За оцінками НБУ, у квітні цінова кон’юнктура на світових товарних ринках очікувано погіршилася внаслідок падіння цін на сталь та залізну руду. Ціни на зернові залишалися на відносно низькому рівні. Натомість ціни на нафту продемонстрували слабке зростання.
Вагомим фактором зниження цін на сталеву продукцію було стрімке падіння цін на залізну руду. Це суттєво зменшило витрати на виробництво, незважаючи на зростання цін на коксівне вугілля через несприятливі погодні умови в Австралії. Додатковим фактором зниження цін виступали значні обсяги виробництва та експорту сталі. Зокрема:
- рекордні в історії обсяги виробництва сталі Китаєм (у березні – 72 млн. т, що на 1.8% більше, ніж рік тому);
- прискорення зростання фізичних обсягів експорту сталі Туреччиною (до 39.7% р/р у березні) завдяки конкурентним перевагам унаслідок попередньої девальвації ліри та дії антидемпінгових мит на європейському ринку проти китайських виробників;
- збільшення завантаженості сталевих виробничих потужностей США (з початку квітня – на 1.6 в. п. до 73%).
Натомість від більш глибокого зниження цін утримувало збільшення попиту на сталь з боку США (у березні зростання імпорту становило 24% м/м) та підвищення ЄС антидемпінгових мит на окремі сталеві напівфабрикати китайського виробництва з початку квітня.
Світові ціни на залізну руду, як і очікувалося, у квітні стрімко знизилися. Основними причинами такої динаміки були:
- накопичені рекордні за останні десять років запаси залізної руди Китаєм (132.5 млн. т на кінець березня, що достатньо для виплавки 95 млн. т сталі) на тлі зростання внутрішнього видобутку (на 15.3% за січень-лютий), що призвело до зменшення попиту;
- збільшення пропозиції з боку Австралії та Бразилії найбільших світових виробників;
- нарощення обсягів виробництва Індією завдяки зняттю заборони на видобування в окремих регіонах країни (очікується, що обсяги виробництва в 2017 році зростуть на 28% р/р).
Ціни на зернові на світових ринках після значного падіння протягом березня стабілізувалися. Стабілізації сприяло збільшення попиту на пшеницю з боку мукомельних підприємств Туреччини, поповнення державного фонду Індії та поступовому вичерпанню запасів.
Додатковим фактором виступило погіршення очікувань щодо врожаю зернових у ЄС після несприятливих погодних умов наприкінці лютого-початку березня.
Натомість на ціни в бік зменшення продовжував тиснути розпродаж запасів зернових. Зокрема, збільшився експорт кукурудзи з Аргентини на тлі низького внутрішнього попиту (частка внутрішнього попиту відносно загальних обсягів виробництва становить 30%, тоді як у Бразилії – 72%, США – 84%); експорт пшениці зі США зріс на 41% з початку 2016/2017 МР порівняно з попереднім МР.
У квітні світові ціни на нафту продовжували коливатися в діапазоні – 50 – 55 дол./бар. Підтримку цінам надали:
- певне зниження обсягів запасів сирої нафти в США;
- посилення політичної напруги між США та Іраном на тлі розпорядження президента США щодо можливого перегляду зняття санкцій з Ірану;
- підвищення військової напруги в Сирії.
Натомість стримували зростання цін: нарощення обсягів виробництва в США (до 9.24 млн. бар./добу, у результаті чого США увійшли в трійку найбільших виробників) та Саудівській Аравії на тлі невизначеності щодо продовження дії Алжирської нафтової угоди, збільшення експорту з Бразилії.
З початку квітня 2017 року ситуація на світових фінансових ринках погіршилася. Фондові індекси провідних країн знижувалися упродовж переважної частини квітня через:
- посилення геополітичної напруги між США та деякими країнами, зокрема КНДР, Росією, Сирією;
- нижчий, ніж очікувалося, квартальний прибуток Goldman Sachs Group Inc (на 5%) – одного з найбільших світових інвестиційних банків;
- політичну невизначеність у ЄС (оголошення про проведення дострокових парламентських виборів у Великобританії, очікування першого туру президентських виборів у Франції);
- погіршення настроїв учасників ринків щодо можливостей Д. Трампа виконувати передвиборчі обіцянки, зокрема щодо податкової реформи та збільшення витрат на інфраструктурні проекти.
Однак оголошення результатів першого туру виборів президента Франції, на якому лідером став проєвропейський кандидат Е. Макрон, а також попередні заяви президента США щодо окремих положень запропонованої ним податкової реформи (зокрема, суттєве зниження податку на прибуток) підтримало провідні фондові індекси.
Утеча інвесторів від геополітичних ризиків призвела до зниження курсу долара США до кошика провідних валют у квітні та тимчасового зменшення фондових індексів країн, ринки яких розвиваються. Водночас збільшився попит на більш безпечні активи, у результаті чого відбулося зменшення дохідності за державними облігаціями розвинутих країн.
Попри тимчасове зменшення зацікавленості інвесторів у фінансових активах країн, ринки яких розвиваються, більшість валют цієї групи країн укріпилися на тлі знецінення долара США.