НБУ не довів у судах зв`язок між Приватбанком і компанією, яка нечужа "приватівцям"

Все про економіку та фінанси

13 лютого Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НБУ на рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 27.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 22.01.2019 в справі №826/7442/17 за позовом ТОВ “Велтекс.”.

Як писав Finbalance, 27.09.2018 Окружний адмінсуд м. Києва повністю задовольнив позов ТОВ "Велтекс." до НБУ, Приватбанку, Мінфіну, ФГВФО та скасував рішення НБУ про визнання позивача пов`язаною з Приватбанком особою і рішення ФГВФО про примусове списання коштів ТОВ "Велтекс." з рахунків у Приватбанку в грудні 2016 року (під час його націоналізації) з наступним придбанням за відповідні кошти акцій банку.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Велтекс." значаться компанії “Вентура Корпорейшн ЛТД” (Маршаллові острови), “Дестро Інвестмент Інк.” (Беліз), “Ліберті Венчерз Лімітед” (Беліз), Сьоркл Стоун Бізнес Лімітед (Беліз), Фернола Корпорейшн Лімітед (Беліз).

У фінзвітності Приватбанку за 2013 рік наводилася інформація про залучення ним субординованого боргу на 297,4 млн грн (на строк від 03.10.2013 до 31.10.2018) у ТОВ “Велтекс” (у назві цієї структури немає крапки, на відміну від ТОВ “Велтекс.”).

При цьому в переліку компаній, в яких Приватбанк залучив субборг, фігурвало в т.ч. ТОВ “Сонго” (120 млн грн), ТОВ “Меріста” (384 млн грн), ТОВ “Реватіс” (364 млн грн), серед засновників яких - знову ж таки “Вентура Корпорейшн ЛТД”, “Дестро Інвестмент Інк.”, “Ліберті Венчерз Лімітед”, Сьоркл Стоун Бізнес Лімітед, Фернола Корпорейшн Лімітед.

На фоні цього ще в 2006 році ЗМІ пов’язували ТОВ “Вертекс” з “приватівцями”.

Крім того, в держреєстрі керівником ТОВ "Велтекс." вказана Пушкар Ірина Віталіївна. Особа з таким же ім’ям є керівником ТОВ “Ардена”.

Її попередниця на цій посаді (керівника ТОВ "Ардена") - Бурхан Юлія Ігорівна. За даними НКЦПФР, особа з таким же ім’ям (Бурхан Юлія Ігорівна) у 2013 році була членом наглядової ради ПАТ “АК "Дніпроавіа" (яке пов’язують з “приватівцями”).

Контекст

У грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та "залив" у “статутник” 116,8 млрд грн (додатковий випуск акцій на вказану суму був оплачений держоблігаціями).

Про мільярдні кошти Суркісів (у т.ч. їх родичів, підконтрольного їм А-Банку, “нечужих” кіпрських компаній), які потрапили під bail-in у Приватбанку, а також супровідні судові процеси й часткове врегулювання спорів читайте тут.

Як писав Finbalance, 07.02.2019 Шостий апеляційний адмінсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою НБУ на рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 28.11.2018 в справі №826/10759/18 за позовом компанії "Касік Лімітед" (Cacique Limited) до НБУ та Фонду гарантування про визнання протиправними та скасування рішень і наказу.

У своєму позові компанія "Касік Лімітед" просила суд 

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії НБУ з питань визначення пов`язаних з банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами №105 від 13.12.2016 в частині визначення позивача пов`язаною особою з Приватбанком;

- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування №22 від 20.12.2016 в частині, що стосується прав та інтересів позивача щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за поточними, депозитними, кореспондентськими чи будь-якими іншими рахунками, відкритими в Приватбанку.

У декларації за 2017 рік нардеп, співголова групи “Відродження” у Верховній Раді Віталій Хомутиннік вказував, що є власником 100% акцій ЗАТ Cacique Limited (Кіпр).

У листопаді 2017 року Антимонопольний комітет надав дозвіл Cacique Limited на отримання контролю над 7 агрокомпаніями у Сумській та Чернігівській областях, які належали "Кернел": ПП «Червонослобідське-2», ПП «Засулля-5», ПСП «Агросвіт», ПП «Коропські аграрні інвестиції», ПП «Червонянські аграрні інвестиції», ПП «Сосницькі аграрні інвестиції», СТОВ «Нива».

Тоді ж стало відомо, що Cascade Investment Fund В. Хомутинніка збільшив частку акцій в Kernel Holding S.A до 6,59%. У липні 2018 року компанія Cascade Investment Fund заявила про придбання 19,92% нафтогазової компанії JKX Oil&Gas Plc, яка володіє Полтавською газонафтовою компанією. 27,47% акцій JKX (через Eclairs Group) належать екс-співвласникам Приватбанку - Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову.

Ще в 2016 році В. Хомутиннік розповідав, що є партнером І. Коломойського в компанії “Укрнафтобуріння”. Також нардеп публічно визнавав, що І. Коломойський має вплив на депутатську групу “Відродження” та партію загалом.

Як писав Finbalance, 21.01.2019 Північний апеляційний госпсуд скасував рішення Госпсуду м. Києва від 28.03.2018 (в справі №910/8012/17) в частині щодо стягнення з Приватбанку на користь THEO Worldwide Corp. 574,8 тисяч доларів як відшкодування збитків за списання зобов’язань банку перед цією панамською компанією (як держателем євробондів), що було проведене в грудні 2016 року в ході націоналізації Приватбанку в рамках операції bail-in.

Водночас суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині щодо визнання недійсним відповідного договору №63/2016 від 20.12.2016 про примусове придбання компанією THEO Worldwide Corp. акцій Приватбанку.

Нагадаємо, під час націоналізації Приватбанку під bail-in потрапили зобов`язання банку перед держателями трьох випусків євроблігацій: 

- на 175 млн дол з погашенням 28.02.2018; 

- на 200 млн дол з погашенням 23.01.2018 (з них 40 млн дол погашені в серпні-2016);

- на $220 млн (субборг) з погашенням у 2021 році.

Ці євробонди були оформлені на UK SPV Credit Finance plc. Наприкінці жовтня 2017 року НБУ погодив зміну структури банківської групи Приватбанку, виключивши з її складу в т.ч. компанію UK SPV Credit Finance plc.

У листопаді 2017 року новий довіритель держателів єврооблігацій Приватбанку – Madison Pacific Trust Limited – звернувся з позовом у Лондонський арбітражний суд у зв’язку з примусовою конвертацією в акції Приватбанку його зобов’язань по євробондам, які мали б бути погашені в січні та лютому 2018 року.

21.02.2018 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/1005/18 за позовом британської компанії Pointex Sale LLP до Приватбанку про стягнення 80 млн дол.

Згідно з судовими матеріалами, свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що "відповідач [Приватбанк] безпідставно та неправомірно, в порушення вимог діючого законодавства України, в односторонньому порядку відмовляться від платежу за спірними євробондами та, як наслідок, відмовляється врахувати ці євробонди як належне та достатнє забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №DNHSLOK06944 від 16.12.2016, укладеним між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм»" (цитата).

Ухвалою Госпсуду м. Києва від 21.05.2018 залучено до участі у справі компанію UK SPV Credit Finance plc і компанію Madison Pacific Trust Limited як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Як писав Finbalance, 18.05.2018 Верховний Суд зупинив виконання рішення Жовтневого райсуду м. Дніпропетровська від 05.09.2017 (в справі №201/473/17), залишене без змін постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.04.2018, згідно з яким Приватбанк має виплатити для Олени Боголюбової (дружини екс-співвласника банку Геннадія Боголюбова) 500 млн грн, які також потрапили під bail-in.

25.10.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу фізособи (В. Куціна, керівника АТ "Нікопольський завод феросплавів") в справі №201/475/17 і залишив без змін рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, яким скаржнику було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 550 тис дол, які були списані з рахунків В. Куціна в грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку в рамках операції bail-in.

13.02.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Хім-Ойл-Транзит-Юкрейн" та лишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції (в справі №916/174/17), яким компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку та Фонду гарантування про визнання недійсним списання 1 млн дол з його рахунків у Приватбанку, яке було проведено в процесі націоналізації банку в рамках операції bail-in.

25.04.2018 Верховний Суд задовольнив касаційні скарги Приватбанку та НБУ, скасував рішення судів нижчих інстанцій в справі №201/551/17, якими було частково задоволено позов вкладника Приватбанку (його ім’я – Олександр Черток) та розірвано кілька депозитних договорів і договорів поточних рахунків й стягнуто з Приватбанку на користь вкладника 2 млн дол і 6 млн грн. Верховний Суд прийняв нове рішення, яким О. Чертку було відмовлено в задоволенні позову.

10.05.2018 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Пром Гарант Плюс" та лишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №904/272/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про повернення на рахунки 15,3 млн грн, які були списані в ході націоналізації банку в рамках операції bail-in.

09.10.2018 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Оптімус Плюс" та скасував рішення судів нижчих інстанцій у справі №910/9673/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 43 млн грн, примусово списаних з її рахунків у банку в ході його націоналізації. Верховний Суд відправив цю справу на новий розгляд у Госпсуд м. Києва, оскільки суди нижчих інстанцій порушили норми процесуального права, “що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи" (цитата).

15.03.2018 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Сонго", скасував рішення судів нижчих інстанцій в справі №904/1183/17, якими компанії було відмовлено в задоволенні позову до Приватбанку про стягнення 495 тис грн, які теж потрапили під операцію bail-in у Приватбанку в ході його націоналізації. І в цьому випадку Верховний Суд передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції (Госпсуд Дніпропетровської області), оскільки суди нижчих інстанцій не врахували всі обставини справи.

29.05.2017 Госпсуд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до Фонду гарантування та Приватбанку (в справі №916/170/17) щодо визнання недійсним з моменту укладення правочин про придбання за рахунок коштів ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» акцій Приватбанку на 5,6 млн дол і 1,2 млн грн та стягнення з Приватбанку вказаних сум.