Ощадбанк не домігся в апеляційному суді арешту активів Дельта Банку на 1,3 млрд грн

Все про економіку та фінанси

13 лютого Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку та залишив без змін ухвалу Госпсуду м. Києва від 20.12.2018 (у справі №910/10919/16), якою держбанку знову ж таки було відмовлено в задоволенні заяви про арешт прав кредитної вимоги Дельта Банку до боржників на 1,3 млрд грн, які були предметом застави за договором застави майнових прав №294 від 25.02.2015, укладеним між Дельта Банком і Ощадбанком (як забезпечення боргових зобов’язань Дельта Банку перед Ощадбанком за договором коррахунку).

Свою заяву про арешт активів Дельта Банку Ощадбанк обгрунтовував частиною 5 статті 1057-1 Цивільного кодексу, відповідно до якої визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов`язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов`язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті.

Відмовляючи в задоволенні заяви Ощадбанку про накладення арешту на майно, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Госпсуду м. Києва від 22.11.2016 у справі №910/10919/16, залишеним без змін постановою Вищого госпсуду від 14.11.2017, визнано недійсним згаданий договір застави майнових прав №294, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 5 ст. 1057-1 ЦК України та ч. 12 ст. 238 ГПК України.

У свою чергу Північний апеляційний госпсуд наголосив, що посилання Ощадбанку на прикінцеві та перехідні положення закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема на п.6, відповідно до якого, на думку держбанку, дія цього закону не поширюється на Ощадбанк “є безпідставними, оскільки у даному випадку норми цього Закону застосовуються саме до ПАТ "Дельта Банк", на майно якого просить накласти арешт ПАТ "Ощадбанк", про що і було зазначено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, що спростовує доводи апеляційної скарги” (цитата).

Нагадаємо, Ощадбанк заявляв про грошові вимоги до Дельта Банку на 3,9 млрд грн, а ФГВФО визнав 3,28 млрд грн та включив їх у 7-му чергу. При цьому Фонд гарантування публічно звинувачував Ощадбанк в сумнівних операціях щодо виведення активів з Дельта Банку на 2 млрд грн (через укладання договорів застави активів як забезпечення по зобов’язанням по договору коррахунку).

Як писав Finbalance, Верховний Суд визнав недійсними усі договори застави та іпотеки, за якими Дельта Банк передав у заставу/іпотеку для Ощадбанку активи на 2 млрд грн.

08.08.2018 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 21.11.2016 (у справі №910/16609/16), яким Ощадбанку знову ж таки було відмовлено в задоволенні позову до Дельта Банку про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №293 від 25.02.2015, згідно з яким Дельта Банк передав у заставу для Ощадбанку (як забезпечення по договорам про коррахунки) майнові права за низкою кредитів, виданих, зокрема, для ПАТ "Херсонський суднобудівний завод", ТОВ "Іллічівський зерновий порт", ТОВ "Танк Транс" (погоджена сторонами вартість предмету застави – 459,5 млн грн).

Київський апеляційний госпсуд вказав, що Ощадбанк не може звернути стягнення на предмет застави з огляду на те, що 18.04.2018 Верховний Суд у рамках справи №910/10917/16 визнав нікчемним (недійсним) згаданий договір застави (на підставі того, що куратор НБУ не давав згоду Дельта Банку на укладання такої угоди з Ощадбанком, крім того, ця угода ставить інших кредиторів Дельта Банку з аналогічними вимогами у невигідне становище).

06.09.2018 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 25.06.2018 (в справі №910/11792/17), яким Ощадбанку було знову ж таки відмовлено в задоволенні позову до Дельта Банку про звернення стягнення на 11 земельних ділянок у Київській та Волинській областях (погодженою вартістю 117,7 млн грн) як предмет іпотеки за іпотечним договором №1871 від 29.12.2014, який був укладений сторонами судового процесу як забезпечення зобов’язань Дельта Банку перед Ощадбанком по договору коррахунку.

Суд вказав, що в рамках іншої судової справи - №910/10916/16 - Київський апеляційний госпсуд задовольнив позов Дельта Банку до Ощадбанку та визнав цей іпотечний договір недійсним (16.05.2018 Верховний Суд лишив без змін це рішення).

08.08.2018 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Ощадбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 04.06.2018 (у справі №910/16608/16), яким держбанку було відмовлено в задоволенні позову до ліквідатора Дельта Банку про звернення стягнення на дефолтні облігації власника “Укртелекома” - ТОВ “ЕСУ” (договірною вартістю 161 млн грн) - як предмет застави за договором застави цінних паперів №1/ЦП від 26.02.2015.

Суд звернув увагу на справу №910/14617/16, в рамках якої суди першої та апеляційної інстанції вже задовольнили позов ліквідатора Дельта Банку та визнали недійсним цей договір застави цінних паперів (14.06.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Ощадбанку та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/14617/16).

30.01.2018 Верховний Суд відкрив провадження в справі №826/24298/15 - за заявою Ощадбанку щодо перегляду ухвали Вищого адмінсуду від 11.10.2017, якою було частково задоволено касаційну скаргу ліквідатора Дельта Банку та закрито розгляд цього спору, при тому, що судами першої та апеляційної інстанції було скасовано рішення Фонду гарантування про визнання нікчемними згаданих вище кількох договорів застави та іпотеки, які були укладені Дельта Банком та Ощадбанком у грудні-2014 та лютому-2015.

11.10.2017 Верховний Суд скасував рішення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ в справі №757/22651/15-ц за позовом Ощадбанку до Микола Лагуна та лишив в силі рішення перших двох інстанцій, згідно з якими з М. Лагуна як з поручителя по зобов’язанням Дельта Банку по договорам про коррахунки має бути стягнуто 111,8 млн дол, 12,45 млн євро та 948 млн грн заборгованості.

09.01.2019 Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу Миколи Лагуна та скасував ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 19.09.2018, якою екс-власнику Дельта Банку було відмовлено у відкритті провадження в справі №757/44918/18-ц за його позовом до Ощадбанку про визнання недійсним договору поруки (як третя особа в спорі фігурує Дельта Банк).

Таку ухвалу Печерський райсуд виніс на підставі того, що він вже розглядав іншу справу (№757/22651/15-ц) за позовом М. Лагуна “до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, та є рішення суду, що набрало законної сили” (цитата).

Натомість Київський апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції “належним чином не перевірив та не встановив тотожність усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено” (цитата).

Як зауважив апеляційний суд, пред`являючи позов у справі №757/44918/18-ц, М. Лагун посилається на те, що “договір було укладено під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах”, тоді як позов у справі №757/22651/15-ц (яку згадував Печерський райсуд), М. Лагун мотивував тим, що він як поручитель “не є фінансовою установою, не має відповідної ліцензії, а тому не має права виконувати зобов`язання АТ «Дельта Банк» перед ПАТ «Державний ощадний банк України»” (цитата).

За даними Фонду гарантування вкладів, на 01.01.2019 вкладникам Дельта Банку в межах гарантійної суми було виплачено 15,7 млрд грн (загалом відповідні виплати складуть 16,2 млрд грн).

ФГВФО наголошував, що великі вкладники Дельта Банку, вклади яких перевищують гарантовану суму відшкодування 200 тис грн, зможуть повернути свої гроші в загальному обсязі на 8,8 млрд грн лише в разі звільнення активів банку з-під застави низки забезпечених кредиторів.