НБУ оскаржує втрату зернового терміналу "імені" Коломойського

Все про економіку та фінанси

24 липня Київський апеляційний госпсуд прийняв до провадження апеляційну скаргу НБУ на рішення Госпсуду м. Києва від 30 червня, яким, як писав Finbalance, було задоволено позов ТОВ «Агротермінал Логістік» до НБУ та

- визнано припиненим зобов’язання Приватбанку перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн, яке було виконане компанією «Агротермінал Логістік» (загальна сума стабкредиту передбачалася на рівні 3,64 млрд грн);

- визнано припиненим зобов’язання ТОВ «Агротермінал Логістік» за іпотечним договором №121 від 08.12.2014 в частині розміру забезпечення виконання зобов`язань перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 на 996,1 млн грн.

Згідно з судовими матеріалами, іпотечний договір з НБУ уклало ТОВ «Боріваж» (іпотекодавець). Предмет іпотеки – нерухоме і рухоме майно, що входить до складу цілісного майнового комплексу, у т.ч. морський перевантажувально-складський комплекс зернових вантажів з причалом, комплекс будівель та споруд №5, за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Новобілярська селищна рада, який розташований на земельних ділянках площею 15,6 га.

За даними держреєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на об`єкт нерухомості 27.09.2016 було зареєстровано за ТОВ «Агротермінал Логістік». Факт належності цій компанії предмету іпотеки і набуття нею статусу іпотекодавця НБУ та Приватбанк у ході судового процесу не спростовували, також це підтверджувалося додатковою угодою до іпотечного договору.

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, що невиконання зобов`язань Приватбанком перед НБУ за кредитним договором №120 від 05.12.2014 дає НБУ право на підставі іпотечного договору №121 від 08.12.2014 здійснити задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, який належить ТОВ «Агротермінал Логістік» на праві власності, тобто ТОВ «Агротермінал Логістік» несе ризик втрати права власності на предмет іпотеки.

Позивач констатував, що реалізуючи право на погашення замість Приватбанку його боргів перед НБУ для припинення іпотеки та недопущення звернення стягнення на своє майно, ТОВ «Агротермінал Логістік» розпочав погашення основного боргу Приватбанку за кредитним договором №120 від 05.12.2014. Це підтверджується платіжними дорученнями: G1027L005G від 27.10.2016 на 714 млн грн і платіжним дорученням G1027L005H від 27.10.2016 на 282,1 млн грн.

НБУ та Приватбанк не заперечували фактів здійснення позивачем цих платежів.

З огляду на це, суд констатував, що часткове виконання ТОВ «Агротермінал Логістік» основного зобов`язання Приватбанку щодо повернення Нацбанку кредитних коштів на 996,1 млн грн за кредитним договором №120 від 05.12.2014 є підставою «для припинення основного зобов`язання у відповідній частині, що відповідно ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. 593 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України «Про заставу» має своїм наслідком і припинення забезпечувального похідного зобов`язання за іпотечним договором № 121 у відповідній частині».

Для перевірки належного проведення платежу ТОВ «Агротермінал Логістік» звернулося до НБУ з листами № 02-11/01 від 02.11.2016 та №02-12/01 від 02.12.2016, в яких просило повідомити про стан виконання платіжних доручень та про зарахування перерахованих сум в рахунок часткового погашення кредиту за Кредитним договором № 120.

Листом від 29.12.2016 №41-005/105271 НБУ повідомив, що кошти, отримані від ТОВ «Агротермінал Логістик» 27.10.2016 в загальній сумі 996,1 млн грн були направлені Нацбанком на погашення заборгованості Приватбанку. Тобто НБУ визнав факт отримання коштів від позивача, проте не підтвердив, що відніс їх на погашення кредиту за кредитним договором №120. При цьому, згідно з електронним повідомленням НБУ від 28.10.2016 №41-0005/89464 кошти в сумі 996,1 млн грн, які надійшли в погашення боргу Приватбанку за кредитним договором від 05.12.2014 №120, Нацбанк зарахував на погашення простроченої основної суми заборгованості за кредитним договором від 20.02.2015 №10.

Таким чином, констатується в рішенні Госпсуду м. Києва від 30.06.2017, визнавши факт одержання 27.10.2016 коштів від ТОВ «Агротермінал Логістик» в сумі 996,1 млн грн, НБУ заперечує виконання таким платежем зобов`язань Приватбанку за кредитним договором №120, оскільки відніс платіж на погашення іншої заборгованості Приватбанку – за кредитним договором №10, за яким позивач не є майновим поручителем, а відтак Нацбанк не визнає права позивача на часткове припинення шляхом виконання основного зобов`язання за кредитним договором №120 та похідного від нього забезпечувального зобов`язання за Іпотечним договором № 121.

«Викладене спростовує доводи відповідача щодо відсутності порушеного права позивача», - резюмувалося в рішенні суду першої інстанції.

За даними держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, кінцевими бенефіціарами ТОВ «Агротермінал Логістік» є кіпріоти Агафулла Константіну (через Perry Enterprises Limited) та Яннула Янгу (через Regerside Investments LTD). Разом з тим, серед засновників згадується також Євген Шамаєв і ТОВ «Боріваж» (адреса - Одеська обл., Комінтернівський район, селище міського типу Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10).

Зерновий термінал «Боріваж» знаходиться в акваторії морпорту «Южний». Загальна потужність перевалки терміналу становить 2 млн тонн зернових на рік. За оцінками фахівців, приблизний обсяг інвестицій – 100 млн дол.

Контекст

У грудні глава НБУ Валерія Гонтарева заявляла, що Приватбанк, виконуючи вимоги НБУ щодо докапіталізації, влітку 2016 року став власником ряду активів своїх тодішніх акціонерів, які перебувають в заставі у НБУ, зокрема, лижного курорту "Буковель" та літаків "Боїнг". "Влітку цього року багато хто з тих активів, які у нас в заставі, ми змусили банк взяти на баланс. Вони на балансі, значить, вони (тепер) належать державному банку", - констатувала В. Гонтарева.

Глава Нацбанку тоді уточнювала, що всього на баланс було поставлено тільки 31 млрд грн з кредитного портфеля обсягом близько 170 млрд грн. 

Разом з тим, В. Гонтарева розповідала, що коли НБУ брав під заставу кредитів рефінансування низку активів, то вони не перебували в банку. «Нам в застави акціонери дали свій власний бізнес: наприклад, компанію "Бориваж", "Буковель" , літаки ("Боїнги" і ще...)", - описувала ситуацію на той момент глава НБУ.

Вона підкреслила, що ці застави хороші, Нацбанк здійснив їх незалежну оцінку та зверху попросив гарантію І. Коломойського. "У нас практично весь кредитний портфель покритий його особистими гарантіями по всіх його активів - це коли він гарантує, що якщо банк не погасить, то погасить особисто він з усіх своїх заощаджень", - додав В.Гонтарева.

Як писав Finbalance, 12 червня Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі за позовом Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку щодо розірвання договорів поруки. Розгляд цієї справи призначений на 25 вересня.

За даними Приватбанку, його борг перед НБУ на 01.07.2017 становив 12,7 млрд грн, що на 5,33 млрд грн менше, ніж було на початок року (18,05 млрд грн). 

Нещодавно заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю агентству «ЛігаБізнесІнформ» заявила, що в заставі по рефінансу для Приватбанку – «зерновий термінал Бориваж, ЗАТ "Ерлан", туристичний комплекс «Буковель», особисті поруки Ігоря Валерійовича, нерухомість, літаки, вагони, стадіон і т.д.»

«Застави спочатку заклали в НБУ, а потім перевели на баланс банку. Деякі застави як і раніше належать екс-власникам - "Бориваж" і "Ерлан", деяка нерухомість. Буковель перейшов на баланс банку, тобто належить державі. Корпоративні права акціонера на його компанії не закладені», - констатувала К. Рожкова.

При цьому вона розповіла, що зараз Приватбанк гасить ту частину заборгованості по рефінансуванню, яка була реструктуризована:

«Загальна сума боргу по рефінансуванню 12,7 млрд грн. Колишній менеджмент прострочив виплату на 11,8 млрд грн. Чому ця прострочка виникла? Коли ми підписували програму в лютому 2016 року, ми говорили, що не хочемо, щоб рефінансування гасилось за рахунок коштів населення. Ми вимагали, щоб джерелом погашення був кредитний портфель, той, який повинен був бути трансформований. Ми вимагали графік погашення кредитного портфеля, щоб на його підставі прописати графік погашення рефінансу. Тоді борг по рефінансуванню буде зменшуватися, але банк при цьому не буде будувати піраміду. Оскільки ми так і не отримали графік, і так нічого і не узгодили, ми не реструктуризували частину кредитного портфеля. І банк гасить зараз ту частину, яка була реструктуризована. Ми будемо звертатися до майнових і фінансових поручителів. Звертати стягнення на об`єкти, які не належать банку».

Раніше вже екс-глава правління Приватбанку Олександр Шлапак допускав погашення кредитів рефінансування НБУ після переведення наданого під нього забезпечення на кредитний портфель банку. "Ми готові погасити кредити рефінансування НБУ, але на це не погоджується центробанк, оскільки він хотів би, і ми також цього хочемо, щоб забезпечення за цими кредитами перейшло як забезпечення за тими кредитами, які видавалися банком", - казав О. Шлапак.

О. Шлапак нещодавно повідомив, що найцікавіша третина активів найбільшого в Україні гірськолижного туристичного курорту "Буковель" (Івано-Франківська обл.) передана на баланс Приватбанку, який найближчим часом має намір передати ці активи в оренду співвласникам (пов’язаними з екс-акціонерами Приватбанку, - ред.), а потім виставити на міжнародний конкурс.

Раніше керівник аналітичного департамента інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій в коментарі для Finbalance висловив думку, що на сьогодні порука Ігоря Коломойського по боргам Приватбанку перед НБУ по кредитам рефінансування – єдина зачіпка для держави, щоб спробувати стягнути з екс-власників Приватбанку борги, які, зокрема, НБУ вважає інсайдерськими, при тому, що прямих юридичних підтверджень цьому (з точки зору права власності) в більшості випадків немає.

«Поки що єдиною зачіпкою для таких стягнень є нібито особисте зобов’язання Коломойського по кредитам рефінансування. Але і там, думаю, все сумно.

По-перше, не відомо, чи то зобов’язання взагалі дійсне (в останньому річному звіті банку про нього – ні слова). По-друге, я не бачу реального механізму такого стягнення.

Згідно з постановою №259 про рефінансування, НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку, після того, як тих коштів виявилося недостатньо.

До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати», - констатував О. Паращій.

Екс-глава правління Ощадбанку та нинішній глава правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей у коментарі для Finbalance припускав, що навряд чи І. Коломойський звертався б до НБУ з позовом щодо розірвання договору поруки по боргам Приватбанку по кредитам рефінансування, не маючи для того юридичних аргументів:

"Добре було б почути офіційні дані НБУ. Зокрема, в якому обсязі Нацбанк визначає зобов’язання по цій поруці. Якщо регулятор трактує їх на момент підписання угоди, це одна історія, якщо ж коригує залежно від стану банку, - це інше.

Наскільки мені відомо, сума по поруці зменшилася за певний період часу.

У будь-якому разі, якщо той, хто взяв зобов’язання поруки, хоче відізвати свій підпис, то, швидше за все, на сьогодні ця порука або не діє, або не є повноцінно функціональною, або вона в юристів викликає сумнів щодо можливості/необхідності виконання.

Тому в цьому випадку я б на місці НБУ сідав би за стіл переговорів і розглядав би всі пункти поруки, щоб вона залишилася чинною.

Позов екс-акціонера Приватбанку – це, очевидно, спосіб «покликати» НБУ на перемовини, щоб визначити, чи тієї поруки достатньо, чи ні, її розмір зменшується або збільшується тощо.

Потрібно робити корекцію, і в жодному разі не варто ігнорувати ситуацію, кажучи, що оскільки він підписав, то має виконувати. Швидше за все, є юридичні нюанси, на які терміново слід звернути увагу. Якщо є підстави для визнання поруки недійсною, і вона в результаті в судовому порядку буде визнана недійсною, тоді це програш не лише НБУ, але й нас з Вами.

Слід зважати, що всі власники істотної участі банків, які залучали рефінансування в регулятора, вони брали персональні зобов’язання й давали додаткові гарантії. Це звичайний інструмент. Але ми пам’ятаємо, що в судах він оцінювався не завжди однозначно.

Приклад – резонансна історія зі скасуванням у Вищому госпсуді поруки Миколи Лагуна по борговим зобов’язанням Дельта Банку перед Ощадбанком".