04 листопада Вищий господарський суд прийняв до провадження касаційну скаргу НБУ на постанову Київського апеляційного госпсуду від 15 вересня 2016 року у справі №910/15019/15, якою, як писав Finbalance, було задоволено апеляційну скаргу Державної іпотечної установи (ДІУ) на рішення Госпсуду міста Києва від 06.10.2015.
Апеляційний суд тоді скасував рішення суду першої інстанції (яким ДІУ було відмовлено в задоволенні позову) та виніс нове рішення, яким визнано недійсним договір застави майнових прав від 10.08.2011, укладений між НБУ та банком "Надра" (в частині застави майнових прав банку «Надра» за договорами, зазначеними у додатку №1 до договору застави майнових прав №7/1-З від 15.10.2008, що укладався між Державною іпотечною установою і «Надра»).
Ця справа розглядається фактично по другому колу: ще 06.10.2015 Госпсуд м. Києва відмовив ДІУ в задоволенні позову до НБУ; 10.05.2016 Київський апеляційний госпсуд став бік ДІУ; 26.07.2016 Вищий госпсуд передав апеляційну скаргу для нового розгляду.
Згідно з матеріалами справи, 15 жовтня 2008 року між Державною іпотечною установою (кредитор) та банком "Надра" (позичальник) був укладений кредитний договір №7/1 (під заставу майнових прав за іпотечними житловими кредитами) на 700 млн грн.
Також 15.10.2008 між Державною іпотечною установою (заставодержатель) і банком "Надра" (заставодавець) був укладений договір застави майнових прав №7/1-З, за умовами якого предметом застави є майнові права за кредитними договорами та договорами забезпечення, зазначеними у додатку №1 до цього договору, в якому сторони погодили перелік відповідних кредитних договорів та договорів забезпечення (укладених між банком «Надра» та фізичними особами). Майнові права за домовленістю оцінено у еквіваленті 840 млн грн.
19 березня 2015 року ДІУ дізналася, що вказані майнові права передані банком «Надра» у заставу НБУ за договором від 10 серпня 2011 року.
Київський апеляційний госпсуд констатував, що банк «Надра» не мав права без згоди ДІУ передавати в заставу для Нацбанку вказані майнові права за кредитними договорами.
Також судова колегія дійшла висновку, що на день звернення позивача до суду першої інстанції з позовом, строк позовної давності не був пропущений.
Довідково
Як писав Finbalance, за даними Фонду гарантування, на 06 лютого 2015 року (тобто на момент введення тимчасової адміністрації в банк "Надра") борг банку «Надра» перед НБУ становив 12,6 млрд грн, або майже половину всіх зобов’язань фінустанови.
На 01.09.2016 вкладники банку «Надра» отримали компенсації від Фонду гарантування на 3,65 млрд грн (94,3% виплат, запланованих у межах гарантійної суми). Як відомо, ці виплати здійснюють, передусім, за рахунок емісійних коштів Нацбанку (його позик для ФГВФО та через монетизацію облігацій, які Мінфін випускає для фінансової підтримки ФГВФО), що провокувало девальвацію та розкручування інфляції.
Восени 2015 року директор-розпорядник Фонду гарантування Костянтин Ворушилін заявляв, що банку «Надра» заставного майна не вистачить, щоб розрахуватися перед Нацбанком, не кажучи вже про покриття тих 4 млрд, які Фонд гарантування має виплатили вкладникам.
Про кримінальні провадження Генпрокуратури та Нацполіції щодо сумнівних операцій банку "Надра" (у т.ч. про зловживання коштами рефінансування), в яких фігурує, зокрема, його власник Д. Фірташ, див. тут.