Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 04.02.2016, Генеральна прокуратура здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12015160160000210 за фактами вчинення посадовими особами ТОВ «Іллічівський зерновий термінал» та ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» у злочинній змові з колишніми співробітниками «Дельта Банк» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.
Як зазначається в документі, слідчі встановили, що ТОВ «Іллічівський зерновий порт» та «Дельта Банк» уклали низку договорів кредитної лінії зокрема, договори від 27.06.2012 на суму 350 млн грн., від 04.10.2013 на суму 3,2 млн до, від 27.11.2013 на суму 48,62 млн дол., від 06.12.2013 на суму 13,62 млн дол. Згідно інформації «Дельта Банк» борг ТОВ «Іллічівський зерновий порт» перед банком складає більш ніж 619,3 млн грн. та 8,17 млн дол.
Як констатується у хвалі суду, незадовго до введення тимчасової адміністрації в «Дельта Банк» (02.03.2015) у фінустанову надійшли заяви від боржників про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, зокрема:
- заява ТОВ «Іллічівський зерновий порт» від 09.02.2015 про припинення зобов`язань Товариства зі сплати заборгованості за вищевказаними кредитними договорами на суму 13,77 млн дол. та 434,3 млн грн.;
- заява ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» від 09.02.2015 про припинення зобов`язань Товариства зі сплати заборгованості перед банком на суму 4,5 млн дол.
У заявах позичальників про зарахування зустрічних вимог фігурують чотири безвідкличні резервні акредитиви на 36,9 млн дол, банком-емітентом за якими вказано Дельта Банк, та права вимоги за якими Позичальники, нібито придбали у компанії CFSIT (Cargill Financial Services International, контролювала 29,4% акцій «Дельта Банку», - ред..):
- LC/SВ/017/042014 на загальну суму 1,71 млн дол.;
- LC/SВ/025/042014 на загальну суму 28,65 млн дол.;
- LC/SВ/021/042014 на загальну суму 1,28 млн дол.;
- LC/SВ/029/042014 на загальну суму 5,25 млн дол.
Як зазначається в ухвалі суду, під час відповідних перевірок в «Дельта Банк» було виявлено різноманітні SWIFT-повідомлення стосовно вищезазначених акредитивів, але в документації банку не було виявлено оригіналів юридичної документації стосовно власне випуску акредитивів, зокрема, відповідних рішень уповноважених органів управління банку: правління та кредитного комітету Банку, договорів про відкриття акредитивів, заяв, розпоряджень тощо. Більшість відповідних сум акредитивів не була відображена на балансових або позабалансових рахунках банку.
«Таким чином встановлено, що посадові особи ТОВ «Іллічівський зерновий порт» та ТОВ «Стройбуд Іллічівськ», зловживаючи своїм службовим становищем, вступивши в злочинну змову з колишніми співробітниками АТ «Дельта банк» з метою погашення заборгованості по кредитним договорам та зняття обтяження в АТ «Дельта Банк» на заставне майно надали фіктивні договори переуступки боргу, укладені з компанією-нерезидентом», - констатується в ухвалі суду, яка посилається на матеріали досудового слідства.
Крім того, в документі вказується на те, що крім вищезазначених 4 фіктивних акредитивів в банку було виявлено SWIFТ повідомлення стосовно ще 13 фіктивних акредитивів, на загальну суму 105 091 955,16 доларів США.
Крім того, встановлено, що між ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» (далі Позичальник) та АТ «Дельта Банк» 27.02.2012 року укладено кредитний договір № НКЛ-2005814/3. У заставу під кредит передано земельну ділянку загальною площею 8,5895 гектарів, з цільовим призначенням для розміщення олійножирового комбінату, розташовану за адресою: Україна, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 45, кадастровий номер 5110800000:03:001:0011 та об`єкти нерухомості, розташовані за цією ж адресою.
«На даний час ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» не проводить виплат за кредитними зобов`язаннями перед АТ «Дельта Банк», затягує розгляд справ щодо стягнення предметів іпотеки в судах, а сума загальної заборгованості перед Банком становить понад 554 мільйони гривень. Більше того, без дозволу іпотекодержателя майно ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат» було передано в оренду ТОВ «ВТК «ОЛІР», Позичальник не надає можливості актуалізувати предмет застави і є підстави вважати, що частина заставного майна втрачена або зіпсована. Наведене вказує на те, що дії Позичальника спрямовані на заволодіння грошових коштів АТ «Дельта Банк» в особливо великих розмірах», - зауважується в ухвалі суду.
Враховуючи викладене, Печерський райсуд задовольнив клопотання ГПУ та надав тимчасовий доступ до всіх документів, які містять охоронювану законом таємницю та стосуються укладання, забезпечення та виконання кредитного договору №НКЛ-2005814/3 від 27.02.2012 року, укладеного між «Дельта Банком» та ПАТ «Іллічівський олійножировий комбінат», що включає можливість ознайомитись з їх оригіналами та вилучити їх належним чином посвідчені копії (здійснити їх виїмку) у «Дельта Банку».
Контекст
Як уже писав Finbalance, 20 січня Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ Нацполіції у м. Києві та наклав арешт (із забороною особам, у володінні яких перебуває зазначене майно, розпоряджатися ним) на статутний капітал ТОВ «Стройбуд Іллічівськ» (100% якого належить ТОВ «Іллічівськ Констракшн») та ТОВ «Іллічівський зерновий порт» (100% якого належить ТОВ «Іллічівська зернова компанія»).
Відповідне клопотання до суду поступило в рамках досудового розслідування по матеріалах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060007565 від 24.11.2015, за ознаками злочину по ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (щодо зловживання службовим становищем та службового підроблення).
В ухвалі суду констатувалося, що досудове слідство встановило, що наприкінці 2014 року перший заступник голови ради директорів «Дельта Банку», «перебуваючи поза межами території України, діючи із корисливим мотивом, вступив у злочинну змову із невстановленими слідством особами, та реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протиправне заволодіння грошовими коштами ПАТ «Дельта Банк» шляхом зловживання своїм службовим становищем, нехтуючи суспільними відносинами, вчинив злочин (кримінальне правопорушення)».
МВС офіційно повідомляло, що колишній перший заступник голови ради директорів «Дельта Банку» Віталій Масюра перебуває в розшуку. Згідно з неофіційною інформацією, слідство підозрює його у виведенні 50 млн дол. з «Дельта Банку». У коментарі для тижневика «Дзеркало тижня. Україна» банкір назвав висунуті йому підозри такими, що мають замовний характер. І неднозначно кивнув у бік Миколи Лагуна – мажоритарного акціонера «Дельта Банку». А ДТ серед іншого вказувало, що В. Масюра на переговорах часто взагалі міг позиціонуватися як… представник компанії Cargill або навіть співзасновник Іллічівського зернового порту.
При цьому в січні представники Фонду гарантування зробили низку заяв про те, що з Дельт Банку були виведені активи на 100 млн дол. через операції з акредитивами корпорації Cargill. Загалом же обсяг сумнівних операцій представники ФГВФО оцінювали в 20 млрд грн (сума включає операції не тільки з Cargill, й, наприклад, "Ощадбанком", "Фокстротом" тощо).
Корпорація Cargill обвинувачення на свою адресу відкидала, наголошуючи, що переуступка прав вимоги відбулася в повній відповідності до чинного законодавства України.
У будь-якому разі як звертав увагу Finbalance, ФГВФО скромно промовчав, що більшість сумнівних операцій в «Дельта Банку» не могла бути проведена як мінімум без мовчазної згоди НБУ. Як писали "Наші гроші", у т.ч. що стосується активів, які були заставою по кредитам рефінансування; у т.ч. проведених з "Авант-банкрм"; у т.ч. з держпідприємством "Укргазвидобування" тощо.
Суб’єктивно складається враження, що, не виключено, частина неоднозначних операцій Cargill (зі «Стройбуд Іллічівськ» та/або «Яблуневим даром», іншими компаніями) з юридичної точки зору можуть мати вигляд «досить законних», що зрештою дозволить суддям легше погодитися з відповідною аргументацією (знайти привід, за що вчепитися).
Однак у будь-якому разі це не змінює економічну суть, яка зводиться до того, що один з акціонерів «Дельта Банку», очевидно, користуючись у т.ч. своїм статусом і супровідними додатковими можливостями, займався не стільки порятунком фінустанови перед її офіційним банкрутством, скільки мінімізацією негативних фінансових наслідків для себе (в кращому разі - мінімізацією).
Сумнівно, що це могло б відбутися, як мінімум, без мовчазної згоди мажоритарного акціонера «Дельта Банку» - Миколи Лагуна, який, можливо, вважав за доречне допомогти врятувати кошти партнера або ж, наприклад, за результатами джентльменської угоди убезпечував себе від додаткових питань до власних операцій. Хоча, до слова, вказана вище репліка В. Масюри може свідчити про те, що в нинішніх умовах кожний сам за себе.
Також навряд чи це було б можливо без сприяння (у т.ч. у вигляді важливої за таких умов бездіяльності) НБУ.
Слід наголосити, йдеться в цілому про сумнівні операції, обсяг яких далеко перевищує 100 млн дол.
Він сягає, принаймні, 535 млн дол., про які говорять слідчі Генпрокуратури в рамках кримінального провадження, про яке вже неодноразово писав Finbalance. І в якому, нагадаємо, посадові особи підозрюються як СПІВУЧАСНИКИ злочину. Причому йдеться про виведення нацбанківського рефінансування на 4,1 млрд грн.
Незалежно від суб’єктивних оцінок, є факт: виплати Фонду гарантування для вкладників «Дельти» на 15,4 млрд грн. відбулися за рахунок емісії НБУ (у вигляді кредитів для Фонду чи монетизації держоблігацій, які випустив Мінфін для ФГВФО). Яка тиснула на ціни (розкручувала інфляцію) та на курс (провокувала девальвацію). Тобто зрештою заплатили ми всі.
Finbalance