В Ощадбанку може бути потреба в докапіталізації на 6,3 млрд грн, Укрексімбанку – на 13 млрд

Все про економіку та фінанси

За неофіційними даними інформованого джерела Finbalance на банківському ринку, за результатами тестової оцінки кредитних ризиків відповідно до нових – більш жорстких – правил, встановлених постановою НБУ №351 від 30.06.2016 (вступає в силу на початку січня 2017 року, діє в тестовому режимі з 01.09.2016), Укрексімбанку потрібно було б збільшити резерви на 13 млрд грн, а Ощадбанку – на 6,3 млрд грн.

«Якість кредитних портфелів Ощадбанку й Укрексімбанку реально гірша, ніж їх було оцінено під час стрес-тесту НБУ в 2015 році. Якщо доведеться доформувати резерви на ці суми, а реального прибутку не буде, це може потягнути за собою потребу в докапіталізації. Хоча, звичайно, більш оптимальним варіантом була б активніша й ефективніша робота з проблемними кредитами.

Фінальний запит на докапіталізацію в 2017 році Ощадбанк та Укрексімбанк ще не сформували. До кінця року вони щомісяця будуть робити тести щодо оцінки кредитних ризиків. Кінцева сума необхідної докапіталізації буде встановлена вже в грудні», - зауважив співрозмовник Finbalance.

Редакція Finbalance звернулася із запитом з цього приводу до Ощадбанку й Укрексімбанку, проте вони утрималися від коментарів. А прес-служба Міністерства фінансів лише зауважила, що наразі передчасно говорити про необхідний обсяг подальшої докапіталізації держбанків, з огляду на те, що постанову НБУ №351 банки (в т.ч. державні) застосовують щомісяця станом на перше число, починаючи з 01.09.2016, у тестовому режимі.

Нагадаємо, нещодавно прес-служба Ощадбанку в коментарі для газети «Дзеркало тижня. Україна» наводила дані, що за результатами торішнього стрес-тесту цьому держбанку потрібна була докапіталізація ще на 3,46 млрд грн (на додаток до 4,96 млрд грн, внесених урядом у капітал Ощаду у вигляді ОВДП на початку 2016 року). Про наслідки ж застосування постанови НБУ №351 тоді не уточнювалося.

Також ДТ наводило неофіційну інформацію, що Укрексімбанк зробив запит у Мінфін щодо поповнення його капіталу в наступному році на 12 млрд грн. Згодом прес-служба Укрексімбанку в коментарі для агентства «Інтерфакс-Україна» запевняла, що Укрексімбанк не потребує «позапланову докапіталізацію», а також уточнювала, що за результатами стрес-тесту 2015 року, - крім вже внесених Кабміном на початку 2016 року в статутний капітал 9,3 млрд грн у вигляді ОВДП, - Укрексімбанку ще необхідна докапіталізація на 3,022 млрд грн. Про наслідки застосування постанови НБУ №351 знову ж таки згадки не було.

Враховуючи фінансові показники Укрексімбанку й Ощадбанку, якщо до кінця року якість їх роботи з проблемними активами справді принципово не поліпшиться (що сумнівно), вони навряд чи зможуть суто власними силами суттєво компенсувати можливу потребу в докапіталізації, яку збільшують вимоги постанови НБУ №351. Не виключено, що саме тому в проекті держбюджету-2017, як писав Finbalance, Кабмін і передбачив фактично безлімітне право Мінфіну на випуск внутрішніх держоблігацій на докапіталізацію банків (щоправда, воно може бути зумовлене в т.ч. фактором Приватбанку). 

Ситуація по іншим банкам

Багатьом іншим банкам за наслідками застосування постанови НБУ №351 також може знадобитися чимала докапіталізація, адже далеко не всі з них досі активно формували резерви.

Показовим є в т.ч. те, що лише кілька фінустанов відповіли на запит Finbalance з цього приводу.

«У нашого банку досить високий рівень існуючого покриття резервами проблемної заборгованості, тому ми не очікуємо суттєвих змін. Водночас сьогодні ще рано оцінювати кінцевий результат потенційного впливу на капітал. Це був тільки перший розрахунок, проведений у тестовому режимі, - констатувала заступник голови правління Райффайзен Банку Аваль Наталія Гуріна. – До кінця року банки мають надавати Національному банку розрахунок кредитного ризику в тестовому режимі. Разом із цим розрахунком банки надсилають свої пропозиції та коментарі до діючої методики розрахунку, розпочато активне спілкування з регулятором за участі НАБУ».

Директор департаменту планування та контролінгу Кредобанку Ігор Кулик зауважив, що з огляду на попередню політику щодо резервування за вимогами міжнародних стандартів фінзвітності, за тестовими розрахунками рівень кредитного ризику не викликає потреби в докапіталізації: «До кінця 2016 року не очікуємо зростання показників рівня кредитного ризику, які б потребували нових вливань у капітал банку».

Прес-служба Сбербанку теж наголосила, що він формує резерви відповідно до вимог МСФЗ й не прогнозує суттєвих змін до кінця грудня внаслідок тестових застосувань постанови №351.

В.о. фінансового директора ВТБ Банку Андрій Грищенко констатував, що тестовий розрахунок кредитного ризику показав його перевищення над резервами під активні операції, сформовані ВТБ Банком згідно з принципами МСФЗ, лише на 92 млн грн, або 0,36%. «Така величина є нематеріальною для показників банку. Ми не очікуємо істотного зміни показника кредитного ризику до кінця року, а вплив на регулятивний капітал, що становить на поточний момент всього 2,4% від його розміру в 3,8 млрд грн, буде абсорбований його надлишкової достатністю (норматив Н2 на 03.10.2016: 17,66%)», - констатував А. Грищенко.

У свою чергу директор кредитного департаменту банку "Південний" Вікторія Скоч зауважила, що цей банк «готовий до розрахункового збільшення рівня капіталу та резервів». «Банком здійснено тестовий розрахунок, до деяких позичальників визначені вимоги щодо збільшення рівня забезпечення, частина кредитів планується до погашення. З іншого боку, банк консервативно відноситься до оцінки позичальників та необхідного розміру резервів, тому тестові розрахунки є передбаченими», - запевнила В. Скоч.

Детальніше про нюанси постанови №351 читайте тут.