Правління НБУ прийняло рішення підвищити облікову ставку на 1,5 в.п. - до 16% річних з 26 січня 2018 року.
«Більш жорстка монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції та її поверненню в цільовий діапазон у середині 2019 року», - йдеться в заяві Нацбанку.
Нижче – пряма мова із заяви НБУ:
«У 2017 році споживча інфляція зросла до 13.7% і, таким чином, перевищила ціль Національного банку 8% ± 2 в.п., встановлену Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу.
Прискорення інфляції порівняно з 2016 роком (12.4%) відбулося насамперед через дію чинників, на які інструменти грошово-кредитної політики мають обмежений вплив. Зокрема, на показниках інфляції суттєво позначилося скорочення пропозиції окремих видів продовольчих товарів через несприятливі погодні умови в першій половині року, нестабільну ситуацію у тваринництві, зростання світових цін та зовнішнього попиту на вітчизняні продукти харчування (насамперед, м’ясні та молочні).
Також на зростанні цін відобразилося збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці, та стрімке відновлення споживчого попиту.
Крім того, наприкінці року посилилися коливання обмінного курсу гривні та відбулося суттєве пом’якшення фіскальної політики, у тому числі через різке підвищення пенсійних виплат та нерівномірне витрачання бюджетних коштів. Відповідно, посилився й фундаментальний інфляційний тиск, про що свідчить прискорення базової інфляції до 9.5% в грудні та високі інфляційні очікування. У результаті, відхилення інфляції від цілі було більш значним, ніж очікував Національний банк в Інфляційному звіті за жовтень 2017 року.
Протягом 2018-2020 років інфляція поступово знижуватиметься. Це насамперед буде результатом жорсткої монетарної політики на прогнозному горизонті. Однак Національний банк прогнознує, що у 2018 році інфляція залишатиметься високою: 8.9% загальна [раніше очікувалося 7.3%] і 8.2% базова.
Такий інфляційний тиск буде зумовлений низкою факторів:
• перенесення зростання цін сирих продуктів, що спостерігалося минулого року (насамперед, м’яса та молока), на ціни продуктів з високим ступенем обробки;
• активне зростання споживчого попиту, що зумовлюватиметься збільшенням доходів населення на фоні як підвищення соціальних стандартів Урядом, так і подальшого зростання заробітної плати в приватному секторі через високий попит на робочу силу;
• підвищення зовнішньої вразливості економіки України через затримку у продовженні співпраці з МВФ, що ускладнює для України залучення капіталу і, як наслідок, зумовлює тиск на обмінний курс гривні;
• високі інфляційні очікування населення та бізнесу, спричинені поточними темпами зростання споживчих цін та волатильністю на валютному ринку в останні місяці;
• стрімке зростання світових цін на нафту, яке зумовлює подорожчання палива на внутрішньому ринку.
У подальшому зниження інфляції забезпечуватимуть збереження жорсткої монетарної політики, збільшення пропозиції продуктів харчування та уповільнення імпортованої інфляції. Відповідно знижуватимуться як темпи зростання цін сирих продовольчих товарів, так і базова інфляція, яка суттєво від них залежить. У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і становитиме 5.8% на кінець наступного року. У 2020 році інфляція уповільниться до 5.0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5.0% ± 1 в.п.).
У разі відсутності суттєвих ознак зниження інфляційного тиску в найближчій перспективі, Національний банк може вдатися до подальшого підвищення облікової ставки для повернення інфляції до встановлених середньострокових цілей».
В.о. глави НБУ Яків Смолій під час брифінгу уточнив, що прогноз інфляції включає можливість підвищення мінімальної зарплати до 4200 грн у 2-му півріччі.