Навіщо НБУ хоче втричі знизити ліміт для готівкових розрахунків фізосіб – до 50 тис грн.

Все про економіку та фінанси

НБУ виніс на суспільне обговорення проект постанови "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року №210", в якому пропонується встановити граничну суму розрахунків готівкою за участю фізосіб на рівні 50 тис. грн.

Нагадаємо, що 06 червня 2013 року Нацбанк прийняв постанову №210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" (відповідне право НБУ надає, зокрема, стаття 1087 Цивільного кодексу), якою були встановлені такі граничні суми розрахунків готівкою:

- 10 000 гривень – для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня;
- 150 000 гривень – для фізичних осіб з підприємствами (підприємцями) протягом одного дня за товари (роботи, послуги);
- 150 000 гривень – для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню.

Свою пропозицію щодо зниження граничної суми розрахунків для фізосіб до 50 тис грн НБУ обґрунтовує потребою «в забезпеченні стабільних надходжень готівки до банківської системи й прискорення її обігу, звуження сфери використання готівки та прискорення розвитку безготівкового сегменту».

У Нацбанку також нагадують, що в законопроекті "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)", який наприкінці 2014 року реєструвався в парламенті, пропонувалося внесення змін до частини третьої статті 1087 Цивільного кодексу України, а саме: встановити обмеження на розрахунки готівкою суб’єктів господарювання та фізичних осіб у розмірі п’ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Таке обмеження мало складати 18270 гривень, або по курсу гривні до євро на той період близько 1000 євро.

Проект закон № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", прийнятий Верховною Радою та підписаний Президентом наприкінці грудня минулого року, не містив норми стосовно відповідного обмеження розрахунків готівкою суб’єктів господарювання та фізичних осіб.

Також в НБУ констатують, що пропозиції та зауваження до проекту змін до постанови №210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" приймаються до 25 серпня ц. р. на поштову та електронну адресу Нацбанку.

Коментар Finbalance:

Зростання обсягів безготівкових розрахунків – це, безумовно, цілком доречне стремління. Як з точки зору стимулювання процесів детінізації економіки, зростання доходів держбюджету, підвищення ліквідності банківської системи (що в перспективі сприятиме хоча б певному здешевленню кредитних ресурсів), так і в цілому руху України до стандартів ЄС.

Проте адміністративне обмеження готівкових розрахунків, що, по суті, є «кнутом», дає реальний ефект тоді, коли є і «пряник» - тобто інші супровідні якісні зміни в економічному середовищі, які мають дестимулювати населення й бізнес проводити тіньові чи напівтіньові операції (які якраз здійснюються переважно через розрахунки готівкою). Для цього ж потрібні загальновідомі речі – як-то суттєве підвищення ефективності боротьби з корупцією в державі, підвищення стійкості фінансового сектору (для відновлення до нього довіри з боку споживачів фінпослуг) тощо. А тут, м’яко кажучи, далеко не все гаразд і є з чим працювати.

Чи не занизький поріг в 50 тис грн? Точніше, темп, з яким до нього пропонується перейти?

Тут залежить, з якої точки зору дивитися. Скажімо, по кризовому курсу (8 грн/дол) 150 тис грн – це було майже 20 тис дол. А сьогодні 50 тис грн – це біля 2,5 тис дол.

Такий розклад різко звужує обсяг операцій, які можна здійснювати за готівку (хоча, звичайно, про розрахунок карткою за хліб чи молоко мова не йде, - ред.). Принаймні, наприклад, авто купити за готівку буде значно важче, вже не кажучи про нерухомість (для кого, звичайно, в принципі в нинішніх умовах це питання актуальне). Навіть із застосування всіх існуючих схем. Проте, зрозуміло, хоча буде й важче, але навряд чи можна сказати, що не можливо. І саме тому важливо дестимулювати "пряниками" від пошуку різних непрозорів шляхів. Ну й, звичайно, забезпечувати при цьому адекватний (знову ж таки - некорупційний) контроль з боку держави, який згідно з чинним законодавством, має здійснювати податковими органами.

Не виключено, що запропонувавши досить різке зниження порогу для готівкових розрахунків, НБУ заклав певний діапазон для торгів. І зрештою після «суспільного обговорення» регулятор може зупинитися на рівні, скажімо, 80-100 тис грн.

І ще одна складова. Поряд з цілком шляхетними мотивами НБУ щодо обмеження готівкових розрахунків можуть мати місце й цілком «лоббістські» речі, як-то, як мінімум, опосередковане сприяння бізнесу окремих банків, які на сьогодні мають найбільш розвинену платіжну інфраструктуру, і відповідно, будуть «пожинати» основні плоди від збільшення безготівкових розрахунків. Для них це додаткові заробітки за рахунок різноманітних комісій, вже не кажучи про згадане вище зростання ліквідності, що суттєво зменшує вартість пасивної бази та, відповідно, підвищує конкурентоспроможність, зокрема, кредитних продуктів.

Крім того, не слід забувати, що на сьогодні далеко не всі банки перебувають, скажімо так, в оптимальній фінансовій кондиції. А це додаткові ризики - і для населення, і зрештою для НБУ як ініціатора довкологотівкових нововведень.