НБУ оголосив, що погіршив прогноз інфляції на 2018 рік з 8,9% до 10,1%.
Нижче - заява НБУ:
"У вересні 2018 року споживча інфляція становила 8,9% у річному вимірі, перевищивши як верхню межу цільового діапазону (6,5% ± 2 в. п. на кінець ІІІ кварталу), так і липневий прогноз Національного банку (8,3%).
Помірне зниження інфляції порівняно з попередніми місяцями відбувалося завдяки уповільненню зростання цін на продукти харчування. Цьому сприяло розширення пропозиції вітчизняних та імпортних продовольчих товарів, а також зниження світових цін на продовольство.
Водночас фундаментальний інфляційний тиск залишається суттєвим. Про це свідчить все ще високе значення базової інфляції (8,7% у річному вимірі у вересні), яке перевищує липневий прогноз Національного банку. Зокрема:
● на ціни тисне збереження значного внутрішнього попиту та подальше збільшення виробничих витрат, у тому числі на оплату праці;
● послаблення обмінного курсу гривні до долара США у липні-серпні позначилось на вартості окремих товарів, насамперед імпортованих;
● стрімке зростання світових цін на нафту впродовж останніх місяців відображалося на цінах на паливо та зумовлювало додатковий внесок у зростання собівартості інших товарів і послуг.
Зазначені чинники, а також наближення наступного року подвійних виборів в Україні тиснули на інфляційні очікування. Зокрема, настрої населення погіршилися. Інфляційні очікування бізнесу, банків і фінансових аналітиків залишаються значними і суттєво перевищують інфляційні цілі Національного банку.
Інфляція буде знижуватися, проте процес наближення до цілі займе більше часу, ніж очікувалося раніше.
Врахувавши вплив зазначених факторів і очікуване підвищення адміністративно регульованих цін, Національний банк підвищив прогноз інфляції на 2018 рік з 8,9% до 10,1%.
Розширення споживчого попиту, високі темпи зростання заробітних плат, нещодавнє стрімке зростання цін на нафту відображатимуться на споживчій інфляції і наступного року. У результаті інфляція залишатиметься на рівні вищому за цільовий діапазон довше, ніж очікувалося раніше. На кінець 2019 року інфляція знизиться до 6,3%. Вона увійде в межі цільового діапазону в І кварталі 2020 року та досягне середньострокової цілі 5,0% наприкінці 2020 року.
Головним чинником такого сповільнення інфляції будуть жорсткі монетарні умови, що, на переконання Правління Національного банку, склались унаслідок низки по-передніх підвищень облікової ставки. Саме такі умови забезпечать баланс між необхідністю знизити інфляцію і привести її до цілі та потребою підтримати економічне зростання.
Водночас жорсткість монетарних умов підсилюватиметься за рахунок інших факторів. Очікується, що банки продовжать збільшувати процентні ставки за депозитами населення в гривні через скорочення профіциту банківської ліквідності та у відповідь на попередні підвищення облікової ставки. Це стимулюватиме українців перерозподіляти кошти зі споживання на користь формування заощаджень.
Крім того, на відміну від останніх двох років, наступного року трудова міграція українців вже не чинитиме такого значного тиску на зростання заробітних плат.
Також зростання цін стримуватимуть виважена фіскальна політика та помірні темпи імпортованої інфляції за відносно низької курсової волатильності.
Зокрема на курсових та інфляційних очікуваннях мають сприятливо відобразити-ся позитивні сигнали щодо прогресу в співпраці з офіційними кредиторами, зокрема щодо започаткування нової програми з Міжнародним валютним фондом, дія якої продовжується і на наступний рік.
Основними ризиками для реалізації окресленого макроекономічного прогнозу, у тому числі зниження інфляції до цілі у 2020 році, Національний банк вважає подальше погіршення інфляційних очікувань та зовнішніх умов.
По-перше, інфляційні очікування можуть продовжити зростання на фоні розгортання нового політичного циклу.
По-друге, є ризик погіршення зовнішніх умов, зокрема:
● стрімкіше охолодження світової економіки, у тому числі економік країн – основних торговельних партнерів України;
● зниження світових цін на сировинні товари;
● подальше подорожчання енергоносіїв на світових ринках;
● відплив капіталу з країн, що розвиваються, зокрема і України, внаслідок швидкого переходу центральними банками провідних країн до більш жорсткої монетарної політики".