29 травня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 02.03.2018 (в справі №910/14130/17), яким Ощадбанку теж було відмовлено в задоволенні позову до ТОВ “ЕСУ” про стягнення 1,1 млрд грн заборгованості шляхом звернення стягнення на 92,8% акцій “Укртелекома”, які належать ТОВ “ЕСУ” (кінцевий бенефіціар - Рінат Ахметов).
Свої позовні вимоги Ощадбанк обгрунтовував тим, що ПАТ “Укртелеком” не виконало зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів №6026-ДД/2015 від 15.09.2015 та не викупило до 15.03.2017 в Ощадбанку облігації ТОВ “ЕСУ” серії С на 1 млрд грн, які в квітні 2013 року були придбані Ощадбанком у ТОВ “ЕСУ” (у березні 2017 року ТОВ “ЕСУ” мало погасити ці облігації, однак не зробило цього, тобто був допущений дефолт).
Згідно з судовими матеріалами, ТОВ “ЕСУ” передало в заставу для Ощадбанку 92,8% акцій “Укртелекома” (договір застави №18315Z1 від 15.09.2015).
Ощадбанк просив суд визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом проведення публічних торгів в порядку виконавчого провадження за початковою ціною, яка буде встановлена судовим експертом в результаті проведення експертизи.
Відмовляючи Ощадбанку в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що 92,8% акцій “Укртелекома”, які були передані в заставу для Ощадбанку (а також Укрексімбанку), ТОВ “ЕСУ” придбало у Фонду держмайна в березні 2011 року. При цьому рішенням Госпсуду м. Києва від 19.10.2017 в справі №910/7708/17 (залишене без змін постановою Київського апеляційного госпсуду від 12.12.2017) було розірвано договір купівлі-продажу 92,8% акцій ПАТ “Укртелеком”, який у березні 2011 року уклали Фонд держмайна і ТОВ “ЕСУ”, та було зобов’язано ТОВ “ЕСУ” повернути вказаний пакет акцій “Укртелекома” для держави (також ТОВ “ЕСУ” має сплатити на користь держбюджету пеню в розмірі 81,9 млн дол).
У своєму рішенні від 02.03.2018 Госпсуд м. Києва констатував, що 92,8% акцій ПАТ “Укртелеком” після їх продажу Фондом держмайна для ТОВ “ЕСУ” в березні 2011 року підпадають під особливий режим правового регулювання відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна». Суд наголосив, що Ощадбанк не надав доказів попереднього погодження з Фондом держмайна звернення стягнення на пакет акцій ПАТ «Укртелеком».
Суд першої інстанції визнав недостатньою підставою для задоволення позову посилання Ощадбанку на лист Фонду держмайна №10-33-13689 від 14.07.2017, що він має право звертати стягнення на пакет акцій ПАТ «Укртелеком» в судовому порядку відповідно до умов договору застави та чинного законодавства без попереднього погодження органу приватизації, оскільки жодним чинним нормативним актом не передбачено надання попереднього погодження органу приватизації на етапі звернення стягнення на майно в судовому порядку у разі перебування приватизаційного договору під контролем органу приватизації.
“З огляду на розірвання в судовому порядку контракту [про придбання компанією “ЕСУ” 92,8% акцій ПАТ “Укртелеком” у Фонду держмайна] через невиконанням заставодавцем [компанією “ЕСУ”] своїх зобов`язань за контрактом, у зв`язку з чим предмет застави підлягає поверненню у державну власність, на підставі п. 5.3 договору застави, розділу VI Порядку №606 від 03.05.2012, звернення стягнення на цінні папери за договором застави заставодержателями [Ощадбанком та/або Укрексімбанком] здійснене бути не може. З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 1 099 696 741,64 грн”, - йшлося в рішенні Госпсуду м. Києва від 02.03.2018.
При цьому Київський апеляційний госпсуд також звернув увагу, що 10.04.2018 суд апеляційної інстанції відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 27.11.2017 (у справі №910/13249/17), яким було задоволено позов “Укртелекома” до Ощадбанку та розірвано договір купівлі-продажу цінних паперів №6026-ДД/2015 від 15.09.2015.
“З огляду на розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу цінних паперів №6026-ДД/2015 від 15.09.2015р., звернення стягнення на цінні папери за договором застави №18315Z1 (яким забезпечувалось виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу цінних паперів №6026-ДД/2015 від 15.09.2015р.) позивачем як заставодержателем здійснене бути не може”, - йдеться в постанові Київського апеляційного госпсуду від 29.05.2018.
Нагадаємо, 15.03.2018 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Ощадбанку та скасував річну відстрочку на виконання рішення суду про стягнення з ТОВ «ЕСУ» на користь Ощадбанку 850 млн грн облігаційного боргу.
Крім того, 02.05.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Ощадбанку та скасував ще одну річну відстрочку на виконання судового рішення про стягнення з ТОВ «ЕСУ» на користь Ощадбанку 960 млн грн.
Про вимоги Укрексімбанку
Як писав Finbalance, 04.06.2018 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Укрексімбанку та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва (в справі №910/9938/17), яким держбанку знову ж таки було відмовлено в задоволенні позову до ПАТ “Укртелеком” про стягнення 1,1 млрд грн за договором купівлі-продажу цінних паперів №266-ДД/2015 від 15.09.2015.
Також апеляційний суд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ПАТ “Укртелеком” на рішення суду першої інстанції, яким компанії теж було відмовлено в задоволенні зустрічного позову до Укрексімбанку про визнання припиненими зобов’язання компанії та банку за вказаною угодою.
Згідно з договором №266-ДД/2015, ПАТ “Укртелеком” мало викупити в Укрексімбанку облігації ТОВ “ЕСУ” на 1 млрд грн. Однак не зробило цього.
У 2015 році «Укртелеком» приєднався до переговорів ТОВ "ЕСУ" з Укрексімбанком та Ощадбанком щодо боргу по облігаціям. В результаті «Укртелеком» взяв на себе зобов`язання викупити у них облігації ТОВ "ЕСУ" на 2 млрд грн та заплатити відсотки. У заставу держбанкам були передані акції «Укртелекома». Планувалося, що погашення боргів відбудеться за рахунок коштів від продажу "Укртелекомом" 3G-оператора "Тримоб" для «МТС Україна», але ця угода зірвалася (на фоні відсутності згоди Фонду держмайна).
Свій зустрічний позов до Укрексімбанку “Укртелеком” обгрунтовував неможливістю виконання договору №266-ДД/2015 (через зрив продажу корпоративних прав ТОВ “Тримоб”), а також закінченням строку обігу облігацій (загальний випуск яких становив 4,6 млрд грн; ТОВ “ЕСУ” мало їх погасити в березні 2017 року, однак не зробило цього).
Госпсуд м. Києва звернув увагу на рішення суду першої інстанції в іншій справі - №910/7149/17, за яким ТОВ “ЕСУ” мало погасити облігаційний борг перед Укрексімбанком на 2,8 млрд грн. Госпсуд м. Києва дійшов висновку, що подавши позов на 2,8 млрд грн до ТОВ “ЕСУ”, Укрексімбанк “реалізував своє право власності, він обрав спосіб захисту свого права як власника шляхом пред`явлення облігацій емітенту”. Крім того, суд вказав, що Укрексімбанк був обізнаний про можливість викупу “Укртелекомом” облігацій ТОВ “ЕСУ” на 1 млрд грн “виключно після отримання коштів від продажу корпоративних прав ТОВ «Тримоб»”. Що ж до зустрічних позовних вимог “Укртелекому”, то суд першої інстанції, відхиляючи їх, зауважив, що права компанії були захищені “прив’язкою” угоди щодо купівлі-продажу облігацій з продажем корпоративних прав “Тримоб” (який не відбувся).
Додамо, що 11.10.2016 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов Укрексімбанку до ТОВ “ЕСУ” та вирішив стягнути з відповідача 810 млн грн заборгованості по відсотковому доходу за згаданими вище дефолтними облігаціями.
14.11.2017 Вищий госпсуд визнав законним арешт 92,7% акцій "Укртелекому" в згаданій вище справі №910/7149/17 за позовом Укрексімбанку до ТОВ “ЕСУ” на 2,8 млрд грн.
Про зняття одного з арештів акцій “Укртелекома” - тут.
Про боргові вимоги партнера Д. Фірташа до Р. Ахметова через “Укртелеком” - тут, тут і тут.
Про спроби Фонду держмайна повернути “Укртелеком” у держвласність та наміри виставити підприємство на повторну приватизацію - тут, тут, тут.