Відповідно до звітності Ощадбанку, за підсумками 2016 року він задекларував прибуток 464,1 млн грн. Це після збитків 12,3 млрд грн у 2015 році та 10 млрд грн у 2014 році.
Торішній фінрезультат держбанку був обумовлений, передусім, трьома чинниками.
Перший – це скорочення відрахувань до резерву під знецінення активів, за якими нараховуються відсотки, майже у 5 разів (до 3,2 млрд грн). Чи означає це, що в Ощадбанку більше немає кредитних «скелетів у шафі»? Аж ніяк. Бо на початку 2017 року йому знадобилася чергова докапіталізація (проведена урядом у вигляді випуску внутрішніх держоблігацій, тобто за рахунок нарощування держборгу) – на 8,9 млрд грн. Це при тому, що в 2014 році держава вже витратила 11,6 млрд грн на збільшення капіталу Ощадбанк, а в 2016 році – ще 5 млрд грн. Тобто загалом у 2014-2017 рр. було витрачено 25,5 млрд грн. По суті ж, з кишені кожного українця взяли по 600 грн.
Другий фактор, який дозволив задекларувати Ощадбанку «плюс» - це така «туманна» стаття доходів, як «розформування резервів на покриття збитків за іншими операціями на 1,1 млрд грн (тоді як у 2015 році відповідні витрати на формування цих резервів становили 1,4 млрд грн).
Третій чинник – заявлення Ощадбанком «іншого сукупного доходу» в розмірі 2,2 млрд грн, що в 5,5 разів більше, ніж у 2015 році. Причому це було забезпечено в т.ч. «чистою зміною резерву переоцінки майна за вирахуванням ефекту відстроченого податку на прибуток» на 811,7 млн грн (тоді як у 2015 році по цій статті був «мінус» на 41,6 млн грн).
У цьому контексті аудитор звітності Ощадбанку – компанія PwC – звернув увагу, що банк провів переоцінку своїх будівель станом на 31.12.2016, тоді як попередня переоцінка була п’ять років тому. «Оскільки банк не проводив переоцінку станом на 31 грудня 2015 року або більш ранні дати, у нас не було можливості оцінити вплив різниці між справедливою вартістю будівель банку та їхньою балансовою вартістю станом на 31 грудня 2015 року і відповідний вплив цього питання на резерв переоцінки та відстрочені податкові активи чи зобов’язання станом на 31 грудня 2015 року, а також на амортизаційну відрахування, витрати з податку на прибуток та інший сукупний дохід за 2015 і 2016 фінансові роки. Наша думку також була умовно-позитивною стосовно цього питання станом на 31 грудня 2015 року», - констатував аудитор. І хоча у PwC висловили думку, що фінзвітність Ощадбанку відображає достовірно його фінансовий стан у всіх суттєвих аспектах, але «за винятком впливу» (цитата) описаного питання.
Кредитна неактивність
У 2016 році Ощадбанк збільшив кредитний портфель лише на 485 млн грн, або на 0,7%, надаючи перевагу розміщенню залучених коштів в НБУ, інших банках, а також купуючи державні цінні папери (обсяг яких, до речі, в портфелі на продаж зріс на 38,7 млрд грн, або в 4 рази – до 52,1 млрд грн при скороченні портфелю депсертифікатів НБУ у понад 7 разів – до 3 млрд грн).
На кінець 2016 року 58% усіх активів Ощадбанку та 34% зобов’язань були сконцентровані на операціях з пов’язаними сторонами банку (тобто з держструктурами). На кінець 2015 року вказані показники становили відповідно 52% та 41%.
На 31 грудня 2016 та 2015 років концентрація активів на НАК «Нафтогаз України» в Ощадбанку складала відповідно 6% та 10%. Окремо в звітності Ощадбанку згадується про кредити для «Нафтогазу» на 15,1 млрд грн (на кінець 2015 року – 15,2 млрд грн), а також про облігації НАКу в його портфелі, які забезпечені держгарантією, на 4,4 млрд грн.
Поступка ЄІБ для Ощадбанку
У звітності Ощадбанк зізнався, що була ймовірність недотримання ним кількох фінансових нормативів, які передбачені угодою з Європейським інвестиційним банком від 2013 року про 10-річний кредит на 220 млн євро.
По суті, Ощадбанк опинився перед ризиком вимоги з боку ЄІБ щодо дострокового повернення позики (4,35 млрд грн), однак ЄІБ пішов назустріч Ощадбанку та в березні підписав угоду щодо зміни фінансових нормативів в сторону зниження відповідних коефіцієнтів.
«Оновлені коефіцієнти вступили в дію з 11 квітня 2017 року і АТ «Ощадбанк» повністю дотримується фінансових нормативів, починаючи з цієї дати», - йдеться в звітності держбанку.
Оцінка ризику розривів ліквідності