НБУ: після зниження ЄСВ дві третини підприємств підвищили зарплати

18.04.2017, 09:00

Як констатують в НБУ, за результатами опитування підприємств у І кварталі 2017 року, переважна більшість підприємств збільшила заробітну плату своїм співробітникам унаслідок зниження ЄСВ у 2016 році (частка тих, хто це зробив, зросла на 8.6 в. п. до 65.2% порівняно з попереднім опитуванням). У більшості випадків підвищення заробітної плати відбулося на повну суму або навіть було вищим за обсяги вивільнених коштів. Окремі підприємства більш суттєве підвищення заробітних плат пояснювали також їх індексацією на інфляцію.

Вищою за середній рівень по Україні була частка підприємств, які підвищили заробітну плату внаслідок зниження ЄСВ, у промисловості (добувна та переробна промисловість). Нижчою, ніж середній рівень, була частка транспортних та будівельних підприємств (попри високі результати діяльності у будівництві минулого року). Проте, навіть у цьому випадку частка тих, хто підвищив заробітну плату, перевищила 50%. У свою чергу, суттєвіше підвищили зарплату, ніж було вивільнено коштів, підприємства АПК (які теж минулого року демонстрували високі результати) та торгівлі, а також ті, які здійснюють зовнішньоторговельні операції.

Як і за результатами попереднього опитування ті підприємства, які не підвищили заробітної плати, спрямували вивільнені кошти на фінансування поточної діяльності (20% підприємств, частка зменшилася на 8 в.п.). Зокрема серед напрямів, на які були спрямовані вивільнені кошти – сплата інших податків, оплата сировини та енергоносіїв, які за минулий рік подорожчали, а також виплата середнього заробітку мобілізованих в АТО та на строкову службу (згідно чинного законодавства). Найбільше підприємств, які фінансували поточну діяльність за рахунок вивільнених коштів, – серед будівельних підприємств.

Частка тих, хто спрямував вивільнені кошти нафінансування інвестиційної діяльності зросла, але залишилася незначною (2% респондентів порівняно з 1.2% у попередньому опитуванні). Зокрема кошти були спрямовані на будівництво нових виробничих ліній на підприємствах АПК, які були лідерами за інвестиційноюактивністю в минулому році. Вищою за середній рівень по Україні була також частка тих, хто спрямував вивільнені кошти на інвестиції, серед великих підприємств.

Практично незмінною залишилася частка підприємств, які не відчули економії коштів від зниження ЄСВ (біля 11%). Це відбулося, наприклад, на тих підприємствах, які найняли більше працівників. За видами діяльності таких більше у транспорті, будівництві, серед малих підприємств та підприємств, які не здійснюють експортно-імпортних операцій. Серед підприємств у добувній промисловості частка тих, хто не відчув економії коштів, була найнижчою, що пояснюється вищим рівнем ставки нарахувань, яка діяла для цього виду діяльності до зниження та уніфікації ЄСВ.

Як додають в НБУ, також вагомим позитивним наслідком скорочення ЄСВ стало послаблення податкового тиску на підприємства України, що призвело до зростання їх прибутку. Так за 9 місяців 2016 року порівняно з відповідним періодом 2015 року прибуток прибуткових підприємств зріс на 15%, а негативні фінансові результати змінилися на позитивні (-184 млрд. грн. за 9 місяців у 2015 році та 82 млрд. грн. за 9 місяців 2016 року).

Зростання заробітних плат (у цілому фонд оплати праці зріс на 20.7% р/р у 2016 році) та макроекономічна стабілізація стали причиною менш суттєвого скорочення обсягів надходження від ЄСВ (майже на 30% р/р у 2016 році) порівняно зі скороченням ставки. Позитивну роль зіграло і підвищення максимальної величини бази нарахувань (з 17 до 25 мінімальних місячних заробітних плат). У цілому надходження від ЄСВ до Пенсійного фонду були навіть на 1.7% більшими, ніж план.

Водночас зниження ресурсної бази соціальних фондів, особливо Пенсійного фонду, відносно попереднього року зумовило суттєве збільшення коштів державного бюджету, спрямованих на його підтримку (на 50.4% р/р). Усього за підсумками 2016 року на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій направлено 84.9 млрд. грн.

Загальний обсяг коштів державного бюджету, спрямованих на пенсійні програми (видатки на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами; на компенсацію страхових внесків за окремі категорії осіб) становив 142.6 млрд. грн. Це загострило питання нагального проведення пенсійної реформи з метою балансування доходів та видатків Пенсійного фонду. Разом з тим у 2017 році на рівень заробітних плат та надходження від ЄСВ більшою мірою впливатиме підвищення удвічі мінімальної заробітної плати, яка є базою нарахування ЄСВ.  

Щодо підвищення "мінімалки"

Для оцінки впливу підвищення МЗП удвічі з початку 2017 року на діяльність підприємств у І кварталі 2017 року НБУ додав у регулярне опитування щодо ділових очікувань підприємств відповідні додаткові запитання. Згідно з оцінками та очікуваннями підприємств, основним наслідком підвищення МЗП стане підвищення заробітної плати співробітникам. Про такі наміри повідомила переважна більшість опитаних підприємств – 83% респондентів. 

Дещо більше половини з них (51%) підвищать заробітну плату для всіх категорій співробітників. Зокрема очікується рівномірне підвищення заробітної плати за коефіцієнтами тарифної сітки, яка діє на підприємствах. 

Інші планують підвищити зарплату лише частині працівників. Це відбуватиметься шляхом установлення доплат або підвищення зарплат для працівників, у яких зарплата нижче 3 200 грн., зокрема робочому персоналу. Водночас такі підприємства не планують підвищувати зарплату працівникам із середнім та високим її рівнем.

Такі результати свідчать про ризик звуження різниці в оплаті праці між низькокваліфікованим та висококваліфікованим персоналом, що може зменшити мотивацію до праці та негативно вплинути на продуктивність праці, зауважують в НБУ.

Порівняно більша частка підприємств АПК та будівництва, ніж у середньому по Україні, планує підвищувати заробітну плату усім працівникам. Водночас енергетичні, комунальні та транспортні підприємства переважно підвищать зарплату лише тим, у кого вона була нижчою, ніж нова МЗП.

Респонденти сподіваються, що збільшення обсягів реалізації, стабільні замовлення та їх вчасне фінансування контрагентами дадуть змогу підвищити зарплату.

Підвищення заробітної плати, за оцінками підприємств, зумовить збільшення відповідних витрат на сплату податків і зборів. Підприємства планують, що ці витрати відбуватимуться більшою мірою за рахунок підприємств, а не за рахунок найманих працівників (61% та 8% відповідей, відповідно). Ці витрати підприємства (33% респондентів) планують компенсувати шляхом підвищення цін на власну продукцію та послуги. Найвищі очікування щодо зростання вихідних цін – у підприємств переробної промисловості та будівництва, найнижчі – у малих підприємств.

"Останнє можна пояснити обмеженими можливостями підвищувати ціни з огляду на вищу еластичність попиту на їх продукцію, яка в основному продається на внутрішньому ринку. Також переважна більшість опитаних підприємств (другий квартал поспіль їх частка перевищує 90%) очікує, що зростуть вхідні ціни на сировину та послуги, які підприємство закуповує у вітчизняних постачальників", - коментують в НБУ.

Іншим напрямом фінансування вищих виробничих витрат стане скорочення прибутку або збільшення збитків
підприємства, що, у свою чергу, може призвести до скорочення надходжень до бюджету від податку на
прибуток підприємств. 

Серед інших негативних наслідків зростання виробничих витрат – зменшення обігових коштів та можливостей здійснювати інвестиції. Частіше зазначали менші можливості інвестування будівельні та сільськогосподарські підприємства, а скорочення обігових коштів – будівельні, транспортні та переробні підприємства. Низка підприємств передбачають вірогідність зростання штрафних санкцій за порушення трудового законодавства та тиск з боку контролюючих органів. Проте лише 2% респондентів зазначають вірогідність закриття підприємства протягом року, серед них вища частка малих підприємств (3.6% відповідей).

Достатньо поміркованими є плани підприємств щодо зміни зайнятості на своїх підприємствах: зміни в кількості працівників та запровадження неповного робочого дня очікують лише близько 24% опитаних підприємств. Майже 13% респондентів планують скоротити кількість працівників, зокрема за рахунок низькокваліфікованого персоналу. Вищими за середній рівень є очікування малих підприємств щодо скорочення кількості персоналу. Ще 9% респондентів планують gеревести частину працівників на неповний робочий день. Близько 2% планує перевести на неповний робочий день весь персонал. Найменш схильні запроваджувати часткову зайнятість великі підприємства.

Такі очікування підприємств щодо підвищення зарплат та змін у зайнятості в цілому відповідають нашим попереднім оцінкам, які передбачали вищі темпи зростання заробітних плат у низькооплачуваних працівників та помірне зниження рівня зайнятості. Також справджуються наші оцінки щодо вищої еластичності впливу підвищення МЗП на діяльність малих підприємств.

Біля 10% підприємств взагалі не планують жодних змін ні щодо рівня заробітних плат, ні щодо кількості персоналу. Деякі з них пояснюють це високим рівнем заробітних плат, які вже діють на підприємствах, навіть найменші з яких перевищують рівень 3 200 грн. Зокрема у Києві та Київській області близько 16% респондентів зазначили, що відповідних змін не відбудеться. Окремі підприємства, хоча і не планують підвищувати заробітні плати, передбачають збільшення обсягу сплаченого ЄСВ.

"Також окремі підприємства зазначають позитивні наслідки від підвищення МЗП, зокрема внутрішній попит на їх продукцію має підвищитись через вищу оплату праці у бюджетному секторі та розширення можливостей соціального захисту. Це також відповідає нашим попереднім оцінкам щодо активізації внутрішнього попиту внаслідок підвищення МЗП, що зумовить додатковий позитивний внесок у зростання реального ВВП на рівні 0.5 в. п.", - резюмують в НБУ.

comments powered by Disqus