НБУ попросить Банк Англії визнати списання боргу Приватбанку по євробондам

23.11.2017, 13:00

За неофіційними даними джерела Finbalance на банківському ринку, в найближчі тижні може відбутися візит одного з чільних представників НБУ (швидше за все, це буде заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова) у Лондон, у рамках якого відбудуться переговори з представниками Банку Англії щодо визнання британським центробанком операції bail-in, яка була проведена в ході націоналізації Приватбанку та під яку потрапили в т.ч. зобов’язання банку перед держателями єврооблігацій (фактично ці борги Приватбанку на підставі українського законодавства були примусово списані Фондом гарантування торік у грудні, коли в банку кілька днів працювала тимчасова адміністрація).

Нагадаємо, 10 листопада новий довіритель держателів єврооблігацій Приватбанку – Madison Pacific Trust Limited – звернувся з позовом у Лондонський арбітражний суд у зв’язку з примусовою конвертацією в акції Приватбанку його зобов’язань по євробондам, які мали б бути погашені в січні та лютому 2018 року: обсяг випусків цінних паперів – відповідно 200 млн дол (з яких 40 млн дол були погашені в серпні-2016) та 175 млн дол.

2 листопада Madison Pacific Trust Limited повідомив Приватбанк про дострокове стягнення заборгованості за євро бондами з погашенням в січні-лютому 2018 року.

Згідно з правилами Лондонського арбітражного, Приватбанк зобов`язаний до 6 грудня відповісти на заяви довірителя за єврооблігаціями.

27 жовтня НБУ погодив зміну структури банківської групи Приватбанку, виключивши з її складу в т.ч. компанію UK SPV Credit Finance plc, яка формально й випускала євробонди в інтересах банку.

Як відомо, під операцію bail-in також потрапили облігації субординоваго боргу Приватбанку на 220 млн дол з погашенням у 2021 році.

Колишній корпоративний секретар Приватбанку Вікторія Страхова публічно висловлювала думку, що у власників єврооблігацій Приватбанку «досить високі шанси в суді виграти суперечку з державою».

Фінансист звертала увагу на BRRD – The Bank Recovery and Resolution Directive – директиву ЄС про відновлення платоспроможності банків, у якій визначено, що для визнання bail-in у третіх країнах українським держорганам потрібно було б отримати погодження в Банку Англії.

«Я не відчуваю великого оптимізму з цього приводу – як щодо суто юридичних аспектів, так і політичних. Боюся, після Brexit Англія не піде на таку шкоду репутації країни з максимальним захистом інвесторів», - зазначала В. Страхова.

На думку керівника аналітичного департаменту Concorde Capital Олександра Паращія, якби НБУ чи Мінфін звернулися до Банку Англії (чи й Лондонського суду) до списання, "то це, можливо, допомогло б (або дало можливість поправити той план)". "Так деякі цивілізовані країни робили (Азербайджан, наприклад). Але наші, слід розуміти, хочуть, щоб заднім числом заапрувили", - констатує фінансист.

Банківський юрист, екс-співробітник Департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Олександр Ярецький називав «майже стовідсотковими» шанси держателів євробондів захистити свої права в суді, з огляду на те, що процедура випуску бондів здійснювалась за англійським правом.

На «дуже добрі юридичні перспективи» для держателів євробондів Приватбанку в судових спорах з державою вказував також Іван Угляниця – екс-глава департаменту інвестиційного банкінгу одного з найбільших банків в Азербайджані – PASHA Bank.

«Подібне рішення нещодавно було прийнято в Лондонському арбітражі по єврооблігаціях «Уралсібу», які були списані в дуже схожих умовах, що просто в черговий раз підтверджує, що саме списання було зроблено, скоріше, для відстрочення дати виплати окремих зобов’язань», - констатував І. Угляниця.

Голова комісії із банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран наголошував, що «британські суди розглядають питання за суттю, а не за формою», а державі «потрібно буде довести у суді, що утримувачі єврооблігацій були якось причетні до дефолту Приватбанку у 2016 році». На думку В. Шапрана, шанси незалежних власників євробондів виграти суди «дуже великі» (цитата).

Торік у грудні О. Паращій зазначав, що за його інформацією, як мінімум половина єврооблігацій Приватбанку не належала пов`язаним особам. «Достовірно можна стверджувати, що у пов’язаних сторін банку є як мінімум 70 млн доларів у субординованих бондах (які вони купили на розміщенні 2015 року)», - констатував тоді фінансист.

Згодом О. Паращій у коментарі для Finbalance розповідав, що ті держателі єврооблігацій, з якими він спілкується, впевнені у своїй правовій позиції у британських судах.

«В українські суди вони йти не збираються, оскільки бояться, що таким кроком вони визнають норми українського права. Вони вважають, що банк/держава порушили норми британського права, застосувавши списання за українським законодавством. На їх думку, списання облігацій було б правомірним лише у випадку ліквідації банку. Позиватися вони, скоріше за все, будуть до банку, який не виконав свої зобов’язання. Але, як на мене, bail-in єврооблігацій відбувся також із порушенням українського законодавства», - зауважував представник Concorde Capital.

Як писав Finbalance, принаймні, один з тримачів єврооблігацій Приватбанку – панамська компанія THEO Worldwide Corp. – в травні таки звернулася в український суд з позовом до Приватбанку та UK SPV Credit Finance plc про визнання недійсним правочину та стягнення 100 тис дол (згодом обсяг позовних вимог був збільшений до 663 тис дол).

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance, коментуючи вплив програшів держави в судових спорах з Суркісами в Україні на судові спори з держателями єврооблігацій у міжнародних судах, висловлювала думку, що "будь-які рішення, які будуть проти націоналізації, вони будуть ускладнювати процес".

«Слід розрізняти інструменти – інвестиції та просто депозит фізособи чи поточний рахунок юрособи, яка обслуговується в банку. Інвестор завжди несе підвищений ризик. Одна річ, коли ти прийшов на обслуговування в банк і сталася націоналізація. Інша історія – коли ти абсолютно свідомо, оцінюючи ризики, інвестуєш (про субординований борг взагалі немає що говорити). Інвесторам, як мені здається, треба судитися не з нами. Вони робили висновки на основі звітів PwC», - зазначала К. Рожкова.

Крім програшів Суркісам, для держави є й інші неприємні епізоди, які грають на руку держателям єврооблігацій Приватбанку. Це, зокрема, неоднозначна історія з коштами Cargill у Приватбанку.

Нагадаємо, в січні була інформація, що боргові зобов’язання Приватбанку перед Cargill (називалася сума 70 млн дол) потрапили під примусову конвертацію в капітал під час націоналізації банку. Тоді Приватбанк офіційно повідомив, що «в повному обсязі відновив роботу рахунків американської корпорації Cargill, які обслуговуються банком – після проведення ініційованих банком технологічних операцій і отримання роз`яснень від ФГВФО і НБУ».

За неофіційними ж даними джерел ведучого програми "Гроші" («1+1») Олександра Дубінського, «для цього вистачило заяви корпорації про готовність йти в американські суди та наступного прохання американського посла до міністра фінансів «зайти на чай»…

Тоді ж О. Дубінський та агентство «Інтерфакс-Україна» повідомляли, що юристи бондхолдерів, посилаючись на історію з Cargill, в офіційному листі вимагали в Приватбанку теж відшкодувати їм інвестиції в цінні папери банку. Вони вказували на нерівноправне ставлення банку до зобов`язань перед утримувачами євробондів і зобов`язаннями перед Cargill.

"Ми висловлюємо припущення, що банк і відповідна влада України визнали, що зобов`язань перед Cargill, які конвертовані в акціонерний капітал Приватбанку, не мали законної сили, і з цієї причини були відшкодовані. Водночас, у законодавстві відсутні підстави трактувати по-різному зобов`язання перед Cargill і перед утримувачами євробондів", - зазначалося в листі представників бондхолдерів.

Чи зможе Приватбанк власними силами розрахуватися з держателями єврооблігацій у випадку програшу в судових спорах?

Фінансисти сходяться на тому, що націоналізованому банку, швидше за все, знадобиться чергова докапіталізація, щоб покрити виплати на 555 млн дол (при песимістичному сценарії).

Це при тому, що з грудня 2016 року держава вже витратила 139,3 млрд грн на збільшення статутного капіталу Приватбанку за рахунок випуску держоблігацій. На IV квартал поточного року ще плануються вливання у вигляді ОВДП на 16 млрд грн. При цьому до вказаних сум докапіталізації слід додати ще близько 1 млрд грн щомісячних витрат Мінфіну на виплату відсоткового доходу по облігаціям, які були випущені для докапіталізації Приватбанку.

Нагадаємо, в проекті держбюджету на 2018 рік передбачене право для Мінфіну випускати держоблігації для докапіталізації банків. Конкретний ліміт для випуску держпаперів не встановлений.

Про невдалі спроби держави запобігти арешту рахунків Приватбанку та примусового списання його коштів читайте тут.