НБУ очікує скорочення валютної виручки експортерів у 2016 році

Все про економіку та фінанси

За оцінками НБУ, внески металургії в падіння реального ВВП у 2014 році та січні – вересні 2015 року становили відповідно 0.5 в. п. та 0.7 в. п. Частка металургії за результатами 2014 року знизилася у промисловості – до 16.5%, у товарному експорті – до 30%, у ВВП – близько 3%. У 2014 році металургійне виробництво впало на 14.5%, за 9 місяців 2015 року – на 20.3% р/р, а вартісних обсягів експорту на 11% та 39.7% відповідно.

Основні причини цього – розгортання військового конфлікту на сході України, погіршення торговельних відносин з Росією та несприятлива зовнішня кон`юнктура.

У вересні 2015 року після майже дворічного спаду обсяги випуску зросли на 3.0% р/р. Зниження обсягів металургійного виробництва в жовтні 2015 року на 4.9% р/р значною мірою пояснюється впливом бази порівняння (у жовтні 2014 року відновленню виробництва сприяли досягнуті напередодні домовленості про припинення вогню), а також календарними ефектами.

Щомісячні обсяги виробництва сталі протягом останніх 6 місяців становлять близько 2 млн. т, що на 15 – 20% вище, ніж восени 2014 року – на початку 2015 року. Водночас це майже на 25 – 30% нижче, ніж потенційні можливості галузі.

Девальвація гривні впродовж 2014 року та на початку 2015 років сприяла отриманню металургійними підприємствами, переважно зорієнтованими на експорт, цінових конкурентних переваг. Водночас вплив девальвації був досить неоднорідний. Значні цінові переваги отримали вертикально інтегровані холдинги, оскільки завдяки власному виробництву руди частка гривневої складової в собівартості продукції становить близько 60 – 70% (це власна руда, заробітна плата, електроенергія, частково власне коксівне вугілля).

Водночас цінові переваги компаній, що не є вертикально інтегрованими, були набагато меншими через значно вищу частку імпорту (до 70 – 80%).

Непрямим свідченням отриманих переваг у галузі є динаміка фінансових результатів металургійних підприємств. Хоча було зафіксовано від’ємний фінансовий результат у галузі за підсумками першого півріччя та 9 місяців 2015 року, показники галузі суттєво поліпшилися в ІІ та ІІІ кварталах 2015 року. Зокрема частка підприємств, які отримали збиток, знизилася з 48.7% у І кварталі 2015 року до 45.0% у першому півріччі та до 41.6% за підсумками 9 місяців. А від’ємний фінансовий результат галузі значною мірою був обумовлений курсовою різницею під час переоцінки валютних позикових коштів та відсотків за ними.

Проте цінові конкурентні переваги поступово вичерпуються внаслідок високої інфляції в Україні, девальвації в інших країнах-виробниках сталі (зокрема в Росії та Туреччині), а також зниження світових цін на залізну руду (що знижувало собівартість виробництва в Китаї, на який припадає левова частка попиту на залізну руду, що торгується на світових ринках).

Подальше зростання галузі стримують низка внутрішніх та зовнішніх проблем – падіння світових цін на сировинні товари, значна зовнішня заборгованість окремих великих підприємств, скорочення обігових коштів через нерівномірне відшкодування ПДВ, дефіцит сировини.

Так, через високу енергоємність унаслідок використання застарілих технологій та обладнання конкурентоспроможність галузі є дуже чутливою до коливань цін на світовому ринку та посилення конкуренції.

Світові ціни на сталь знижуються із середини 2011 року, однак падіння суттєво прискорилося в другій половині 2014 року та становило в жовтні 2015 року 24.2% р/р.

Крім того, унаслідок звуження внутрішнього попиту в окремих країнах-виробниках сталі, посилилася конкуренція на світовому ринку сталі (зокрема з боку Китаю).

Довідково: У географічній структурі експорту металургійної продукції України з 2013 року суттєво знизилися частки Росії та інших країн СНД, натомість збільшилися частки країн Європи та MENA. Ураховуючи, що ціни на певні види сталі в країнах СНД вищі порівняно з ринками Азії, українські виробники відчувають суттєве посилення конкуренції.

Згідно з прогнозами, світові ціни на сталь стабілізуються лише на початку 2016 року та повільно зростатимуть у подальшому. Як наслідок, у середньому вони будуть на 8 – 10% нижчі порівняно з 2015 роком. Але є ризики суттєвішого зниження цін через подальше уповільнення китайської економіки, застосування демпінгу китайськими експортерами та певний потенціал подальшого зниження цін на залізну руду внаслідок девальвації валют країн – основних її виробників (Австралія, Бразилія). Відтак очікується подальше зниження надходжень від експорту металургійної продукції в 2016 році.

Крім того, окремі великі металургійні підприємства мають значну зовнішню заборгованість, навантаженість якої суттєво зросла через девальвацію гривні.

За даними Cbonds, заборгованість підприємств за євробондами та синдикованими кредитами сягає близько $4 млрд., причому близько 60% цієї суми має бути виплачено протягом грудня 2015 – серпня 2016 року.

Серед внутрішніх чинників стримуючими факторами для подальшого відновлення галузі є нерівномірне відшкодування ПДВ та проблеми з ресурсним забезпеченням. Незважаючи на удосконалення адміністрування ПДВ, негативний вплив через скорочення обсягу обігових коштів для деяких підприємств галузі має відключення окремих підприємств від системи автоматичного відшкодування ПДВ. Крім того, перед окремими підприємствами постають проблеми, пов’язані з обмеженнями подачі природного газу та дефіцитом брухту чорних металів у зв’язку зі значними обсягами його експорту.

Подальше нарощення обсягів металургійного виробництва можливе переважно за рахунок підприємств на тимчасово окупованих територіях та в Приазовському районі (Маріуполь), де зараз розвиток гальмується військовими ризиками та інфраструктурними обмеженнями. У підприємств, що розташовані на українській території (Придніпровський район), потенціал до нарощення виробництва наразі є досить обмеженим, ураховуючи високу завантаженість їх потужностей. За цих умов і на тлі низької бази порівняння очікується слабке відновлення металургійного виробництва – на 1 – 3% у 2016 році, констатують в НБУ.