НБУ: перехід на МСФЗ 9 вже коштував банкам 10 млрд грн, втрати можуть ще суттєво зрости

Все про економіку та фінанси

НБУ констатує, що більшість банків уже впровадили нові підходи до оцінювання фінансових інструментів та формування резервів під очікувані кредитні збитки.

“Орієнтовний вплив першого застосування МСФЗ 9 на власний капітал – близько 10 млрд грн, але це зниження майже повністю компенсував прибуток сектору в І кварталі 2018 року. Зазначена сума не остаточна й може суттєво зрости після того, як усі фінансові установи перейдуть на новий стандарт. Точні оцінки від ефектів запровадження МСФЗ 9 можна буде зробити, лише отримавши підтверджену аудиторами звітність за повний 2018 рік”, - йдеться в звіті Нацбанку.

Також регулятор зауважує, що банки розпочинають тестовий розрахунок коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR), який стане обов’язковим пруденційним нормативом від грудня 2018 року та має знизити ймовірність виникнення кризи ліквідності в банківському секторі у випадку негативного економічного шоку.

Крім того, НБУ розпочав обговорення з банками нового інструмента капіталу – довгострокового субординованого боргу, який стане частиною основного капіталу.

“Це перший крок у приведенні структури регулятивного капіталу банків до стандартів Базеля та вимог європейського законодавства. Впровадження нової структури капіталу заплановано на 2019 рік”, - уточнює НБУ.

До середини серпня НБУ має завершити першу щорічну оцінку стійкості банківського сектору. Більшість банків проходять лише етап оцінювання якості активів зовнішніми незалежними аудиторами. 25 банків, найбільш значущих для стійкості банківського сектору, на які припадає понад 90% активів, пройдуть стрес-тестування за базовим на несприятливим сценаріями. НБУ вперше опублікує результати оцінки стійкості банків наприкінці 2018 року.

За оцінками Національного банку, за останні півроку знизилися кредитний ризик та ризик прибутковості банківського сектору. Ризик ліквідності залишається низьким.

“Банки мають стійке внутрішнє фондування – гривневі кошти зростають темпами вищими за 15% на рік, кошти клієнтів перевищують 80% загальних зобов’язань сектору. Це також створює певні ризики ліквідності у разі настання зовнішнього шоку – залучені на внутрішньому ринку ресурси короткі. Банки повинні тримати достатній обсяг високоякісних ліквідних активів, щоб мати змогу повністю виконувати свої зобов’язання навіть в умовах стресових сценаріїв”, - додає НБУ.

За висновками регулятора, більшість банків сформували належні резерви під непрацюючі кредити. У 2018 році обсяг відрахувань, імовірно, буде найнижчим за останнє десятиліття. Водночас окремі банки, у тому числі два державні, мають значно нижчу операційну ефективність, ніж середня по банківському сектору.

Як зазначається, проблема непрацюючих кредитів найбільше притаманна великим позичальникам та найбільшим бізнес-групам. Окремі групи далі не обслуговують власні борги, навіть якщо їхній фінансовий стан суттєво поліпшується.

При цьому банки охоче кредитують якісних позичальників: за оцінками НБУ, кредити компаніям, що не допускали дефолтів, зростають темпами понад 20% р/р.

Роздрібне кредитування продовжує стрімко зростати. Темпи приросту портфеля кредитів фізичним особам зберігаються на рівні близько 40% р/р.

“НБУ вже звертав увагу, що різке відновлення споживчого кредитування може призвести до накопичення прихованих ризиків для банків та економіки. Але на сьогодні обсяги нових кредитів населенню незначні відносно загальних доходів домогосподарств, нові кредити забезпечують лише 1.6% загальних споживчих витрат. Співвідношення банківського боргу домогосподарств до їхніх річних доходів становить близько 10%. Проте для найменш заможних верств населення боргове навантаження значно вище.

Ряд банків недостатньо консервативно оцінює ризики за кредитами фізичним особам та має занадто оптимістичні оцінки дефолтів позичальників”, - зазначає НБУ.