Ощадбанк і Сбербанк хочуть стягнути 2,5 млрд грн з Lauffer Group екс-нардепа Лещинського

Все про економіку та фінанси

18 листопада Вищий господарський суд прийняв до провадження касаційну скаргу «Дочірнього банку Сбербанку Росії» на рішення судів нижчих інстанцій у справі про банкрутство ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" (входить до Lauffer Group – найбільшого виробника хліба в Україні; основний бенефіціар – екс-нардеп Олександр Лещинський, був членом Партії регіонів). В української «дочки» російського Сбербанку були, зокрема, претензії щодо обґрунтованості вимог Ощадбанку до ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" на 1,59 млрд грн.

У червні Госпсуд Запорізької області затвердив реєстр вимог кредиторів ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай". Найбільші – в Ощадбанку (на 1,59 млрд грн.) та «Дочірнього банку Сбербанку Росії» (784,5 млн грн). Причому названі суми віднесені до вимог кредиторів четвертої черги. А ще у цих банків вимоги є в шостій черзі на 61,2 млн грн. та 8,4 млн грн. відповідно. Окремо внесені до реєстру забезпечені заставою боржника вимоги, зокрема, Ощадбанку на 978 тис грн.

Як зазначається в матеріалах справи, між Ощадбанком та ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» був укладений кредитний договір від 05.08.11 р. №26-15-09/11 із змінами та доповненнями. Загальна заборгованість за ним складає 1,65 млрд грн. (1,4 млрд грн. - заборгованість за кредитом та процентами; 240,2 млн грн. - заборгованість за штрафними санкціями, пенею).

Цей кредитний договір забезпечувався іпотечним договором між Ощадбанком та ТОВ «Торговий дім «Золотий урожай», яке як майновий поручитель зобов`язався виконати в повному обсязі зобов`язання позичальника. 01.04.14 р. Ощадбанк звернувся до ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай» з вимогою про дострокове повернення кредиту.

Сбербанк оскаржив ухвалу Госпсуду Запорізької області в Донецькому апеляційному госпсуді. Він, зокрема, наполягав на безпідставності віднесення до реєстру вимог кредиторів вимог Ощадбанку на 1,59 млрд грн. На думку Сбербанку, «Торговий дім «Золотий урожай» як майновий поручитель несе відповідальність виключно в межах вартості предмета іпотеки, яка складає за договором 978 тис грн., а не всієї суми заборгованості за кредитом 1,59 млрд грн., як було включено до реєстру розпорядником майна та за оскаржуваною ухвалою.

07 вересня Донецький апеляційний госпсуд визнав вимоги Ощадбанку до «Торговий дім «Золотий урожай» обґрунтованими, відхиливши таким чином претензії Сбербанку в цій частині. Суд вказав на те, що іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов`язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред`явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов`язань перед іпотеко держателем.

При цьому Донецький апеляційний госпсуд задовольнив клопотання Сбербанку та вніс зміни до червневої ухвали господарського суду Запорізької області: він постановив окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Сбербанку на 25,2 млн грн. як такі, що забезпечені заставою цінних паперів (прості іменні акції) наступних підприємств:

ВАТ «Горлівський хлібокомбінат»; ВАТ «Донецький хлібозавод № 14»; ВАТ «Донецький хлібокомбінат»; ВАТ «Дружківський хлібозавод»; ВАТ «Краматорський хлібокомбінат»; ВАТ «Маріупольський хлібокомбінат»; ВАТ «Селидівський хлібокомбінат»; ВАТ «Сніжнянський хлібокомбінат»; ВАТ «Харцизький хлібокомбінат»; ПАТ «Кримхліб»; ПАТ «Одеський каравай»; ПАТ «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів».

Слід додати, що Господарський суд Одеської області розглядає позов Сбербанку до ПАТ «Одеський коровай» (входить в Lauffer Group) про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності. Обсяг претензій української «дочки» російського Сбербанку по цій справі – 185,9 млн грн. І йдеться про кредитні договори від 2010 року.

Також зауважимо, що група Lauffer об’єднує холдинги «Золотий урожай» і холдинг «Урожай». «Золотий урожай» - найбільший постачальник і виробник хліба в Україні (частка на ринку – близько 20%), працює переважно в східних, центральних та південних регіонах. «Урожай» включає підприємства масложирового, бакалійного, зернового та елеваторно-технічного напряму.

У 2013 році виручка групи склала 415 млн дол. У 2014 році Lauffer Group виробила 252,8 тис тон хліба та хлібобулочних виробів, що на 16% менше показника 2013 року.

У 2014 році 9 підприємств групи в Криму були націоналізованими самозваною владою окупованого Криму. Значна частина виробничих ї потужностей знаходиться на територій окупованої частини Донбасу.

Як повідомляв у травні поточного року О. Лещинський в інтерв’ю агентству «ЛігаБізнесІнформ», йому практично вдалося домовитися про продаж бізнесу в Донецьку. Покупцями називалися «якісь росіяни». «До кінця не зовсім зрозуміло, хто, але насправді для нас це і не особливо важливо: аби у них були гроші на покупку», - констатував бізнесмен.

Крім того, він розповідав, що судиться за кримські активи. Гроші ж на придбання брав у «Дочірнього банку Сбербанку Росії». Після т.зв. націоналізації перестав обслуговувати кредит.

«Вони закидали нас десятками претензій і судових позовів за те, що анексований російською владою (або я вже не розумію ким), "Кримхліб" не обслуговує кредит Сбербанку, і тепер (незрозуміло на якій підставі), на їхню думку, наша компанія має обслуговувати цей кредит тут в Україні. Схоже, що, з їхньої точки зору, ми "винні лише в тому, що хочеться їм їсти". По суті, їх кінцевий бенефіціар в порушення всіх мислимих законів відібрав у нас майно, і ми ж за це, на їхню думку, зобов`язані заплатити їм подвійну ціну. Така позиція керівництва українського Сбербанку не може викликати нічого, крім розчарування», - зазначав Лещинський.

Як писав Finbalance, за підсумками січень-вересень «Дочірній банк Сбербанку Росії» отримав збиток 1,61 млрд грн. Передусім, через відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках (за три квартали – на 4,8 млрд грн). У 2014 році він задекларував прибуток 108 млн грн за нацстандартами фінзвітності та збиток 395,9 млн грн – за міжнародними стандартами фінзвітності.

На кінець вересня значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу в Сбербанку було на рівні 6,79% (має бути не менше 10%); поточної ліквідності – 41,16% (має бути не менше 40%); максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента – 70,49% (має не перевищувати 25%); великих кредитних ризиків – 1498,24% (має не перевищувати 800%).

Сформовані банком резерви покривали кредити юрособам (а це 98,8% загального кредитного портфелю) на досить помірні (на фоні інших ТОП-банків) 17,8%.

Глава російського Сбербанку Герман Греф запевняв, що в 2016 році не буде потрібно значного резервування за українськими боргами: всі необхідні резерви будуть створені в поточному році.

Поки що акціонери "Дочірнього банку Сбербанку Росії" публічно не заявляли про намір його докапіталізувати.

Щодо Ощадбанку. У ІІІ кварталі його збиток збільшився на 2,6 млрд грн. – до 5,4 млрд грн. за підсумками 9 місяців. Основна причина цього – відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках: у ІІІ кварталі вони становили 2,98 млрд грн., а за три квартали – 9,72 млрд грн.

За три квартали негативний результат Ощадбанку від знецінення цінних паперів у портфелі на продаж склав 2,8 млрд грн. (у ІІІ кварталі – 734,2 млн грн), а позитивний результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливо вартістю, - 4,4 млрд грн. (у ІІІ кварталі – 258,5 млн грн).

Позитивний результат Ощадбанку від операцій з іноземною валютою в січні-вересні становив 1,04 млрд грн. (у ІІІ кварталі – 11,2 млн грн), а негативний результат від переоцінки валюти - 2,28 млрд грн (у ІІІ кварталі – 531,2 млн грн).

На кінець вересня значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу в банку знизилося до 13,01% з 15,95% на кінець червня (мінімально необхідний рівень - 10%).

У 2014 році Ощадбанк задекларував збиток 8,56 млрд грн за нацстандартами фінзвітності та 10 млрд грн – за міжнародними стандартами фінзвітності.

Згідно з попередніми оцінками Мінфіну та Мінекономрозвитку, необхідна сума докапіталізації Ощадбанку складе біля 20 млрд. грн, при тому, що торік він уже був докапіталізований урядом на 11,6 млрд грн.