НБУ програє Суркісам у судах через власні помилки, - екс-посадовець НБУ

Все про економіку та фінанси

Недоліки в роботі НБУ при підготовці до проведення операції bail-in (примусове списання коштів частини вкладників) в ході націоналізації Приватбанку, а також низка помилок Нацбанку під час відповідних судових спорів призвели до поразок держави в судах, через що державі доведеться повертати кошти, зокрема, для Суркісів. Про це йдеться в зверненні екс-директора департаменту інспекційних перевірок банків НБУ Тетяни Лебединець та її заступника Людмили Калінчук до НАБУ, НАЗК й Ради НБУ щодо можливого використання посадовцями НБУ делегованих їм владних повноважень «з метою особистого збагачення» (копія документу є в розпорядженні Finbalance).

У документі наголошується, що ключовою складовою рішення про bail-in мало б бути «юридично бездоганне визнання клієнтів банку пов’язаними особами з банком/акціонерами, та його документальне підкріплення».

Натомість, як стверджується, відповідний процес «під керівництвом заступника голови правління НБУ Рожокової К.В.» був організований таким чином, щоб «залишилися максимально широкі можливості для подальшого оскарження такого рішення».

Як зазначається, до процесу визнання осіб пов’язаними з Приватбанком були залучені «новоприйняті недосвідчені працівники, які не мали належних знань і досвіду саме в аналізі операцій контрагентів, що призвело до неналежного документування «пов’язаності» та недотримання власних процедур», що в т.ч. мало наслідком те, що «під час судового оскарження рішень НБУ юристи НБУ не могли надати належних доказів».

«Однією з додаткових причин програшу даних судів стало те, що сам НБУ не дотримався своїх же процедур при визначенні пов’язаності.

Так, при визначенні пов’язаності НБУ має право «презумпції пов’язаності», тобто НБУ надає банкам перелік осіб, які вважає пов’язаними, а банк протягом 15 днів надає докази непов’язаності цих компаній.

Рожкова К.В. як заступник голови правління НБУ знала дату майбутньої «націоналізації» Приватбанку. Проте як голова комісії з питань визначення пов’язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами сприяла затвердженню переліку пов’язаних осіб Приватбанку лише 13.12.2016, тобто за 5 днів до «націоналізації».

Рожковій К.В. як голові комісії з питань визначення пов’язаних із банками осіб і перевірки операцій банків з такими особами достеменно було відомо, що за таких обставин у банку будуть відсутні 15 днів для «оскарження» такого рішення, що є аргументом для оскарження такого рішення НБУ», - йдеться в документі.

Крім того, в ньому наголошується, що НБУ програв і ті судові спори, «які було неможливо програти за наявних «100%» доказів».

Як приклад наведена історія з оскарженням пов’язаності «Акцент-Банку» (А-Банку) з Приватбанком:

«Даний процес є особливо важливим, оскільки він є прецедентним для інших позовів.

Так, номінальними власниками А-Банку є брати Суркіси, кошти яких, у т.ч. пов’язаних з ними осіб, потрапили під процес «бейл-іну».

Головним і неспростовним аргументом пов’язаності банків є той факт, що заступник голови правління А-Банку Пікуш С.П. та генеральний заступник голови правління Приватбанку Пікуш Ю. П. є рідними братами. Враховуючи зазначене, брати Пікуш є асоційованими особами, а банки є пов’язаними особами.

Крім того, за даним позовом в якості доказової бази у НБУ були наявні належним чином отримані і завірені 2 договори між Приватбанком та А-Банк. Дані договори передбачали повний контроль Приватбанку за усіма процесами в А-Банку: від прийому працівників, супроводження бізнес-процесів, бюджетування, менеджменту до відповідей на скарги клієнтів і запити НБУ.

Також, окрім самих договорів, в НБУ були наявні і документи, що підтверджують виконання даних договорів двома сторонами: оплати послуг зі сторони А-Банку, протокол щодо передачі Приватбанком статистичної звітності А-Банку до НБУ та виконання умов договору.

ДІПБ [Департаментом інспекційної перевірки банків] дані документи та відповідні висновки були передані Юридичному департаменту, Департаменту банківського нагляду, Управлінню пов’язаних осіб.

Таким чином, програш даного судового позову при наявності такої доказової бази став каталізатором для сумнівів у всіх пов’язаних з братами Суркісами позовами».

Нагадаємо, Т. Лебединець була звільнена з посади в першій половині грудня після публікації в ЗМІ її доповідної записки на ім’я в.о. глави НБУ Якова Смолія та заступника глави НБУ Катерини Рожкової щодо можливої незаконності залучення фахівців Kroll і AlixPartners до інспекційних перевірок Приватбанку. У Нацбанку заперечували зв’язок між звільненням Т. Лебединець та forensic audit Приватбанку, стверджуючи, що причиною такого кадрового рішення стало «систематичне невиконання службових обов`язків» (цитата).

Контекст

Як писав Finbalance, 18 грудня Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в справі №826/16365/17 за позовом Приватбанку до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (як треті особи в справі фігурують Ігор Суркіс, Світлана Суркіс, Поліна Ковалик, Марина Суркіс, Рахміль Суркіс).

У своєму позові Приватбанк просить суд визнати протиправними дії держвиконавця щодо винесення кількох постанов від 29.11.2017 про накладення арешту на майно боржника: №55150181; №55150147; №55150123; №55150196; №55150164.

Крім того, Приватбанк просить суд зняти арешт з рахунків Приватбанку в таких фінустановах:  

- Національний банк України, номер рахунку 32003102901026;
- ПАТ «Державний експортно - імпортний банк», номер рахунку 1600601178824;
- ПАТ «Райффайзен банк Аваль», номер рахунку 16004228;
- ПАТ «УкрСоцБанк», номери рахунків 160012230529, 16001840804160;
- ПАТ «СітіБанк», номер рахунку 16002400018006;
- ПАТ Банк «Південний», номер рахунку 16009102172301;
- ПАТ «Акцент-Банк», номери рахунків 16005018000001, 16003018000003, 16009018000063;
- ПАТ «Марфін Банк», номери рахунків 16004104311, 16003104313840, 16006104312978;
- ПАТ «Комерційний інвестиційний банк», номер рахунку 15008014000012;
- ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», номер рахунку16009000011397;
- ПАТ «Асвіо Банк», номери рахунків 16001019901005, 160020199001004.

Як зазначається в ухвалі суду, арешт було накладено постановами головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченко М.В. від 29 листопада 2017 року про арешт майна боржника в межах виконавчих проваджень №55150181, №55150147, №55150123, №55150164, №55150196.

Одночасно з позовною заявою Приватбанк подавав клопотання про забезпечення позову шляхом заборони державним виконавцям Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь - які виконавчі дії щодо боржника за виконавчими провадженнями ВП №55150123, №55120147, №55150181, №55150164, №55150196, у тому числі, але не виключно, направляти вимоги до будь - яких банківських установ про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь - які інші дії, направлені на примусове виконання виконавчих листів Київського апеляційного адміністративного суду №826/20211/16 від 07 листопада 2017 року.

В обґрунтування заявленого клопотання, позивач посилався на наявність «небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам банку до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а також на наявність очевидної протиправності оскаржуваних дій та рішень органу державної виконавчої служби» (цитата).

Однак 18 грудня суд відмовився задовольнити клопотання Приватбанку про забезпечення позову.

Як писав Finbalance, 01.12.2017 Вищий адмінсуд втретє відмовив Нацбанку в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017 та ухвали Київського апеляційного адмінсуду від 06.11.2017 (в справі №826/20221/16), якими було задоволено позов братів Суркісів і їх родичів та скасовано рішення Нацбанку про визнання їх пов’язаними особами з Приватбанком, визнано незаконним списання їх коштів у банку на суму 1,1 млрд грн в процесі націоналізації Приватбанку (т.зв. операція bail-in) та зобов’язано Приватбанк повернути ці кошти позивачам-вкладникам.

Як повідомлялося, виконавча служба приступила до примусового стягнення з Приватбанку 1,1 млрд грн на користь сім`ї Суркісів. В автоматизованій системі виконавчого провадження статус відповідного виконавчого провадження нещодавно був змінений з "відкритого" на "примусове стягнення".

Згідно зі звітністю Приватбанку, на кінець вересня обсяг його коштів на рахунку в НБУ становив 7,9 млрд грн. Загалом же обсяг грошових коштів та їх еквівалентів був 30,2 млрд грн.

Приватбанк заявляв про можливість звернення до НБУ за рефінансування для виплат коштів Суркісів для виконання судових рішень. У свою чергу Нацбанк не виключав, що надасть кредити Приватбанку.

НБУ офіційно повідомляв про звернення до НАБУ зі скаргою на суддів Київського апеляційного адмінсуду, які винесли рішення на користь сім`ї Суркісів.

Нагадаємо, раніше суди винесли ще кілька рішень на користь братів Суркісів, їх родичів та пов’язаних структур.

16.11.2017 Вищий адмінсуд підтвердив рішення судів нижчих інстанцій про скасування рішення НБУ щодо визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою та наказ тимчасового адміністратора щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

17.05.2017 Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, та визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою; суд визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації; вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн.

Міністерство фінансів в судах намагається визнати припиненими депозитні договори Приватбанку з шістьма компаніями, які пов’язували з Суркісами: Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP. За даними ГПУ, ці структури уклали депозитні договори з кіпрською філією Приватбанку на загальну суму понад 300 млн дол.

При цьому Мінфін не домігся арешту рахунків Tamplemon Investments LLP і Berlini Commercial LLP.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 12.09.2017, Генпрокуратура здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000558 за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Мінфіну, НБУ, Приватбанку та за фактом невиконання ними ухвали цього ж суду від 09.02.2017.

09.02.2017 Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі №757/7499/17-ц за позовом вказаних 6 компаній до Приватбанку та Мінфіну про зобов`язання вчинити дії – виконувати депозитні договори, укладені цими структурами з Приватбанком та його кіпрською філією (у частині користування, володіння та розпорядження грошовими коштами).

Тоді ж (09.02.2017) суд задовольнив клопотання позивачів та в рамках забезпечення позову зобов’язав Приватбанк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в т.ч. в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

20.04.2017 Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку та лишив без змін ухвалу Печерського райсудум. Києва від 09.02.2017.

Як писав Finbalance, 25.07.2017 Окружний адмінсуд м. Києва в рамках справи №826/1317/17 задовольнив позов Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP до НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну та Приватбанку про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Текст відповідної постанови суду засекречений. Однак про факт винесення такого рішення стало відомо з супутніх судових матеріалів щодо цієї справи. У них зауважувалося, що в рамках свого позову вказані структури просили суд, зокрема, визнати протиправним і скасувати

- рішення комісії НБУ з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами №105 від 13 грудня 2016 року про визначення позивачів пов’язаними з Приватбанком;

- наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками;

- рішення тимчасового адміністратора Приватбанку "Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" від 20.12.2016 №2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивачів.

Як звертав увагу Finbalance, вказані 6 компаній подали апеляційну скаргу на постанову Окружного адмінсуду м. Києва (по справі №826/1317/17) від 25.07.2017. Тобто, очевидно, що їх позов хоча й був задоволений, але не повністю.

Юридичну аргументацію судів щодо рішень, винесених на користь Суркісів та пов’язаних з ними структур, читайте тут і тут.

У ході націоналізації Приватбанку його зобов’язання на 29,4 млрд грн перед вкладниками, яких НБУ визначив як пов’язаних осіб, а також перед низкою інвесторів (зокрема, держателями єврооблігацій) були примусово конвертовані в капітал (фактично списані).