію Приватбанку назвати складно. І воно не дивно, адже в учасників цього процесу не було і не могло бути досвіду реалізації подібних проектів. У своїх діях учасники були обмежені законодавством. Але це, мабуть, мало і спростити їм завдання: усе, що їм потрібно було робити, – це дотримуватися норм закону. Не буду ставити під сумнів відповідність закону про націоналізацію міжнародному праву (то вирішить британський суд) чи Конституції (це питання до Конституційного Суду) – лише спробую розібрати рішення, що приймалися 18 грудня 2016 року та запустили саму націоналізацію.

Новин про Приватбанк 18 та 19 грудня лилося багато. Від деяких заголовків може скластися враження, що учасники процесу самі не знали, що вони роблять. Наприклад, новина «Економічної правди» від ранку 19 грудня стверджує, посилаючись на голову НБУ, що Нацбанк визнав Приватбанк неплатоспроможним лише після рішення уряду про його націоналізацію: "Після рішення уряду про націоналізацію "Приватбанку" Нацбанк визнав фінустанову неплатоспроможною", - цитуються у повідомленні слова В. Гонтаревої.

Якщо це справді так, то це може бути серйозною підставою для оскарження націоналізації (закон, яким усі керувалися, не дозволяє націоналізувати все ще платоспроможний банк). Але жодних підтверджень цій новині мені знайти не вдалося.

Отже, ми можемо це списати на те, що журналісти у цейтноті не зовсім точно відтворили слова глави НБУ. Принаймні, і прес-реліз НБУ/МінФіну від 19 грудня, і заяви Гонтаревої та Данилюка на брифінгу 19 грудня дозволяють зробити висновок, що черговість подій була «правильною»: спочатку визнання неплатоспроможності, потім – рішення держави про входження в капітал банку.

Ще однією дивною новиною є згадка про націоналізацію банку у його річному звіті (примітці про акціонерний капітал). Там сказано: «18 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про додатковий випуск акцій Банку у кількості 417 тисяч штук».

Якщо таке рішення справді було, то це є підставою для звинувачення уряду в рейдерстві, адже жоден закон не дозволяє особі, яка не є акціонером банку, приймати рішення про додатковий випуск його акцій (а держава стала акціонером банку лише 21 грудня).

Однак жодних документальних підтверджень про таке рішення Кабміну мені знайти не вдалося. Тому залишається питання – чи це помилка авторів річного звіту Приватбанку та його нових аудиторів (які, до речі, підтвердили цю частину звіту), чи існує якесь таємне рішення Кабміну, про яке не відомо широкому загалу.

Але широкому загалу доступне рішення Кабміну про входження держави в капітал Приватбанку(постанова №961 від 18 грудня) та закон, який описує процедуру націоналізації.

Із поверхового аналізу цих двох документів, можна зробити висновок, що процедура не була повністю дотримана урядом. Закон вимагає Кабмін прописати усього три речі у своєму рішенні, хоча у постанові Кабміну мені вдалося знайти лише дві з них:

Можна зробити попередній висновок, що у Кабміні недосконало вивчили досить коротку статтю 41-1 закону "Про систему гарантування вкладів".

У тій постанові уряду є також пункт, який навряд чи повинен там бути, - це рішення, що Мінфін купує усі акції Приватбанку за одну гривню.

За законом, Фонд гарантування (а не Кабмін) приймає рішення про продаж акцій банку за одну гривню, але тільки після того, як проведе обмін певних зобов’язань у капітал банку, і лише за умови, що капітал банку все ще залишається від’ємним. Переведення зобов’язань банку в капітал відбулося 20 чи то 21 грудня, тобто вже після постанови Кабміну. Виходить, що зі своїм рішенням Кабмін точно поспішив, а можливо, навіть перевищив свої повноваження.

Мабуть, усіх недоліків рішень, про які згадується вище, буде недостатньо для того, щоб колишні власники Приватбанку могли оскаржити націоналізацію, а колишні кредитори – оскаржити списання своїх коштів, вкладених у банк. Але у тих процесах було набагато більше документів (нижчого рівня, ніж постанови Кабміну), більше складних процедур та задіяних організацій. Отже, маю підстави вважати, що і порушень там було набагато більше. Чи дозволять ті порушення розхитати позицію держави по Приватбанку, покаже лише час.

Точку зору О. Паращія щодо інших аспектів ситуації в Приватбанку (у т.ч. операції bail-in, даних у звітності про 10 млрд грн "інсайду" тощо) читайте тут.