НБУ і Приватбанк програли апеляцію в спорі з ФК "Динамо" щодо пов’язаних осіб

06.07.2017, 09:00

27 червня Київський апеляційний адмінсуд відмовився задовольнити апеляційні скарги НБУ, Фонду гарантування, Приватбанку та лишив без змін постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 20.03.2017, якою в свою чергу частково було задоволено позов ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» та

- визнано протиправним і скасовано рішення Комісії НБУ з питань визначення пов`язаних з банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами від 13.12.2016 року №105 в частині визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою;

- визнано протиправним та скасовано наказ тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується ТОВ «ФК «Динамо» Київ» щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

Як зазначав Finbalance, ці судові рішення можуть негативно вплинути на судові перспективи держави при спорах, зокрема, з держателями євробондів у Лондонському арбітражі. Що в свою чергу може збільшити потребу Приватбанку в новій докапіталізації (на додаток до 116,8 млрд грн, уже внесених у «статутник» націоналізованого банку, та 38,5 млрд грн, які невдовзі будуть внесені, згідно з рішенням Кабміну).

Деталі рішень суду першої та апеляційної інстанції

За висновками суду першої інстанції, рішення НБУ про визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з Приватбанком особою є протиправним, оскільки

- НБУ не вправі визначати пов`язаність осіб виключно на підставі положень ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» без застосування ознак за характером відносин та за характером операцій;

- керівник ТОВ «ФК «Динамо» Київ» не відповідає ознакам пов`язаної з банком особи, визначеної у ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

- роздруківка з сайту телеканалу «ТЕТ» щодо структури власності не є формою здійснення Нацбанком банківського нагляду, у той час як відомості з держреєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань не містять даних щодо Ігоря Суркіса як власника частки ПАТ «ТРК «ТЕТ»;

- позивач є не тільки боржником Приватбанку, оскільки має господарські відносини з ПАТ «КБ «Надра», ПАТ «КБ «Преміум»;

- матеріалами справи не підтверджується укладення ТОВ «ФК «Динамо» Київ» з Приватбанком економічно необґрунтованих договорів;

- окрема наявність ознак пов`язаності особи з банком не є підставою вважати таку особою пов`язаною за умови відсутності доказів, які б підтверджували відповідність такої особи ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

З огляду на це, суд першої інстанції скасував і згаданий вище наказ Фонду гарантування.

У свою чергу НБУ в апеляційній скарзі наголошував, що

- пов`язаними з банком можуть бути визначені як особи, що підпадають під визначення ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», так і особи, визначені за сукупними критеріями ч. ч. 1, 3 ст. 52 вказаного закону;

- І. Суркіс є пов`язаною з Приватбанком особою, а відповідне рішення НБУ не скасоване в установленому законом порядку рішення, що не було враховано судом першої інстанції;

- керівник та учасник ТОВ «ФК «Динамо» Київ» [І. Суркіс, - ред.] є співвласником істотної участі пов`язаної з Приватбанком особи - ПАТ «ТРК «ТЕТ»;

- роздруківка з сайту телеканалу «ТЕТ» є належним доказом структури власності у розумінні положень Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

- єдиним кредитором ТОВ «ФК «Динамо» Київ» є Приватбанк, оскільки банки «Надра» та «Преміум» перебувають у стані ліквідації;

- І. Суркіс як співвласник та керівник ФК «Динамо» Київ» уповноважений вирішувати питання про виплату дивідендів ТОВ «ФК «Динамо» Київ»;

- під час засідання Комісії з питань визначення пов`язаних з банком осіб і перевірки операцій банками з такими особами розглядалася пропозиція управління моніторингу, яка ґрунтувалася на доказах, отриманих під час проведення інспекційної перевірки Приватбанку;

- кредити для ФК «Динамо» Київ» надавалися Приватбанком на невластивих для банку умовах.

Приватбанк в апеляційній скарзі теж зауважував, що ФК «Динамо» Київ» отримало кредит не на ринкових умовах.

Київський апеляційний адмінсуд у своїй постанові серед іншого дійшов висновку, що належними доказами прямого чи опосередкованого володіння І. Суркісом істотною часткою ТРК «ТЕТ» можуть бути виключно дані, отримані Нацбанком за наслідками інспекційної перевірки та безвиїзного нагляду. Водночас «жодних матеріалів банківського нагляду, що стали підставою для прийняття рішення про визначення ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з ПАТ «КБ «Приватбанк» особою, Національним банком України не було подано як самостійно, так і на виконання вимог суду першої інстанції» (цитата).

Також суд звернув увагу, що в держреєстрі кінцевим бенефіціаром «ТЕТ» вказаний Ігор Коломойський, а відповідно до листа компанії Bolvik Ventures Ltd (фігурує в структурі власності «ТЕТ», через яку – за даними сайту телеканалу – І. Суркіс теж є його бенефіаром, - ред.), І. Суркіс не залучений до управління Bolvik Ventures Ltd. Це, на думку суду, спростовує твердження НБУ щодо спорідненості ТОВ «ФК «Динамо» Київ» з Приватбанком.

Київський апеляційний адмінсуд також констатував, що, як підкреслив суд першої інстанції, НБУ не надав суду доказів, які б підтверджували, що операції ФК «Динамо» Київ» з Приватбанком є економічно необґрунтованими.

Згідно з судовими матеріалами, як забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 03.02.2009 №0034-корп-вкл між Приватбанком та І. Суркісом було укладено договір застави №0034 (майнових прав на отримання грошових коштів по депозитному договору) від 02.02.2009 за депозитним договором від 05.05.2008 №SAMDN01000703452255, укладеним між Приватбанком та І. Суркісом. Відповідно до договорів про внесення змін до кредитного договору №0034-корп-вкл, протягом їх дії змінювалися відсоткова ставка (як у бік збільшення, так і в бік зменшення) та умови. Згідно листа Приватбанку від 14.02.2017 року №Е.72.0.0.0/3-19142 по продукту кредит під забезпечення депозитом для клієнтів корпоративного VIP-бізнесу діяла така ставка маржі: валюта депозиту = валюта кредиту - 2%. Зменшення різниці між процентами по кредитному договору і депозитному договору до 1,5%, як зазначає ТОВ «ФК «Динамо» Київ», пояснюється тривалою співпрацею Приватбанку та футбольного клубу.

«Отже, Окружний адміністративний суд м. Києва вірно підкреслив, що пов`язаність ТОВ «ФК «Динамо» Київ» із ПАТ КБ «Приватбанк» за характером взаємовідносин документально не підтверджується.

Колегія суддів повністю погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення НБ України від 13.12.2016 року №105 в частині визначення ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з ПАТ «КБ «Приватбанк» особою з огляду на відсутність відповідного підтвердження суб`єктом владних повноважень даних обставин належними та допустимими доказами», - зауважується в постанові Київського апеляційного адмінсуду від 27.06.2017.

З огляду на це, цей же суд погодився з рішенням суду першої інстанції в частині, що стосується визнання протиправним та скасування накауз тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується ТОВ «ФК «Динамо» Київ» щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

Про скандал довкола відмови Приватбанку (за вказівкою НБУ) видавати кредити ФК "Динамо" Київ" у т.ч. для виплат зарплат футболістам читайте тут.  

Контекст

За неофіційними даними, під час націоналізації Приватбанку Суркіси могли втратити близько 300 млн дол.

За офіційними даними, статутний капітал Приватбанку під час націоналізації був збільшений на 29,4 млрд грн за рахунок операції bail-in (примусова конвертація в капітал коштів пов`язаних осіб, необтяжених зобов`язань, як-то єврооблігації тощо).

Як писав Finbalance, 17 травня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов братів Суркісів і їх родичів та

- скасував рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з Приватбанком особами;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування їх коштів в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на їх користь загалом близько 1,06 млрд грн.

Крім того, 17 травня цей же суд задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, та

- визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн.

НБУ та Приватбанк заявляли про намір подати апеляцію на вказані рішення.

31 травня Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі за позовом Приватбанку до до Ігоря Суркіса, Григорія Суркіса, Рахміля Суркіса, Світлани Суркіс, Поліни Ковалик, Марини Суркіс, ТОВ "Мтір Ессет Менеджмент" про визнання недійсними договорів.

17 травня Госпсуд м. Києва повернув Мінфіну без розгляду його позов до низки компаній, які пов’язували із Суркісами (Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP) і Фонду гарантування про визнання припиненими депозитних договорів цих 6 компаній з Приватбанком.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 31 травня, прокуратура м. Києва здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №42017100000000558 від 12.05.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу («Зловживання владою або службовим становищем»), ч. 2 ст. 382 («Невиконання судового рішення»).

Згідно з документом, у рамках кримінального провадження з-поміж іншого досліджуються обставини вчинення службовими особами Міністерства фінансів, НБУ та Приватбанку незаконної діяльності, пов`язаної із невиконанням ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 щодо забезпечення позову в справі №757/7499/17-ц.

Як писав Finbalance, ухвалою від 09 лютого суд задовольнив клопотання компаній, які пов’язували із Суркісами (Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP), та в рамках забезпечення їх позову до Приватбанку зобов’язав націоналізований банк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в т.ч., але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

20 квітня Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку та лишив без змін ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09 лютого.

Додамо, що Окружний адмінсуд м. Києва розглядає позов згаданих компаній до НБУ і Фонду гарантування про визнання протиправним і скасування наказу тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 р. №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення / блокування / припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками.

31.05.2017 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання прокуратури та надав тимчасовий доступ до документів НБУ та Мінфіну (електронних повідомлень, звернень, листів, запитів, службових і доповідних записок, ротокоів, наказів, постанов тощо), які складалися та/або направлялись співробітниками цих держорганів до Приватбанку, його кіпрської філії, Кабміну тощо щодо проведення процедури bail-in (обміну грошових вимог на акції додаткової емісії банку), розторгнення чи розірвання депозитних договорів та проведення інших операцій відносно банківських рахунків клієнтів кіпрської філії Приватбанку – згаданих вище 6 компаній.

«У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів», - йдеться в ухвалі суду від 31.05.2017.