НБУ відсудив у компанії Коломойського та Приватбанку квартиру в Севастополі

Все про економіку та фінанси

17 липня Госпсуд м. Києва задовольнив позов НБУ до ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" в справі №910/7033/18 про звернення стягнення на предмет іпотеки (за іпотечним договором №61 від 24.03.2009) в рахунок часткового погашення 2,67 млрд грн заборгованості Приватбанку перед Нацбанком за кредитним договором №19 від 03.03.2009 - а саме звернення стягнення на квартиру №52 по вул. Новікова, 10-Б у м. Севастополі площею 37,6 кв м, що належить ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон".

“Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 616 589 грн без ПДВ”, - йдеться в судовому рішенні.

Згідно з судовими матеріалами, вказана квартира спершу належала Приватбанку, проте на підставі договору купівлі-продажу №1346 від 26.12.2014 право власності на предмет іпотеки перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон", що, однак, не позбавило НБУ прав вимоги на предмет іпотеки.

Раніше Нацбанк заявляв, що після анексії Криму Приватбанк перевів свої кримські активи та пасиви “на дочірню структуру – компанію «Фінілон»” (цитата). “Мова йде про близько 8 млрд грн кредитів і депозитів", - зазначала заступник глави НБУ Катерина Рожкова, наголошуючи, що "на момент націоналізації на балансі банку не було жодних кримських активів і жодних кримських зобов’язань”. Вже екс-глава правління націоналізованого Приватбанку Олександр Шлапак, уточнював, що “активи в розмірі близько 14 млрд грн в Криму були конфісковані місцевою "владою", а вкладники приблизно на 10 млрд грн залишилися”.

У квітні 2015 року Приватбанк і ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" подали позов проти РФ, оскільки анексія Росією Криму не дозволила позивачам продовжити свій банківський бізнес у Криму (через “націоналізацію” російськими окупантами відповідних активів у Приватбанку виникли проблеми з поверненням коштів для кримських вкладників).

У березні 2017 року Міністерство фінансів заявляло, що "держава Україна не бере участі в справі за позовом Приватбанку і ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" проти РФ" (цитата). Мінфін уточнював, що позовну заяву ініційовано позивачами відповідно до Арбітражного регламенту Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі (UNCITRAL, United Nations Commission on International Trade Law) про порушення їхніх прав, передбачених угодою між урядами України і РФ про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон" вказані в т.ч. ТОВ "ІстейтГарант" (серед засновників якого в свою чергу фігурує Приватбанк, а кінцевими бенефіціарами вказані Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов), а також ТОВ "Українське бюро кредитних історій" (серед засновників якого - Приватбанк і Бікоптіма Лімітед).

Контекст

За даними НБУ, на 01.06.2018 борг Приватбанку по рефінансуванню становив 9,8 млрд грн (тоді як на початок 2017 року - тобто фактично відразу після націоналізації банку - 18 млрд грн).

Торік прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя перед НБУ по рефінансу.

У чинній наразі редакції Меморандуму між Україною та МВФ прописане в т.ч.таке зобов’язання НБУ: “Непогашені на даний час кредити рефінансування НБУ для підтримки ліквідності [Приватбанку] буде реструктуровано у такий спосіб, щоб не порушувалася юридична сила особистих гарантій колишніх власників банку, пов`язана з такими кредитами”.

Раніше суди винесли понад 20 рішень, які зобов’язували Приватбанк погасити борги перед НБУ по рефінансуванню. Таким чином були задоволені позови в т.ч. ПАТ "Дніпроазот"; ПАТ "Нікопольський завод феросплавів"; ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат»; ПАТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»; ТОВ «Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ»; ТОВ «Агротермінал Логістік»; ТОВ «Поділ Нерухомість»; ТОВ «Приватофис»; ПрАТ "Готель Жовтневий" тощо.

Щоправда, в квітні-травні дві компанії “приватівців” - ТОВ “Арлан” і ПрАТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ" - у Верховному Суді відмовилися від зазначених позовних вимог, хоча рішення судів першої та апеляційної інстанції були на їх користь.

У червні Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги НБУ і Приватбанку та скасував рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/12109/17, якими на вимогу ТОВ “Акватера” (кінцеві бенефіціари - Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов) було зобов’язано Приватбанк погасити заборгованість перед НБУ по рефінансуванню за кредитним договором №19 від 03.03.2009. При цьому Верховний Суд відправив цю справу на новий розгляд у суд першої інстанції (Госпсуд м. Києва).

У липні Верховний Суд виніс таке ж рішення в аналогічній справі - №910/15276/17 - за позовом ТОВ "Приватофис" до НБУ та Приватбанку.

У квітні Госпсуд м. Києва задовольнив позов ПрАТ “Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат” (пов’язують з “приватівцями”) та вирішив стягнути з Приватбанку 8,15 млн грн, які позивач як заставодавець сплатив для НБУ в рамках погашення частини боргу Приватбанку за кредитним договором №19 від 24.10.2008.

У червні НБУ заявив, що подав 143 позови до юросіб, які надавали майно в заставу для Нацбанку як забезпечення боргів Приватбанку по рефінансуванню. Обсяг вимог НБУ по цим позовам - 10 млрд грн.

Серед відповідачів - не лише згадане на початку ТОВ "Фінансова компанія "Фінілон", але й ПАТ “Дніпроазот”, ПАТ “Нікопольський завод феросплавів”, АТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, АТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”, ПрАТ “Товкачівський ГЗК”, ТОВ "Агротермінал Логістік" (власник зернового терміналу "Бориваж"), ТОВ “Скорзонера” (власник землі та інфраструктурних об’єктів на курорті “Буковель”), ТОВ “Поділ Нерухомість” (власник офісу медіахолдингу “1+1”), ПрАТ “Ерлан” (власник виробника напоїв “Біола”), ТОВ “Приватофис” (власник багатьох об’єктів нерухомості в різних регіонах), ТОВ “Гаджибей” (власник багатьох земельних ділянок на Одещині), ПрАТ “Готель “Жовтневий” (власник однойменного готелю в м. Дніпро), ТОВ "Акватера", ТОВ “Арлан”, ПрАТ “Аеробуд”, ТОВ “Еверест Істейт”, ТОВ “Перспектива Інвестмент”, ПАТ "УКРНДІІНЖПРОЕКТ", ТОВ “Укрінтерінвест”, ПАТ “Дніпрометалсервіс”, Тровелко Холдінгз Лімітед, Пеннілейн Комерсіо Інтернасіонал ЛДА тощо.

За даними держреєстру, офіційними кінцевими бенефіціарами частини з цих компаній (зокрема, ТОВ “Скорзонера”, ПрАТ “Готель “Жовтневий”, ТОВ “Акватера”, ТОВ “Арлан”) є Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Частина з названих структур (у т.ч. “Дніпроазот”, Нікопольський феросплавний завод, ГЗК тощо) вважаються підконтрольними екс-власникам Приватбанку. Інші фірми теж є як мінімум нечужими їм та їхнім партнерам (як-то ПрАТ “Ерлан”), на що опосередковано вказує сам факт надання ними своїх активів в іпотеку та заставу для НБУ по рефінансуванню, яке отримав Приватбанк.

Крім того, в червні НБУ публічно заявляв, що подав нові позови в суди Швейцарії та України проти Ігоря Коломойського як поручителя по боргам Приватбанку по рефінансу.

Обсяг вимог Нацбанку по цим позовам - 10 млрд грн (по 5 млрд грн в женевській та дніпропетровських справах).

Разом з тим, Госпсуд Дніпропетровської області повернув відповідні позовні заяви для НБУ, з огляду на те, що в березні 2017 року І. Коломойський знявся з реєстрації в Дніпропетровській області (водночас він був прийнятий на тимчасовий консульський облік в Швейцарії з 27 січня 2016 року по 01 липня 2020 року). НБУ подав апеляційні скарги на відповідні ухвали суду першої інстанції (див. 1, 2, 3, 4).

Раніше суди ще задовольнили низку позовів «приватівських» структур (у т.ч. більшості зі згаданих вище) до НБУ та розірвали іпотечні договори та договори застави, які позивачі уклали з НБУ як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку по рефінансу. Як наслідок в разі вступу цих судових рішень у законну силу (судові спори ще тривають) НБУ втрачав би право вимоги на низку активів "приватівців". Йдеться в т.ч. про курорт "Буковель"; ангар для літаків аеропорту "Дніпропетровськ"; вагони ПАТ "Дніпроазот", ПАТ "Нікопольський завод феросплавів", ПАТ "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат"; низку об`єктів нерухомості в м. Дніпро та м. Київ тощо.

Чи не найзапекліша боротьба триває щодо зернового терміналу "Бориваж": якщо спершу в судах нижчих інстанцій перемагали "приватівці", то в касаційному суді Нацбанку та Приватбанку вдається відігратися.

У лютому Київський апеляційний госпсуд задовольнив апеляційні скарги НБУ і Приватбанку в справі №910/15504/17 та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 05.12.2017, яким було повністю задоволено позов ПрАТ «Готель «Жовтневий» (кінцеві бенефіціари - І. Коломойський і Г. Боголюбов) та розірвано іпотечний договір №28, який був укладений 06.05.2010 між НБУ та позивачем як забезпечення боргу Приватбанку перед НБУ по рефінансуванню за кредитним договором №19 від 03.03.2009 (предмет іпотеки - готель “Жовтневий” у м. Дніпро).

Як заявляв НБУ, 02.07.2018 Київський апеляційний госпсуд задовольнив апеляційні скарги Нацбанку та Приватбанку на рішення суду першої інстанції, яким було розірвано іпотечний договір на вимогу ТОВ "Імме".

03.07.2018 Верховний Суд виніс рішення на користь НБУ та Приватбанку в аналогічних спорах з ТОВ "Агротермінал Логістик" і АТ "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез".

24.07.2018 Верховний Суд задовольнив клопотання НБУ та зупинив виконання рішень судів нижчих інстанцій в справі №910/15491/17, якими було задоволено позов ПАТ "Дніпроазот" до Нацбанку про розірвання договору застави, укладеного сторонами як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку по рефінансуванню.

На значну частину зі згаданих активів "приватівців" судові органи за клопотанням ГПУ ще торік наклали арешт в рамках кримінального провадження №42014000000001261 щодо 19 млрд грн рефінансування для Приватбанку (перелік активів – тут і тут).

У грудні 2017 року Високий Суд Лондона заморозив всі активи І. Коломойського та Г. Боголюбова в рамках позову Приватбанку на 2,5 млрд дол.