НБУ обмежує підтримку держбюджету

Все про економіку та фінанси

З приходом Валерії Гонтарєвої на посаду глави НБУ центробанк став менш активно нарощувати портфель ОВДП. Чому так – через вимогу МВФ чи за вказівкою Президента?

За останню декаду червня обсяг держоблігацій у власності Нацбанку збільшився на 1,3 млрд грн. – до 186,95 млр грн., при тому, що загальний обсяг ОВДП в обігу зменшився на 0,76 млрд грн. Для порівняння: у цей же часовий проміжок травня свій портфель внутрішніх держоблігацій НБУ наростив на 12,45 млрд грн., в квітня – на 2,6 млрд грн. У перші ж 10 днів роботи попереднього керівника центробанку Степана Кубіва його ОВДП-портфель «поважчав» на 4,93 млрд грн.

Далекосяжні висновки про глобальні зміни в боргово-бюджетній політиці центробанку, звичайно, поки що робити передчасно, тому що, по-перше, період не такий тривалий (а значить – не дуже показовий), по-друге, сплеск зростання ОВДП-портфелю наприкінці травня був зумовлений викупом великого пакету ОВДП Нафтогазу, а по-третє, економічно-політична кон’юнктура динамічно змінюється (відповідно, механічне зіставлення не зовсім коректне). Вже не кажучи, що 24 червня в Україну прибула місія МВФ, якому не особливо подобається, коли «друкарський верстат» НБУ надміру інтенсивно працює на бюджетні потреби. Водночас відчутна різниця в ОВДП-активності НБУ за С.Кубіва і за В.Гонтарєвої про щось та говорить - особливо на фоні недофінансування державою запланованих витрат, потреб армії тощо.

У будь-якому разі надалі показовою буде не лише придбанням Нацбанком урядових облігацій, але й, зокрема, динаміка квазіфіскальних платежів НБУ до держбюджету (за статтею перевищення доходів над витратами). У травні центробанк перерахував 2,2 млрд грн до держказни, а з початку року (за січень-травень) – 22 млрд грн., або 16,7% доходів його загального фонду. Тобто кожна шоста гривня з надходжень за 5 місяців була нацбанківською.

Як наслідок, НБУ уже впритул наблизився до мінімального порогу відрахувань до держбюджету-2014, що визначена профільним законом (22,8 млрд грн). Не виключено, що ця планка буде або підніматися, як це було в минулі роки, або НБУ «добровільно» підтримуватиме держказну (торік сплатив 28,3 млрд грн. при встановлених «не менше» 23 млрд грн). Який саме зі сценаріїв зіграє, залежить, насамперед, від взаємин, з одного боку, в трикутнику «Президент-Кабмін-Верховна Рада», з іншого – МВФ. Додаткові вагомі корективи, безумовно, може внести погіршення економічної ситуації, передусім, у зв’язку з подіями на Донбасі та торговою агресією з боку Росії.

Політика і кількісне пом’якшення по-українськи

Коментуючи призначення В. Гонтарєвої на посаду глави НБУ, представники МВФ окремий наголос робили на важливості забезпечення незалежності центробанку. Цю ж тезу повторив і П. Порошенко, представляючи нового керівника Нацбанку.

Очевидно, що йшлося, передусім, про можливість НБУ «абстрагуватися» від настійливих прохань уряду допомогти з фінансуванням бюджету, що вже стало традицією для України в останні роки. Причому якщо МВФ за логікою речей піднімав це питання, виходячи з потреби запобігання макроекономічним ризикам (пришвидшення інфляції, дестабілізації валютного ринку тощо), то глава держави, не виключено, поряд з цим міг намагатися використати ситуацію для того, аби дати сигнал Кабміну, що про лояльність НБУ слід домовлятися саме з ним особисто (враховуючи його вплив на нового керівника центробанку).

Урізання повноважень глави держави з поверненням України до редакції Конституції зразка 2004 року та написанням нової з акцентом на укріпленні парламентсько-президентської республіки спонукатиме Петра Олексійовича максимально ефективно використовувати той інструментарій, який лишається. І персональна залежність від нього глави НБУ – це один з небагатьох ефективних важелів впливу, який змушуватиме в т.ч. уряд не ігнорувати позицію П. Порошенка і в питаннях, на які він формально не має прямо впливати. Скажімо, в економічній політиці.

Перші заяви В. Гонтарєвої засвідчили, що вона готова працювати в такому руслі. Хоча апетит може прийти і під час їжі: самодостатній і навіть бойовий характер нового головного банкіра крани (як розповідають учасники ринку) спонукає не виключати, що на певному етапі вона може спробувати податися в автономне плавання й частіше казати «Ні» як Кабміну, так і Президенту.

Зрештою неготовність це робити в банківському середовищі вважається одним з основних недоліків С. Кубіва, за якого центробанк функціонував мало не як один з фінансових департаментів Кабміну. Але навіть якщо частково й погоджуватися з подібними тезами, задля справедливості не можна не брати до уваги умови, в яких доводилося працювати Нацбанку в березні-травні. Коли на кону стояло питання, вистоїть фінансова система чи ні, інституційні механізми об’єктивно відступали на другий план.

Але важливе навіть не це. Питання незалежності центробанку є складової «глобальної» конструкції системи управління в державі. Перетворення НБУ фактично на філію уряду відбулося за президентства В. Януковича, коли вибудовувалася жорстка вертикаль влади, а вся система (у т.ч. Нацбанк) працювала фактично під «дудку» однієї людини. При проведенні ж безвідповідальної бюджетної політики Нацбанк був приречений на втрату інституційної незалежності (або принаймні, номінальної автономії в українських реаліях).

Зрештою на думку фахівців, негативом було не стільки саме по собі збільшення портфелю ОВДП Нацбанку (у 2013 році – на 41,5 млрд грн, або 39,3%; у 2012 році – на 21,2 млрд грн, або на 25,2%). Воно по суті могло вважатися українським варіантом програм кількісного пом’якшення, що в тому чи іншому вигляді бралися на «озброєння» в різних країнах світу. Тут більше питання в ефективності, якої явно не вистачало: активізації економіки не вдалося досягти, гроші фактично йшли або на проїдання, або розкрадання.

З огляду на таку передісторію й не дивно, що й МВФ з великою недовірою ставиться до надто тісної співпраці тандему «НБУ-Кабмін». Те, що раніше зв’язка ефективно не спрацювала за попередньої влади, не означає, що вона не може спрацювати в принципі. Хоча важко сказати, що принципово нової якості вдалося досягти за нової влади. Принаймні, наразі.

FINBALANCE