Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю для Finbalance повідомив, що за оцінками Нацбанку, до 2019 року Україна має виплатити по зовнішнім зобов’язанням 11 млрд дол.
«Є різні оцінки суми виплат, оскільки існує питання, що саме враховувати. Є виплати Мінфіну по зовнішньому боргу, Нацбанку – по зобов’язанням перед МВФ, виплатам держкомпаній, виплати по валютним ОВДП. Загалом, до 2019 року нам потрібно буде сплатити близько 11 млрд дол. Проте, якщо подивитися на залишок фінансування по програмі МВФ (близько 10 млрд дол), то виплати не виглядають непідйомними.
Ризики 2019-2020 років не виглядають такими значними, якщо взяти до уваги можливості залучення капіталу на міжнародних ринках, програми зі Світовим банком, ЄБРР, ЄС і т.д. Хоча, звичайно, якщо будуть затримки, можливі варіанти.
Програма МВФ залишається ключовим елементом. Тому що це, з одного боку, гроші, з іншого боку, відображення політичної підтримки для України, яка останніми роками досить активно демонструвалася. Крім того, співпраця з МВФ є завжди сигналом для приватних інвесторів», - констатував Д. Сологуб.
При цьому він утримався від оцінки можливої вибірки Україною фінансування в рамках чинної програми з МВФ: «Не готовий озвучити конкретний показник. Наші очікування щодо надходжень за поточний рік – 3 млрд дол. Враховуючи, що один транш ми вже отримали, ще можливо доотримати 1,9 млрд дол».
За словами Д. Сологуба, на кінець червня цільовий показник, прописаний в програмі з МВФ, щодо чистих валютних резервів був «з достатньо суттєвим комфортом» перевищений.
«Наші валютні інтервенції мають на меті три цілі: поповнення валютних резервів, згладжування курсових коливань, сприяння виконанню інфляційних цілей. Виходячи з цих параметрів, ми й діємо. Маю сказати, на кінець червня ціль [по чистим валютним резервам] з комфортом – причому достатньо суттєвим – перевищена.
За останні кілька років у нас суттєво поліпшився інструментарій для інтервенцій, завдяки якому ми тепер можемо реагувати на зміну ситуації на валютному ринку доволі оперативно.
Скільки купувати валюти, визначається параметрами ринку. А ринок має працювати, як ринок, ми не повинні відігравати на ньому головну роль. Якщо ми бачимо дисбаланс, ми його усуваємо. Якщо на ринку суттєве домінування пропозиції валюти, це зручний момент для поповнення резервів. При цьому, ми враховуємо цілі, які є в програмі МВФ та які формулюються на основі прогнозу платіжного балансу.
Наріжним же каменем роботи НБУ є інфляційні цілі– 8%+/-2 в.п. на цей рік і 6%+/-2 в.п. у наступному році.
Сьогодні населення менше реагує на стрибки курсу, а інфляційні очікування знижуються. Ще слід подолати довгий шлях, поки економічні суб’єкти взагалі не будуть звертати увагу на курс або, принаймні, на його невеликі коливання. Але рух є, траєкторія обрана правильно, і головне тепер з цього шляху не сходити.
Так, у вересні Рада НБУ має затвердити Основні принципи монетарної політики на 2018 рік і середньострокову перспективу. Правління НБУ вважає, що необхідно зберігати послідовність у проведенні політики інфляційного таргетування, бо тільки тоді ми зможемо утримати досягнутий результат, ще більше знизити інфляцію і забезпечити її стабільність на рівні 5%.
При цьому, ми, як і раніше, приділятимемо увагу економічному зростанню, але у випадках, коли це не буде перешкоджати цілям із досягнення цінової стабільності. Все-таки низька і стабільна інфляція є одним із головних внесків у стале економічне зростання, який може бути забезпечений центральним банком, тоді як нестабільна інфляція призводить до більшої непевності, що негативно впливає на інвестиційну активність», - зазначив Д. Сологуб.