НБУ планує припинити карбування монет номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок

16.11.2017, 09:00

НБУ повідомив, що підготував проект постанови “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”, яким передбачається, що

1. Національний банк України припинить карбування монет номіналами 1, 2, 5 копійок (оскільки вони припинили відігравати істотну роль у розрахунках населення за товари та послуги) та монет номіналом 25 копійок (оскільки у разі відсутності монет номіналами 1, 2 та 5 копійок 25 копійок не будуть розмінюватися 10 копійками). Водночас усі ці номінали розмінних монет і надалі залишатимуться в обігу. Проте у подальшому готівковий обіг не буде поповнюватися новими монетами зазначених номіналів (додатковим випуском).

2. Монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок продовжуватимуть виконувати функцію засобу платежу (грошова одиниця України – гривня − і надалі дорівнюватиме 100 копійкам).

3. Встановлюються такі правила заокруглення загальної (у чеку) суми покупки, у разі відсутності монет і у покупця, і у продавця:

- сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в сторону зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
- сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в сторону збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

У разі наявності у покупця монет дрібних номіналів він і надалі може ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами.

4. Суб’єкти господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки із споживачами із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій під час проведення готівкових розрахунків, зазначатимуть у чеках загальні суми до заокруглення та після нього, зокрема, використовуючи механізм знижок/надбавок. Це не потребуватиме додаткових витрат на перепрограмування РРО.

5. Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься.

6. Населення і надалі зможе використовувати розмінні монети дрібних номіналів, а торговельна мережа – встановлювати маркетингові ціни, які закінчуються на 99 коп.

Як зазначають у Нацбанку, монети дрібних номіналів (1-5 коп.) майже припинили відігравати істотну роль у розрахунках населення за товари та послуги.

«Вони не повною мірою забезпечують функцію обігу, тобто фактично припинили відігравати істотну роль у розрахунках населення за товари та послуги. Водночас вартість виготовлення таких монет перевищує їх номінальну вартість.

Інші учасники готівкового обігу щорічно несуть витрати на оброблення, транспортування, зберігання цих монет. Разом із тим, монети дрібних номіналів майже не повертаються з обігу до банківської системи», - додають в НБУ.

На сьогодні в обігу перебуває 12.9 млрд. шт. монет, у тому числі номіналами 1 коп. – 2.4 млрд. шт., 2 коп. – 1.4 млрд. шт., 5 коп. – 1.9 млрд. шт., 10 коп. – 3.8 млрд. шт., 25 коп. – 1.7 млрд. шт., 50 коп. – 1.2 млрд. шт. та 1 грн. – 0.5 млрд. шт.

Основні споживачі монет − торговельна мережа, заклади громадського харчування, громадський транспорт, аптеки, відділення Укрпошти, організовані та неорганізовані ринки.

Міжнародний досвід (Австралія, Данія, Ізраїль, Канада, Нідерланди, Норвегія, Сінгапур, Угорщина, Чехія, Швейцарія, Швеція та ін.) свідчить, що проблеми в обігу дрібних номіналів зазвичай вирішуються двома шляхами:

перший – одномоментне вилучення з обігу монет дрібних номіналів (монети перестають бути засобом платежу, можливий великий резонанс від заходу, значна кількість монет надходить до центрального банку щоденно, постає проблема їх знищення);

другий – припинення карбування монет із поступовим виведенням їх з обігу (легкість у впровадженні, добровільна основа, процес вилучення довший, монети перебувають в обігу у якості засобу платежу, немає проблеми знищення).

Як прогнозують в НБУ, запровадження правил заокруглення не матиме впливу на інфляцію як прямо, так і опосередковано, оскільки йдеться про правила заокруглення всіх товарів у чеку, а не про ціни індивідуальних товарів. З огляду на це, прямого впливу на показники інфляції запропоноване рішення не спричинить. Це також підтверджує досвід таких країн як Данія, Швеція, Норвегія, Угорщина та Чехія.