НБУ програв Коломойському 12 разів у протистоянні довкола боргів Приватбанку

Все про економіку та фінанси

29 листопада Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ПАТ "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" ("НДІАВТОПРОМ") до НБУ та Приватбанку (в справі №910/15197/17) та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість перед Нацбанком за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на рахунок НБУ коштів у повній сумі заборгованості.

Згідно з судовими матеріалами, ПАТ "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" уклало іпотечний договір з НБУ як забезпечення зобов’язань Приватбанку по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009), яке мало бути погашене ще в грудні 2016 року та борг по якому на 01.10.2017 становив 4,34 млрд грн.

Як звернув увагу суд, у лютому Приватбанк повідомив НБУ про намір частково погасити заборгованість за низкою кредитних договорів. Однак НБУ в листі-відповіді для Приватбанку (за підписом заступника глави Нацбанку) висловив позицію щодо неприпустимості зменшення обсягу відповідальності фінансового та майнових поручителів за рахунок наданої банку державної підтримки шляхом погашення утвореної заборгованості. Крім того, НБУ вказував на можливість негативного впливу на спроможність Приватбанку досягти прийнятних умов реструктуризації корпоративного кредитного портфелю та структури забезпечення.

З огляду в т.ч. на те, що на 30.06.2017 обсяг коштів Приватбанку в НБУ був 7,67 млрд грн, суд дійшов висновку, що «незважаючи на можливість та намір ПАТ КБ "Приватбанк" виконати свої грошові зобов`язання перед Національним банком України, останній фактично ухиляється від прийняття такого виконання та ініціює звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно позивача».

Нижче - ще цитата з рішення суду:

«Твердження відповідачів про те, що у випадку звернення стягнення на передане згідно Іпотечного договору №24 майно до позивача перейдуть права вимоги до ПАТ КБ "Приватбанк" у зв`язку із виконанням ним зобов`язання останнього, не є рівнозначно набутим майном взамін права власності на нерухоме майно, оскільки фактично матиме місце втрата права власності на нерухоме майно та набуття взамін нього права грошової вимоги до ПАТ КБ "Приватбанк", яке на відміну від вимог Національного банку України, не буде забезпеченим, що підтверджує наявного у позивача самостійного майнового інтересу у виконанні ПАТ КБ "Приватбанк" грошових зобов`язань за Кредитним договором, який також в силу приписів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає захисту на рівні із правом власності.

З наведеного вбачається, що прострочення боржника у даному випадку може обґрунтовано розцінюватись позивачем як втручання у його право мирно володіти майном, оскільки у останнього наявний самостійний майновий інтерес у належному виконанні ПАТ КБ "Приватбанк" зобов`язань перед кредитором та відповідно збереження свого права власності на нерухоме майно.

Суд приходить до висновку про те, що вимога ПАТ "Науково-дослідний інститут автоматизації промисловості" про зобов`язання ПАТ КБ "Приватбанк" виконати зобов`язання (погасити заборгованість) за кредитним договором №19 від 03.03.2009 шляхом перерахування на банківський рахунок Національного банку України грошових коштів у повній сумі заборгованості, є правомірною та обґрунтованою.

В той же час, зважаючи на наявне у Національного банку України в силу умов Кредитного договору та норм законодавства право на списання коштів з рахунків ПАТ КБ "Приватбанк" у разі його прострочення, вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльності Національного банку України щодо не прийняття від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також зобов`язання Національного банку України прийняти від ПАТ КБ "Приватбанк" виконання зобов`язань, не підлягають задоволенню, оскільки з урахуванням встановлених судом обставин справи та положень ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, належним способом для запобіганню порушенню в майбутньому прав позивача було б зобов`язання Національного банку України списати в безспірному порядку грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором з рахунків ПАТ КБ "Приватбанк"».

Додамо, що Київський апеляційний госпсуд розглядає апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 23.10.2017 у справі №910/15430/17 за позовом ПАТ "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню, теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" до НБУ та Приватбанку «про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії».

Текст рішення суду першої інстанції засекречений. Із судових матеріалів випливає, що і ця судова справа стосується кредитного договору №19 від 03.03.2009, який був укладений між НБУ та Приватбанком.

Така ж ситуація ще в одній судовій справі – №910/15301/17 – за позовом ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" до НБУ та Приватбанку «про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії»: НБУ подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яке теж засекречене.

У всіх згаданих вище компаній-позивачів простежується зв’язок з «приватівцями».

Так, за даними держреєстру, серед засновників ПрАТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" – у т.ч. кіпрська компанія «Ренальда Інвестментс Лімітед», яка, як писав Finbalance, фігурує в переліку засновників ПрАТ «Аеробуд», кінцеві бенефіціари якого – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

При цьому в ПрАТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" і ПрАТ "НДІАВТОПРОМ" є спільні співзасновники – кіпрські компанії «Валенза Консалтінг Лімітед», «Сорента Холдінгз Лімітед», «Труела Консалтінг Лімітед».

Засновником ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" є ПАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа», яке пов’язують знову ж таки з «приватівцями».

Контекст

Як писав Finbalance, 09.10.2017 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Акватера» (кінцеві бенефіціари - І. Коломойський та Г. Боголюбов) до НБУ і Приватбанку та зобов’язав Приватбанк погасити заборгованість за кредитним договором №19 від 03.03.2009, укладеним між Приватбанком та НБУ, шляхом перерахування на рахунок Нацбанку коштів у повній сумі боргу.

20.11.2017 Київський апеляційний госпсуд лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 14.09.2017, яким було задоволено позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціари - теж І. Коломойський та Г. Боголюбов) і зобов’язано Приватбанк погасити борг перед НБУ по рефінансуванню (за знову ж таки згаданим кредитним договором №19 від 03.03.2009) шляхом перерахування на рахунок НБУ коштів у повній сумі заборгованості.

29.11.2017 Госпсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Поділ Нерухомість» (власнику офісу, де розміщений медіахолдинг "1+1") та зобов’язав Приватбанк повністю погасити борг перед НБУ за тим самим кредитним договором №19 від 03.03.2009, який був укладений між Приватбанком та НБУ.

Як писав Finbalance, 14.11.2017 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ТОВ «Акватера» до НБУ про визнання поруки та правовідношень за іпотечним договором припиненими.

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Акватера» передало в іпотеку для НБУ нерухоме майно в м. Дніпрі за адресою вул. Чкалова, 27 (вартістю 25 млн грн) як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009).

23.08.2017 ТОВ «Акватера» отримало від НБУ іпотечну вимогу №41-0009/57108 від 17.08.2017 про виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором у зв`язку з неналежним його виконанням боржником (Приватбанком).

ТОВ «Акватера» наголошувало, що строк виконання Приватбанком боргових зобов`язань перед НБУ за кредитним договором сплив 23.12.2016. Оскільки ж строк поруки встановлений не був, а вимогу про погашення боргу НБУ пред’явив для ТОВ «Акватеріа» після спливу шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач просив на підставі ст. 559 Цивільного кодексу визнати поруку, яка викладена у формі іпотечного договору №35 від 29.05.2014 та правовідношень за іпотечним договором припиненими.

Натомість суд зазначив, що «враховуючи, що зобов`язання за кредитним договором № 19 від 3 березня 2009 р. не були припинені, то підстави для визнання припиненим іпотечного договору від 29 травня 2014 р. відсутні» (цитата).

Разом з тим, 22.11.2017 Госпсуд м. Києва в рамках іншої справи повністю задовольнив позов ТОВ «Арлан» (кінцеві бенефіціари – теж І. Коломойський і Г. Боголюбов) та розірвав два іпотечні договори (№36 і №37), укладені 29.05.2014 між позивачем та НБУ як забезпечення зобов’язань Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню (за кредитним договором №19 від 03.03.2009).

Згідно з судовими матеріалами, предметом іпотеки були два об’єкти нерухомості в м. Дніпро за адресою вул. Чкалова, 27 (договірна вартість – 21 млн грн і 19,4 млн грн).

Свої позовні вимоги ТОВ «Арлан» обґрунтовувало істотною зміною обставин – націоналізацією Приватбанку.

Суд дійшов висновку, що «будь-яких обґрунтованих доказів того, що на момент укладення Іпотечних договорів №36 та №37 (травень 2014 року) їх сторони (зокрема, ТОВ "Арлан") могли передбачити націоналізацію ПАТ КБ "Приватбанк" в майбутньому, що зумовить поєднання власників ПАТ КБ "Приватбанк" та НБУ в одній особі - державі, а більш того, що наслідком цього стане виникнення загрози безпідставної втрати позивачем як майновим поручителем належного йому на праві власності майна, у зв`язку із недобросовісною поведінкою кредитора і боржника, матеріали справи не містять».

Як писав Finbalance, 13.09.2017 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 30.06.2017, яким було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік»(власник зернового терміналу «Бориваж»; його пов`язують з "приватівцями") до НБУ та визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік». У заставі по вказаному кредиту – зерновий термінал «Бориваж» (на підставі іпотечного договору №121 від 08.12.2014).

Суть цього конфлікту в тому, що кошти, які замість Приватбанку внесло ТОВ «Агротермінал Логістік», НБУ зарахував як платіж за іншим кредитним договором (№10 від 20.02.2015). НБУ таким чином намагався утримати в заставі зерновий термінал «Боріваж». Однак суд вказав, що це є порушенням прав майнового поручителя, а тому виніс рішення на користь ТОВ «Агротермінал Логістік».

Як писав Finbalance, 31.10.2017 Київський апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу НБУ та лишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 11.09.2017, яким Нацбанку теж було відмовлено в задоволенні позову до ТОВ "Агротермінал Логістік" і Приватбанку щодо визнання кредитного договору №DNHSLOK271016 від 27.10.2016, укладеного відповідачами, удаваним і таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору доручення по сплаті коштів в рахунок погашення заборгованості Приватбанку перед Нацбанком.

26.10.2017 Госпсуд м. Києва в рамках ще однієї справи частково задовольнив зустрічний позов ТОВ "Агро Комплект" до ТОВ "Агротермінал Логістик" та визнав ТОВ "Агро Комплект" іпотекодержателем за іпотечним договором №121 від 08.12.2014, укладеним між ТОВ "Агротермінал Логістик" і НБУ, на суму 100 тис грн.

P.S.

На кінець вересня борг Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування становив 12 млрд грн, зменшившись за три квартали на 6 млрд грн. Раніше в Нацбанку заявляли, що борги Приватбанку по рефінансу забезпечені не лише різними активами «приватівців», але й особистою порукою Ігоря Коломойського. При цьому прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя. І. Коломойський подав низку позовів до НБУ про розірвання договорів поруки

НБУ офіційно визнавав, що на 01.11.2017 обсяг простроченої заборгованості Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування становив 11,8 млрд грн.

За словами юристів та фінансистів, проблема для НБУ полягає в тому, що перед тим, як висувати боргові вимоги до поручителів НБУ мав би визнати Приватбанк проблемним, а то й неплатоспроможним.