НБУ - про ключові глобальні ризики для гривні в 2017 році

21.04.2017, 09:00

За оцінками НБУ, поточна тенденція до прискорення інфляції в розвинених країнах та очікуване пришвидшення підвищення ставок ФРС, що відобразилося на стрімкому укріпленні долара США, зумовили посилення тиску на світові довгострокові процентні ставки у бік зростання. Це може суттєво вплинути на перерозподіл потоків капіталу між розвиненими країнами, збільшивши їх привабливість, та країнами, ринки яких розвиваються (в число яких входить і Україна, - ред.), фінансові умови для яких стають більш жорсткими.

Про курсові очікування МВФ читайте тут, українського бізнесу - тут, фінансових аналітиків - тут.

У Нацбанку констатують, що попередня хвиля погіршення фінансових умов для країн, ринки яких розвиваються, спостерігалася в 2014 – 2015 роках після згортання програми кількісного пом’якшення ФРС. Останнє сигналізувало про поліпшення економіки США та сприяло укріпленню долара США, а також стало додатковим чинником стрімкого зниження цін на біржові товари, зокрема нафту та чорні метали. У свою чергу, це відобразилося на уповільненні економічної активності країн, ринки яких розвиваються, та девальвації їх національних валют. У результаті схильність інвесторів до ризикових активів зменшилася, що призвело до відтоку капіталу з країн, ринки яких розвиваються.

За висновками НБУ, 2016 рік з фінансової точки зору для країн, ринки яких розвиваються, попри слабке відновлення припливу капіталу, видався найгіршим після кризового 2008 року. За даними IIF, приплив портфельних інвестицій становив всього 27.6 млрд. дол. (з яких у акції чистий приплив становив – 61.4 млрд. дол. у облігації – чистий відплив становив 33.8 млрд. дол.). Причому найбільший відплив капіталу відбувся після президентських виборів у США, коли посилилися ризики проведення протекціоністської політики та, як наслідок, очікувань щодо прискорення підвищення процентної ставки ФРС. У результаті відбулося стрімке зростання процентних ставок розвинених країн та зменшення привабливості інвесторів до ризику. Лише в IV кварталі 2016 року відплив капіталу з країн, ринки яких розвиваються, становив 38.4 млрд. дол. Причому відплив капіталу, у першу чергу з ринку облігацій у ринки акцій розвинених країн, вказує на очікування інвесторів, що завдяки фіскальним стимулам збільшаться прибутки корпоративного сектору розвинених країн.

У Нацбанку вважають, що в 2017 році продовжуватиметься дія факторів, які стримуватимуть приплив капіталу до країн, ринки яких розвиваються:

- поточна тенденція до прискорення інфляції в розвинених країнах та очікуване пришвидшення підвищення ставок ФРС, що відобразиться на зміцненні долара США та продовжуватиме чинити тиск на світові довгострокові процентні ставки в бік зростання;

- звуження спреду дохідності між борговими інструментами країн, ринки яких розвиваються, та розвинених країн. Причому вже на кінець лютого, згідно з розрахунками JPMorgan Chase&Co, спред за борговими цінними паперами в іноземній валюті звузився до мінімального значення з листопада 2014 року;

- очікуване прискорення економічної активності розвинених країн. Як наслідок обсяги прямих іноземних інвестицій та портфельних інвестицій у акціонерний капітал країн, ринки яких розвиваються, на який припадає майже половина всього припливу капіталу, може знизитися до найнижчого рівня з початку фінансової кризи. Зокрема приплив прямих іноземних інвестицій до цієї групи країн у 2017 році оцінюється на рівні 386 млрд. дол., що майже на 30% менше середнього рівня за 2010 – 2015 роки;

- укріплення долара США до провідних валют, що збільшуватиме девальваційний тиск на валюти країн, ринки яких розвиваються. Причому стрімке падіння китайського юаня може призвести до глобального розпродажу ризикових активів та спровокувати відплив капіталу з країн, ринки яких розвиваються;

- ймовірність торговельних війн між США та Китаєм, Мексикою, Південною Кореєю. Причому торговельні війни з Китаєм на тлі значного обсягу загального китайського боргу можуть спровокувати фінансову кризу в цій країні та матимуть негативні наслідки для інших країн, ринки яких розвиваються, через вплив як на фінансові, так і на товарні ринки.

При цьому в НБУ підкреслюють, що згідно з очікуваннями, негативний вплив на зовнішні фінансові умови для країн, ринки яких розвиваються, з боку перерахованих чинників буде значною мірою компенсований за рахунок:

- все ще високої різниці в рівнях дохідності між країнами, ринки яких розвиваються, та розвиненими країнами, незважаючи на її певне звуження;

- прискорення економічної активності цієї групи країн на тлі підвищення світових цін на сировинні товари. Відображенням таких очікувань є стрімке зростання фондових індексів країн, ринки яких розвиваються, адже зростання економіки та цін традиційно відображаються на збільшенні прибутковості компаній, що зумовлює зростання їх інвестиційної привабливості. Зокрема за І квартал 2017 року зростання MSCI EM становило близько 11%, а зростання індексів окремих країн, зокрема України, Румунії, Польщі, Аргентини тощо, перевищувало 15%. Водночас зростання провідних індексів, зокрема, S&P500 та Euro Stoxx 50 становило близько 6% за цей період;

- значного потенціалу до зміцнення обмінних курсів валют цієї групи країн (після тривалого падіння у 2014 – 2015 роках); 

-  збереження стимулюючої монетарної політики ЄЦБ та Банку Японії;

- наявних політичних ризиків у Єврозоні внаслідок виборчих процесів 2017 року, слабкості її банківського сектору та Brexit, що залишають привабливими країни, які менш залежні від цих процесів. Такими країнами виступають окремі країни європейського регіону, зокрема Чехія, Угорщина, Польща, а також Росія, Індія, Бразилія, Аргентина та Чилі.

«У результаті очікується, що в 2017 році підвищення процентних ставок у розвинених країнах матиме обмежений вплив на фінансові умови для країн, ринки яких розвиваються, приплив капіталу до цих країн поступово відновлюватиметься», - вважають у Нацбанку.

Щодо споживчої інфляції в Україні, то НБУ очікує, що після стрімкого уповільнення у 2016 році вона продовжить знижуватися до 9.1%, 6.0% і 5.0% на кінець 2017, 2018 і 2019 років, відповідно.

"Національний банк залишив ці прогнози незмінними і в межах оголошених цільових орієнтирів (8% ± 2 в. п. – на 2017 рік, 6% ± 2 в. п. – на 2018 рік та 5% ± 1 в. п. у 2019 році та надалі), визначених Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу.

Інфляція відхилиться від центральної точки цільового діапазону, як і прогнозувалося раніше, лише у поточному році – на кінець року інфляція становитиме 9.1% переважно внаслідок зростання внутрішнього попиту та виробничих витрат, що зумовлено двократним підвищенням мінімальної заробітної плати на початку року. Зокрема, базова інфляція зросте до 6.5%, а зростання цін на сирі продукти – прискориться до 7.8%.

При цьому уповільнення інфляції в поточному році відбуватиметься нерівномірно - упродовж ІІ і ІІІ кварталів вона залишатиметься на двознаковому рівні, але в IV кварталі повернеться до однознакового рівня.

Така динаміка інфляції буде зумовлена змінами адміністративно регульованих цін протягом року. Протягом перших трьох кварталів вони підтримуватимуть інфляцію на двознаковому рівні за рахунок зростання світових цін на енергоресурси та акцизної політики уряду. Водночас стрімке уповільнення адміністративної інфляції у IV кварталі буде ключовим фактором наближення інфляції до прогнозованого рівня.

Водночас, як вже зазначалося раніше, припинення переміщення товарів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей не буде мати суттєвого впливу на рівень споживчої інфляції"
, - резюмують в Нацбанку.