НБУ відсудив у "приватівців" кримську нерухомість на 200 млн грн, яку захопили росіяни

Все про економіку та фінанси

Госпсуд Київської області своїм рішенням від 05.12.2018 задовольнив позов НБУ до ТОВ “Нива-Тур” (в справі №911/1167/18) та в рахунок часткового погашення заборгованості Приватбанку по рефінансуванню вирішив звернути стягнення на предмети іпотеки, що належать компанії-відповідачу (іпотекодавцю). Йдеться про 152 нежитлових приміщення (кожне - площею від 25 до 183 кв м) та 40 паркувальних місць в м. Ялта (Крим) за адресою вул. Київська, 44.

Суд встановив спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом їх продажу на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну для кожного об’єкта нерухомості (загалом - на суму 201 млн грн).

Як писали російські ЗМІ, нерухоме майно за вказаною адресою входило в перелік кримської нерухомості “приватівців”, яку захопили російські окупанти після анексії Криму в 2014 році. Причому за цією адресою розташований готель, який має (мав) ту ж назву, що й фірма-позивач у справі №911/1167/18 - “Нива-Тур” (див. тут, тут, тут).

ТОВ “Нива-Тур” входить у перелік “приватівських” структур, які отримали рішення Арбітражного суду Гааги (Нідерланди) від 02.05.2018 про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Російської Федерації (в особі Міністерства юстиції РФ) як компенсації за експропрійовану (відібрану) в них в Криму нерухомість.

25.01.2019 Верховний Суд залишив без змін ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018, якою було задоволено заяву “приватівських” компаній, надано дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги від 02.05.2018 та видано виконавчий лист про стягнення з РФ вказаної суми на користь “приватівців”.

У рамках цієї ж справи Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 05.09.2018 накладав арешт на акції та нерухомість Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку як забезпечення позову “приватівських” структур. У цьому контексті Верховний Суд вказував на “наявність підстав для накладення арешту на майно, яке знаходиться на території України та яке згідно із законом України належить на праві власності боржнику - Російській Федерації” (цитата).

Як писав Finbalance, 16.10.2018 Госпсуд Київської області також задовольнив позов НБУ в справі №911/1165/18 та в рахунок часткового погашення боргу Приватбанку по рефінансу вирішив звернути стягнення на об’єкт нерухомості в Криму, що належить приватному підприємству "Едельвейс-2000" (його кримську нерухомість теж захопили російські окупанти). Йшлося про апартамент №17д рекреаційного комплексу площею 104,1 кв.м в м. Ялта, смт. Гурзуф, Набережна ім. О.С. Пушкіна, 17. Визначений спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною продажу 2,1 млн грн.

Як звертав увагу Finbalance, Приватбанк також висуває кредиторські вимоги до однієї з “приватівських” структур (ТОВ “КУА “Фінансовий капітал”), які втратили нерухомість у Криму та наразі претендують на контроль над “дочками” російських держбанків (на підставі згаданого рішення Арбітражного суду Гааги). Щоправда, предметом спору між Приватбанком і ТОВ “КУА “Фінансовий капітал” в згаданому випадку є нерухомість у Києві.

Як писав Finbalance, в 2018 році НБУ також відсудив низку об’єктів кримської нерухомості в ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" - знову ж таки в рахунок часткового погашення боргу Приватбанку по рефінансуванню. Згідно з судовими матеріалами, вказані об’єкти нерухомості спершу належали Приватбанку, проте на підставі договорів купівлі-продажу та за згодою НБУ право власності на предмети іпотеки в кінці 2014 року перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон".

У держреєстрі засновниками ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" вказані в т.ч. ТОВ "ІстейтГарант" (серед засновників якого в свою чергу фігурує Приватбанк, а кінцевими бенефіціарами вказані Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов), а також ТОВ "Українське бюро кредитних історій" (серед засновників якого - Приватбанк і Бікоптіма Лімітед).

Раніше заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявляла, що після російської анексії Криму Приватбанк перевів свої кримські активи та пасиви “на дочірню структуру – компанію «Фінілон»” (цитата). “Мова йде про близько 8 млрд грн кредитів і депозитів", - зазначала К. Рожкова, наголошуючи, що "на момент націоналізації на балансі банку не було жодних кримських активів і жодних кримських зобов’язань”. Вже екс-глава правління націоналізованого Приватбанку Олександр Шлапак уточнював, що “активи в розмірі близько 14 млрд грн в Криму були конфісковані місцевою "владою", а вкладники приблизно на 10 млрд грн залишилися”.

У лютому 2019 року Приватбанк заявив, що Постійна палата третейського суду в Гаазі офіційно оприлюднила часткове арбітражне рішення на користь Приватбанку в справі щодо експропріації активів банку в Криму.

“Арбітражний суд залишив питання щодо розміру відшкодування, що підлягає сплаті Приватбанку за незаконні дії Російської Федерації, на наступний етап арбітражного розгляду. Приватбанк прагне отримати відшкодування в розмірі понад 1 млрд доларів США", - йдеться в офіційному повідомленні націоналізованого банку.

У 2017 році Міністерство фінансів заявляло, що відповідний позов Приватбанк подавав разом з ТОВ "ФК "Фінілон".

У лютому 2019 року перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова констатувала, що Нацбанк виграв уже 22 судових спори з майновими поручителями Приватбанку (“які пов’язані з екс-власниками”) за непогашеним рефінансуванням на суму 1,2 млрд грн. “За 17 рішеннями вже розпочато процедуру стягнення заставного майна. За іншими справами потрібно пройти всі судові інстанції”, - зауважила К. Рожкова.

У кінці жовтня-2018 НБУ публічно заявляв, що госпсуди винесли загалом 19 рішень на користь НБУ на 947 млн грн в справах за позовами до поручителів Приватбанку по рефінансуванню. Йшлося в т.ч. "Фінілон" (9 позовів), "Еверест Істейт" (4 позови), "Едельвейс-2000" (3 позови), а також "Скорзонера" (2 позови) і "Кобос" (1 позов).

Разом з тим, суди задовольняють не всі позови НБУ до майнових поручителів Приватбанку. Проблеми в Нацбанку виникли, зокрема, в судових спорах з ТОВ “Гаджибей” (предмети іпотеки - земельні ділянки в Одеській області).

Крім того, як писав Finbalance, суди вже винесли рішення на користь двох "приватівських" структур (ТОВ "Акватера" і ПрАТ “Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат”) та зобов`язали Приватбанк повернути відповідним компаніям 25 млн грн і 8,15 млн грн, які ТОВ "Акватера" і ПрАТ “Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат” сплатили для НБУ як майнові поручителі Приватбанку по рефінансуванню.

Відповідно до звітності Приватбанку, на 01.01.2019 його борг перед НБУ по рефінансуванню становив 9,7 млрд грн (тоді як на початок 2017 року - тобто фактично відразу після націоналізації банку - 18 млрд грн).

Приватбанк офіційно визнавав, що погашення ним рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя перед НБУ по рефінансу.

Раніше влада України брала зобов’язання перед МВФ, що борги Приватбанку по рефінансуванню будуть реструктуризовані таким чином, щоб “не порушувалася юридична сила особистих гарантій колишніх власників банку, пов`язана з такими кредитами” (цитата).

Як писав Finbalance, раніше “приватівські” структури отримали низку судових рішень, які зобов’язували Приватбанк погасити борги перед НБУ по рефінансуванню. Крім того, вони домоглися в судовому порядку розірвання низки іпотечних договорів і договорів застави. Щоправда, на вимогу НБУ та Приватбанку суди апеляційної та касаційної інстанції переглянули значну частину відповідних рішень.

У червні 2018 року НБУ подав 143 позови до юросіб, які надавали майно в заставу для Нацбанку як забезпечення боргів Приватбанку по рефінансуванню. Обсяг вимог НБУ по цим позовам - 10 млрд грн.

Серед відповідачів - “Дніпроазот”, ПАТ“Нікопольський завод феросплавів”, АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, АТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”, ПрАТ “Товкачівський ГЗК”, ТОВ "Агротермінал Логістік" (власник зернового терміналу "Бориваж"), ТОВ “Скорзонера” (власник землі та інфраструктурних об’єктів на курорті “Буковель”), ТОВ “Поділ Нерухомість” (власник офісу медіахолдингу “1+1”), ПрАТ “Ерлан” (власник виробника напоїв “Біола”), ТОВ “Приватофис” (власник багатьох об’єктів нерухомості в різних регіонах), ТОВ “Гаджибей” (власник багатьох земельних ділянок на Одещині), ПрАТ “Готель “Жовтневий” (власник однойменного готелю в м. Дніпро), ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон", ТОВ "Акватера", ТОВ “Арлан”, ПрАТ “Аеробуд”, ТОВ “Еверест Істейт”, ТОВ “Перспектива Інвестмент”, ПАТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ", ТОВ “Укрінтерінвест”, ПАТ “Дніпрометалсервіс”, Тровелко Холдінгз Лімітед, Пеннілейн Комерсіо Інтернасіонал ЛДА тощо.

Крім того, НБУ заявляв, що подав позови в суди Швейцарії та України проти Ігоря Коломойського як поручителя по боргам Приватбанку по рефінансу. Обсяг вимог Нацбанку по цим позовам - теж 10 млрд грн (по 5 млрд грн в женевській та дніпропетровських справах). У грудні-2018 НБУ повідомляв про збільшення вимог у женевському спорі до 6,64 млрд грн.

Про спори держави та "приватівців" довкола курорту "Буковель" і зернового терміналу "Бориваж" - тут і тут.

Про недавній повторний масовий арешт активів “приватівців” на вимогу ГПУ, які перебувають в іпотеці/заставі НБУ, - тут.

Нагадаємо, після націоналізації Приватбанку НБУ публічно стверджував, що понад 95% корпоративного кредитного портфелю фінустанови - це інсайдерські позики. Ігор Коломойський цю інформацію спростував (див. тут і тут).

У грудні 2017 року Високий Суд Лондона заморозив всі активи І. Коломойського та Г. Боголюбова в рамках позову Приватбанку на 2,5 млрд дол.

У листопаді 2018 року Суд Лондона відмовився розглядати цю справу (на думку суду, цей спір не підпадає під його юрисдикцію). Приватбанк подав апеляцію на це рішення та очікує рішення апеляційного суду в 2019 році.

Юристи Приватбанку та юристи “приватівців” висловлювали різні думки з приводу того, чи зберігає/втрачає силу арешт активів І. Коломойського та Г. Боголюбова після відмови Суду Лондона розглядати вказану справу (див. туттуттут).