НБУ надасть кредити «дочкам» підсанкційних російських держбанків

Все про економіку та фінанси

До цього спонукатиме їх значний депозитний портфель фізосіб і лояльність глави Нацбанку.

Учора США ввели санкції проти трьох російських банків з держучастю, серед яких і ВТБ, що представлений в Україні ВТБ Банком. Громадянам і компаніям США заборонено купувати їх боргові зобов`язання або пов’язаних з ними юросіб на термін більше ніж 90 днів. Раніше США ввели подібні санкції проти «Внєшекономбанку», який контролює український «Промінвестбанк».

Не омине санкційна «чаша» і Сбербанк, який, як відомо, теж має «дочку» в Україні. На нього впливатимуть офіційно оголошені вчора нові санкції ЄС. Як зрештою й на інші згадані фінустанови. Для них має бути обмежено доступ до кредитних ресурсів строком на понад 90 днів. Також має бути заборонено випуск євробондів та акцій на користь європейських власників.

Це виклик для Сбера, ВТБ і ВЕБ, з огляду на потребу виконання зовнішніх зобов’язань. За оцінками Morgan Stanley, в найближчі 12 місяців російські держбанки (а перелічені – найбільші з них) муситимуть погасити зовнішній борг на 33 млрд дол. Сума значна, що зрештою не може не вплинути на потенціал їхньої підтримки українських дочірніх структур, від якої ті дуже залежать: левова частка їх зобов’язань – це кошти банків (читайте – фондування материнських структур).

Залежність Дочірнього банку Сбербанку Росії, ВТБ Банку та Промінвестбанку від російських «мам» за 1-е півріччя відчутно посилилася, не в останню чергу – через відтік коштів клієнтів на фоні цілого «букету» воєнно-політичних та економічних процесів, що відбулися в державі.

Так, при скороченні коштів клієнтів у ВТБ Банку за першу половину року на 2,9 млрд грн. (по фізособам – «мінус» 2,1 млрд грн) обсяг коштів банків у ньому збільшився майже удвічі – на 7,3 млрд грн. – до 16 млрд грн (їх частка у зобов’язаннях зросла з 39,3% на 01.01.14 до 59% - на 01.07.14). Подібна ситуація і в Дочірнього банку Сбербанку Росії. За 1-е півріччя обсяг коштів банків у ньому зріс на 9,17 млрд грн – до 19,54 млрд грн (знову ж майже подвоївся). При цьому їх частка у зобов’язаннях зросла до 51,9% (на 01.01.14 – 33,5%). За цей період обсяг коштів клієнтів у фінустанові скоротився на 3,1 млрд грн (по фізособам – 1,8 млрд грн.)

Що ж до Промінвестбанку, то обсяг коштів банків у ньому за першу половину 2014 року збільшився на 9,25 млрд грн, або в півтора рази – до 25,6 млрд грн. Як наслідок їх частка у зобов’язаннях підвищилася з 47,7% до 56,9%. Щоправда, це відбулося при тому, що обсяг коштів клієнтів навіть збільшився на 1,17 млрд грн (фізосіб, правда, скоротився – на 117 млн грн).

Не виключено, що на фоні ескалації конфлікту на Донбасі, рецесії в українській економіці (що, зокрема, скорочує доходи як підприємств, так і населення, змушуючи залазити в заощадження, в кого вони є) та негативних очікувань щодо фінансової стійкості через санкції США та ЄС українським «дочкам» російських держбанків у певний момент може знадобитися підтримка ззовні. Чи зможуть надати її материнські структури в нових реаліях (принаймні, у такому ж масштабі, як досі) наразі питання.

Як варіант лишатиметься НБУ як кредитор останньої інстанції. Швидше за все, до надання рефінансування регулятора спонукатиме, зокрема, значний обсяг коштів клієнтів у Сбербанку, ВТБ Банку та Промінвестбанку – 39 млрд грн. (з них кошти фізосіб – 25 млрд грн.). Попри, можливо, досить неоднозначне сприйняття цього факту як серед західних партнерів, так і в суспільстві. Однак українських центробанк, аналізуючи ситуацію, найімовірніше, орієнтуватиметься на необхідність запобігання ризику дестабілізації всієї банківської системи.

Окремий імпульс – це публічно підкреслене досить доброзичливе ставлення нинішнього глави НБУ Валерії Гонтарєвої до українських «дочок» російських банків. Принаймні, в одному з останніх інтерв’ю вона закликала «не шукати ворога» в особі цих фінустанов, звертаючи увагу на те, що коли був відтік депозитів, вони не брали ліквідність в НБУ й демонстрували «не просто роботу, а таку, що хотілося б бачити аналогічний рівень у деяких наших банків». Хоча, звичайно, ставлення може змінитися, якщо виявиться, що російські держбанки не «всесильні», як багато хто досі вважав.