Ощадбанку вдруге не вдалося відсудити Укртелеком в Ахметова

Все про економіку та фінанси

26 лютого Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити заяву Ощадбанку про перегляд за нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від 02.03.2018 (в справі №910/14130/17), яким держбанку було відмовлено в задоволенні позову до ТОВ “ЕСУ” про стягнення 1,1 млрд грн боргу шляхом звернення стягнення на 92,79% акцій “Укртелекома”, які належать ТОВ “ЕСУ” (кінцевий бенефіціар - Рінат Ахметов) та були передані в заставу для Ощадбанку.

Свою заяву Ощадбанк обгрунтовував тим, що суд відхилив його позов до ТОВ “ЕСУ” через наявність судового рішення від 19.10.2017 в іншій справі (№910/7708/17), яким було задоволено позов Фонду держмайна та повернуто “Укртелеком” у держвласність. Водночас Ощадбанк констатував, що 03.07.2018 Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій в "реприватизаційній" справі №910/7708/17 та відправив її на новий розгляд у суд першої інстанції.

У свою чергу Госпсуд м. Києва наголосив, що своїм рішенням від 02.03.2018 відхилив позов Ощадбанку до ТОВ “ЕСУ” про звернення стягнення на 92,79% акцій “Укртелекома” з двох підстав.

По-перше, через недотриманням держбанком-позивачем процедури погодження з Фондом держмайна звернення стягнення на пакет акцій у період дії зобов`язань за договором про приватизації “Укртелекома”.

По-друге, у зв`язку з розірванням в судовому порядку договору про приватизацію підприємства, внаслідок чого воно поверталося в держвласність.

Госпсуд м. Києва в своєму рішенні від 01.03.2019 підкреслив, що скасування Верховним Судом рішень судів нижчих інстанцій у справі №910/7708/17 про повернення “Укртелекома” в держвласність не є достатньою підставою для перегляду судового рішення в справі №910/14130/17 за нововиявленими обставинами, оскільки відсутність погодження Фондом держмайна для звернення стягнення Ощадбанком на акції “Укртелекома” є “самостійною підставою для відмови в позові” (цитата).

Свої позовні вимоги Ощадбанк обгрунтовував тим, що “Укртелеком” не виконав зобов’язання за договором купівлі-продажу цінних паперів №6026-ДД/2015 від 15.09.2015 та не викупив до 15.03.2017 в Ощадбанку облігації ТОВ “ЕСУ” серії С на 1 млрд грн.

У березні 2017 року ТОВ “ЕСУ” мало погасити облігації на 4,6 млрд грн, однак не зробило цього (тобто допустило дефолт). Найбільші держателі цих паперів - Ощадбанк та Укрексімбанк (як повідомлялося, в кожного з них у портфелі облігації на суму біля 2 млрд грн). Випуск цих паперів сприяв процесу приватизації "Укртелекома".

У 2015 році “Укртелеком” приєднався до переговорів ТОВ "ЕСУ" з Ощадбанком і Укрексімбанком щодо боргу його власника по облігаціям. Тоді «Укртелеком» взяв на себе зобов`язання викупити у них облігації ТОВ "ЕСУ" загалом на 2 млрд грн (по 1 млрд грн у кожного з держбанків) та сплатити відсотки (в строк не пізніше 15.03.2017). У заставу держбанкам були передані акції “Укртелекома”. Планувалося, що погашення боргів відбудеться за рахунок коштів від продажу 3G-оператора "Тримоб" для “МТС Україна”, але ця угода зірвалася (на фоні відсутності згоди Фонду держмайна на її проведення).

У ході судового процесу Ощадбанк посилався на лист Фонду держмайна №10-33-13689 від 14.07.2017, в якому констатувалося, що у Фонду держмайна відсутні підстави для надання попереднього погодження на звернення стягнення на пакет акцій "Укртелекома", оскільки в цьому немає законодавчої необхідності (йшлося про те, що погодження необхідне лише у випадках відчуження майна на підставі договору купівлі-продажу).

Однак Верховний Суд наголошував, що “передача майна у заставу є відчуженням”, а тому стягнення на предмет застави можливе “лише за погодженням з органом приватизації, незалежно від змісту листа Фонду державного майна України №10-33-13689 від 14.07.2017, надісланого позивачеві” (цитата).

Додамо, що 18.02.2019 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 27.09.2018 (у справі №910/13249/17), яким було задоволено позов “Укртелекома” до Ощадбанку та розірвано згаданий договір купівлі-продажу цінних паперів №6026-ДД/2015 від 15.09.2015, укладений між позивачем та відповідачем.

23.10.2018 Верховний Суд відмовив Ощадбанку у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвали судів нижчих інстанцій (в справі №910/8734/17), якими держбанку було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти “Укртелекома” у банківських установах та накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно цієї компанії-відповідача в межах розміру позовних вимог (1,1 млрд грн).

15.03.2018 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Ощадбанку та скасував річну відстрочку на виконання рішення суду про стягнення з ТОВ «ЕСУ» на користь Ощадбанку 850 млн грн облігаційного боргу

02.05.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Ощадбанку та скасував ще одну річну відстрочку на виконання судового рішення про стягнення з ТОВ «ЕСУ» на користь Ощадбанку 960 млн грн.

Контекст

Як писав Finbalance, 11.12.2018 Госпсуд м. Києва частково задовольнив скаргу Укрексімбанку на дії департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції в справі №910/31771/15 та зобов’язав держвиконавців вчинити виконавчі дії з примусового виконання наказу цього суду 11.09.2018 щодо цієї справи у порядку та строки, визначені законом України "Про виконавче провадження".

31.10.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ “ЕСУ” та лишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у цій справі, які зобов’язують компанію погасити 810 млн грн заборгованості (відсотковий дохід за облігаціями) перед Укрексімбанком.

Перед цим - 11.09.2018 - Госпсуд м. Києва видав наказ на виконання рішення судів першої та апеляційної інстанції.

“Суд констатує відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження відкриття органом ДВС виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 11.09.2018р. та вчинення останнім будь-яких виконавчих дій з примусового виконання наказу суду у даній справі. Органом державної виконавчої служби у встановленому законом порядку доводів стягувача щодо порушення його прав не спростовано, доказів протилежного суду не надано”, - йшлося в ухвалі Госпсуду м. Києва від 11.12.2018.

Як писав Finbalance, 05.12.2018 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу ТОВ “ЕСУ” та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 11.07.2017 (в справі №910/7149/17), яким було задоволено позов Укрексімбанку та стягнуто з ТОВ “ЕСУ” ще 2,83 млрд грн заборгованості, з яких 2,24 млрд грн – прострочена сума боргу по номінальній вартості облігацій 2013 року випуску (мали бути погашені в березні-2017).

14.11.2017 Вищий госпсуд визнав законним арешт 92,8% акцій "Укртелекому" (належать ТОВ “ЕСУ”, кінцевий бенефіціар - Рінат Ахметов), який був накладений у рамках цієї справи.

Разом з тим, 10.10.2018 Верховний Суд лише частково задовольнив касаційну скаргу Укрексімбанку на рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/9938/17, якими держбанку було відмовлено в задоволенні позову до “Укртелекома” про стягнення 1,1 млрд грн за договором купівлі-продажу цінних паперів №266-ДД/2015 від 15.09.2015. Верховний Суд постановив стягнути з ПАТ “Укртелеком” тільки 880 тис грн (пеня і 3% річних), у решті вимог - відмовлено. Згідно з угодою №266-ДД/2015, ПАТ “Укртелеком” мало викупити в Укрексімбанку облігації ТОВ “ЕСУ”, однак не зробило цього.

22.02.2019 Фонд гарантування продав права вимоги Дельта Банку на 234,4 млн грн за облігаціями ТОВ "ЕСУ" для ТОВ "Фінансова компанія "Сокур" за 46,9 млн грн (20% від стартової ціни, тобто дисконт склав 80%).

За даними держреєстру, кінцевий бенефіціаром ТОВ “ФК “Сокур” є Анатолій Амелін - чоловік нардепа Олени Сотник (з фракції “Самопоміч”). У 2011-2014 роках А. Амелін був членом Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (очолював департамент корпоративних фінансів). Як писали тоді ЗМІ, призначення А. Амеліна на відповідну посаду могло відбутися в т.ч. за сприяння Р. Ахметова (на ринку А. Амеліна називали «фінансистом Ахметова»).

07.11.2018 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов Фонду держмайна до ТОВ “ЕСУ” (в справі №910/7708/17) про розірвання договору купівлі-продажу 92,79% акцій “Укртелекома” та стягнення 81,9 млн дол пені (за прострочення виконання зобов`язання із внесення інвестицій).

Як відомо, оточення Дмитра Фірташа в судах намагається стягнути з Ріната Ахметова 760 млн дол, недоплачених (за їх визначенням) за куплений у 2013 році "Укртелеком", а також 60 млн дол нарахованих за декілька років відсотків. Детальніше про відповідні судові процеси (в т.ч. замороження активів Р. Ахметова) - туттуттут.