НБУ знову програв приватівцям у судовому спорі щодо терміналу "Бориваж"

15.11.2017, 09:00

31 жовтня Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ в справі №910/12454/17 та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 11.09.2017, яким Нацбанку теж було відмовлено в задоволенні позову до ТОВ "Агротермінал Логістік" (власник зернового терміналу «Бориваж»; пов`язують з "приватівцями") і Приватбанку щодо визнання кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016, укладеного відповідачами, удаваним і таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору доручення по сплаті коштів в рахунок погашення заборгованості Приватбанку перед Нацбанком.

Свої позовні вимоги НБУ мотивував тим, що укладання кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016 не було направлено на надання кредиту для поповнення обігових коштів ТОВ "Агротермінал Логістік" та для ведення його господарської діяльності, а слугувало засобом для приховування Приватбанком намірів щодо виконання своїх зобов`язань перед Нацбанком за кредитними договорами. За версією НБУ, Приватбанк і до ТОВ "Агротермінал Логістік" фактично уклали договір доручення на перерахування коштів Приватбанку в рахунок погашення заборгованості останнього перед Нацбанком та приховали його шляхом укладення відповідного кредитного договору між собою.

Згідно з судовими матеріалами, 05.12.2014 НБУ і Приватбанк уклали кредитний договір №120, відповідно до умов якого Нацбанк надав Приватбанку кредит для підтримки ліквідності в сумі 3,64 млрд грн.

20.02.2015 між НБУ та Приватбанком укладено ще один кредитний договір – №10, відповідно до умов якого Нацбанк надав Приватбанку кредит для підтримки ліквідності в сумі 2,28 млрд грн.

Цими угодами було передбачено, що кредитор (НБУ) укладає з майновим поручителем Приватбанку іпотечні договори, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно у вигляді (цілісного) майнового комплексу, який належить на праві власності особі, пов`язаній з власником істотної участі в Приватбанку за ринковою вартістю не менше ніж 5,54 млрд грн. у першому випадку та не менше 3 млрд грн у другому випадку.

27.10.2016 між Приватбанком і ТОВ «Агротермінал Логістик» було укладено кредитний договір №DNHSLOK271016, за умовами якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Встановлений угодою кредитний ліміт – 996,1 млн грн, а термін повернення кредиту – 26.10.2017.

Київський апеляційний госпсуд констатував, що «як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016 року, сторонами були досягнуті всі істотні умови, що звичайно ставляться до кредитних договорів, а саме - сторонами узгоджено розмір та порядок надання грошових коштів (кредиту) позичальникові кредитором, розмір процентів, строк надання кредиту, а також порядок його повернення».

«Жодне положення оспорюваного кредитного договору не містить в собі ознак притаманних договору доручення. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що кредитний договір №DNHSLOK271016 від 27.10.2016 року за своєю суттю є договором доручення та таким, що є удаваним в розумінні статті 235 Цивільного кодексу України, оскільки умови та зміст даного договору відповідають типовим умовам кредитного договору», - йдеться в постанові суду апеляційної інстанції.

Контекст

Як писав Finbalance, 23 жовтня Вищий госпсуд прийняв до провадження касаційну скаргу НБУ на постанову Київського апеляційного госпсуду від 13.09.2017 (справа № 910/9256/17), якою Нацбанку було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги на рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017, яким у свою чергу було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік». У заставі по вказаному кредиту – зерновий термінал «Бориваж» (на підставі іпотечного договору №121 від 08.12.2014).

Суть цього конфлікту в тому, що кошти, які замість Приватбанку внесло ТОВ «Агротермінал Логістік», НБУ зарахував як платіж за іншим кредитним договором (№10 від 20.02.2015). НБУ таким чином намагався утримати в заставі зерновий термінал «Боріваж». Однак суд вказав, що це є порушенням прав майнового поручителя, а тому виніс рішення на користь ТОВ «Агротермінал Логістік».

Крім того, 26 жовтня Госпсуд м. Києва в рамках ще однієї справи - №910/15184/17 - частково задовольнив зустрічний позов ТОВ "Агро Комплект" до ТОВ "Агротермінал Логістик" та визнав ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" і НБУ, на суму 100 тис грн.

Згідно з судовими матеріалами, цей іпотечний договір між ТОВ "Агротермінал Логістик" і НБУ був підписаний як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку перед НБУ по кредиту рефінансування №120 від 05.12.2014. Предмет іпотеки – зерновий термінал «Бориваж» в Одеській області. Його вартість була узгоджена сторонами на рівні 5,54 млрд грн.

У травні 2017 року ТОВ "Агротермінал Логістик" і ТОВ "Агро Комплект" підписали договір про наміри, за яким ТОВ "Агро Комплект" має намір набути у власність термінал «Бориваж».

У липні ці компанії уклали ще договір про здійснення погашення боргу, відповідно до якого відчуження «Бориважу» може відбутися після погашення боргу Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню (за договором №120 від 05.12.2014). ТОВ "Агро Комплект" взяло на себе зобов’язання погасити цю заборгованість в обсязі, що не перевищує вартості предмету іпотеки (терміналу «Бориваж»). Також було домовлено, що внаслідок такого погашення боргу до ТОВ "Агро Комплект" перейде право боргової вимоги до Приватбанку та право іпотекодержателя.

04.08.2017 на виконання умов цієї угоди ТОВ "Агро Комплект" перерахувало на користь НБУ 100 тис грн як часткове погашення боргу за кредитним договором №120 від 05.12.2014, укладеним між НБУ та Приватбанком, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 04.08.2017. НБУ в ході судового процесу не заперечував факт зарахування відповідного платежу.

Водночас листом від 21.08.2017 НБУ звернувся до ТОВ "Агротермінал Логістик" з вимогою щодо сплати заборгованості Приватбанку перед Нацбанком в сумі 2,83 млрд грн у 30-денний строк та повідомив, що у випадку невиконання цієї вимоги НБУ буде вимушений звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як констатувалося в рішенні суду, з укладенням договору про погашення боргу у ТОВ "Агро Комплект" виник обов`язок із здійснення погашення заборгованості Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 в обсязі, що не перевищує 5, 54 млрд грн. При цьому положення договору про погашення боргу не містять визначення мінімального обсягу виконання ТОВ "Агро Комплект" взятого на себе зобов`язання із погашення боргу ПАТ КБ "Приватбанк", а визначають лише його максимальне значення, обмежене вартістю предмету іпотеки.

У рамках цієї справи ТОВ «Агротермінал Логістик» подавало позов (причому це був первинний позов) до ТОВ «Агро Комплект» щодо розірвання договору про здійснення погашення боргу від 26.07.2017, обґрунтовуючи це тим, що ТОВ «Агро Комплект» неналежним чином виконує свої зобов’язання. Проте суд вирішив, що позивач не зумів довести це й відповідно позовні вимоги були відхилені. На відміну від зустрічних позовних вимог ТОВ «Агро Комплект» до ТОВ «Агротермінал Логістик», які, як зазначалося на початку матеріалу, були частково задоволені.

Слід розуміти, не тільки ТОВ «Агротермінал Логістик», але і ТОВ «Агро Комплект» пов’язане з екс-власниками Приватбанку. А цей судовий спір – лише юридичний маневр, покликаний додатково убезпечити зерновий термінал «Бориваж» від спроб НБУ забрати його.

Про зв’язки ТОВ «Агро Комплект» з «приватівцями» свідчить наступне.

У держреєстрі засновником ТОВ «Агро Комплект» значиться кіпрська компанія «Наскіна Інвестментс ЛТД», яка також вказана як кінцевий бенефіціар ТОВ «Тайлон». ТОВ «Тайлон» у свою чергу є одним із засновників ТОВ «Приватофис». За даними ГПУ, ТОВ «Тайлон» і ТОВ «Приватофис» були визнані Нацбанком пов’язаними з Приватбанком особами.

Довідково

Відповідно до звітності Приватбанку, за підсумками січня-вересня борг Приватбанку перед НБУ скоротився на 6 млрд грн (на 5,1 млрд грн у першому півріччі та ще на 0,9 млрд грн – у ІІІ кварталі) - до 12 млрд грн. Прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя.

НБУ офіційно визнавав, що на 01 вересня обсяг простроченої заборгованості Приватбанку перед НБУ становив 11,8 млрд грн.

За словами юристів та фінансистів, проблема для НБУ в цьому випадку полягає в тому, що перед тим, як висувати боргові вимоги до поручителів НБУ мав би визнати Приватбанк проблемним, а то й неплатоспроможним.

Так, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій Олександр Паращій у коментарі для Finbalance констатував, що згідно з постановою №259, «НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку та після того, як тих коштів виявилося недостатньо». «До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати», - зазначав О. Паращій.

Банківський юрист, екс-працівник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький уточнював, що відповідно до статті 75 Закону «Про банки і банківську діяльність», НБУ зобов`язаний віднести банк до проблемних, якщо банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п`ять і більше робочих днів тому. Відповідно ж до статті 76 цього ж закону, НБУ так само зобов’язаний визнати банк неплатоспроможним у випадку невиконання банком протягом п’яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами після віднесення банку до категорії проблемних.

«Тобто в обох випадках це зобов’язання, а не право регулятора, хоча на практиці були випадки, коли регулятор нехтував таким зобов’язанням, посилаючись наприклад, на наявність судового спору між банком та клієнтом з цього приводу, або роблячи вигляд, що йому нічого невідомо про наявність заборгованості. Очевидно, що в даному випадку таких підстав не виконувати пряму вимогу закону не має, оскільки сам НБУ і виступає кредитором банку, а наявність боргу сторонами не оскаржується», - зауважував юрист у коментарі для Finbalance.

За словами О. Ярецького, «залишається сподіватись, що банк все ж таки погасив вищевказаний кредит рефінансування в межах строку в десять робочих днів, або сторони домовились про його пролонгацію на наступний строк».

Як писав Finbalance, 09 жовтня Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Акватера» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов) до НБУ і Приватбанку та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Приватбанком та НБУ, шляхом перерахування на рахунок Нацбанку коштів у повній сумі боргу.

Згідно з судовими матеріалами, в рамках договору НБУ надав кредити для Приватбанку на 7,7 млрд грн. Кінцевим строком повернення коштів було встановлено 23.12.2016. Приватбанк частково погасив заборгованість. На 01.08.2017 його борг перед НБУ становив 4,4 млрд грн.

Як забезпечення виконання Приватбанком боргових зобов’язань, зокрема, ТОВ «Акватера» передало в іпотеку Нацбанку нерухомість у м. Дніпро на вул. Чкалова, 27 (договірна вартість – 25 млн грн).

У лютому 2017 року Приватбанк повідомив НБУ про намір частково погасити заборгованість. Натомість заступник глави НБУ в листі до Приватбанку висловив позицію НБУ щодо неприпустимості зменшення обсягу відповідальності фінансового та майнових поручителів: на думку Нацбанку, це може негативно вплинути на спроможність Приватбанку досягти прийнятних умов реструктуризації корпоративного кредитного портфелю та структури забезпечення.

На кінець червня обсяг коштів Приватбанку в НБУ становив 7,67 млрд грн. При цьому в серпні НБУ звернувся до ТОВ «Акватера» з вимогою сплатити борг Приватбанку у 30-денний строк, зазначаючи, що у випадку невиконання вимоги буде звернуто стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно.

Цитата з рішення суду: «Отже, незважаючи на можливість та намір ПАТ КБ «Приватбанк» виконати свої грошові зобов`язання перед НБУ, останній фактично ухиляється від прийняття такого виконання та ініціює звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно позивача.

Твердження НБУ про набуття ТОВ «Акватера» права вимоги до ПАТ КБ «Приватбанк» у зв`язку із виконанням ним зобов`язання банку, не є рівнозначно набутим майном взамін праву власності на нерухоме майно, оскільки фактично матиме місце втрата права власності на нерухоме майно та набуття взамін нього права грошової вимоги до Банку, яке на відміну від вимог НБУ, не буде забезпеченим».

14 вересня Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціар – І. Коломойський та Г. Боголюбов) та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість перед НБУ за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на рахунок НБУ грошових коштів у "повній сумі заборгованості". ТОВ «Арлан» вказувало на бездіяльність НБУ, яка виразилася у неприйнятті від банку погашення боргів за згаданим вище кредитним договором №19 від 03.03.2009.

Відповідно до матеріалів Госпсуду м. Києва, ПАТ «Дніпроазот» (підконтрольне «приватівцям») звернулося з позовом до НБУ та Приватбанку про

- визнання незаконною бездіяльності НБУ щодо неприйняття від Приватбанку погашення боргу за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеного між НБУ і Приватбанком;
- зобов’язання Приватбанку погасити в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, у т.ч. шляхом сплати на користь НБУ коштів в сумі 4,34 млрд грн за основним зобов’язанням та 64,6 млн грн відсотків (всього – 4,4 млрд грн);
- зобов’язання НБУ прийняти від Приватбанку погашення вказаної заборгованості.

Як писав Finbalance, такий же позов до НБУ та Приватбанку – причому теж на 4,4 млрд грн – подало ПрАТ «Аеробуд» (кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов). Водночас ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (теж підконтрольне "приватівцям") у суді вимагає від Нацбанку прийняти платіж від Приватбанку (по рефінансуванню) на 2,6 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, і «Дніпроазот», і ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", і ПрАТ «Аеробуд» були майновими поручителями Приватбанку по кредитам рефінансування, які він залучав у Нацбанку. Наразі ці підприємства – як і низка інших компаній «приватівців» - у судовому порядку домагаються розірвання іпотечних договорів та договорів застави майна. Це на фоні того, що на активи, зокрема, "Дніпроазот" та інших компаній «приватівців» суди накладали арешти за ініціативою Генпрокуратури (деталі див. тут і тут).

Як писав Finbalance, І. Коломойський подав кілька позовів до НБУ про розірвання договорів поруки. Причому розгляд однієї зі справ призначений на квітень 2018 року.

Екс-глава правління Ощадбанку та нинішній глава правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей у коментарі для Finbalance припускав, що навряд чи І. Коломойський звертався б до НБУ з позовом щодо розірвання договору поруки по боргам Приватбанку по кредитам рефінансування, не маючи для того юридичних аргументів.

"Якщо той, хто взяв зобов’язання поруки, хоче відізвати свій підпис, то, швидше за все, на сьогодні ця порука або не діє, або не є повноцінно функціональною, або вона в юристів викликає сумнів щодо можливості/необхідності виконання", - зауважував фінансист.

Юрист ЮФ Ervis Андрій Довбенко публічно висловлював думку, що "стратегія Коломойського грунтується на тому, що умови з моменту укладання договору поруки змінилися"."Якщо вдасться довести, що він не брав би на себе поруку, якби знав, що банк націоналізують, позов цілком може бути задоволений", - зауважував правознавець.

Звичайно, що будь-які рішення, які будуть проти націоналізації, вони будуть ускладнювати процес».

Про forensic audit Приватбанку, який проводить Kroll та AlixPartners, - тут. Заяву представника держави на переговорах з екс-власниками Приватбанку, що "поганий мир краще, ніж війна", див. тут.

Про "напівінсайдерські" кредити в портфелі Приватбанку й практику "ісламського банкінгу по-українськи" читайте тут.

Про оскарження Коломойським націоналізації Приватбанку та затвердженого Нацбанком переліку інсайдерів - тут. Про вимогу Боголюбова до уряду щодо виплати компенсації за втрачену частку в Приватбанку - тут.

Про ризики програшу держави в судових спорах з держателями євробондів Приватбанку - тут. Про програші Суркісам - тут.