НБУ - проти докапіталізації Ощадбанку, рішення за Мінфіном

Все про економіку та фінанси

Заступник глави НБУ Олег Чурій в інтерв`ю "Економічній правді" заявив, що НБУ не підтримує додаткову капіталізацію ні Ощадбанку, ні інших держбанків.

За даними джерел видання, Мінфін не виключає докапіталізацію Ощадбанку перед входженням у його капітал ЄБРР (причому, за неофіційний даними, сам ЄБРР закликає уряд докапіталізувати Ощадбанк).

"Держава витратила на докапіталізацію держбанків близько 10 мільярдів доларів з початку 1990-х. Оскільки докапіталізація проводилася через збільшення капіталу за рахунок ОВДП, за якими сплачуються відсотки, то за все це тепер розплачується бюджет, який прийняв на себе велике боргове навантаження", - пояснив Чурій.

За його словами, НБУ бачить необхідність не в тому, щоб вливати у держбанки гроші, а в тому, щоб підвищувати їх ефективність, адже у них є багато можливостей для розвитку.

"У чому відмінність держбанків від приватних? У приватних банках для акціонерів капіталізація - це останній крок", - зазначив заступник голови НБУ.

"Якщо їхній банк потребує додаткового ресурсу, то акціонери в першу чергу шукають шляхи, які передбачають не просто видачу йому грошей, а шляхи, які дозволять підвищити ефективність роботи банку. У тому числі - за рахунок зміни процесів в банку, його внутрішньої трансформації" , - стверджує Чурій.

"Капіталізація - занадто простий шлях, ми його вже багато разів проходили. Він не призводив до того, що банки починали працювати більш ефективно. Ми не підтримуємо додаткову капіталізацію ні Ощадбанку, ні інших держбанків, оскільки в цьому немає необхідності", - підкреслив заступник голови НБУ .

"Зараз основне завдання - створити з держбанків нормальні комерційні структури, які збудують свої бізнес-процеси і зможуть заробляти гроші, а не будуть просто проїдати отримане від держави", - резюмував Чурій.

При цьому він підтвердив, що Мінфін може прийняти рішення про докапіталізацію без згоди НБУ.

"Може, звичайно. Він же акціонер. В даному випадку Національний банк - це центр експертизи, з яким вони радяться", - сказав Чурій. 

Зауважимо, що згідно зі звітністю Ощадбанку, на 01.09.2018 його показник достатності (адекватності) регулятивного капіталу становив 16,87% (вимога НБУ - не менше 10).

У травні ЄБРР публічно заявляв про можливість входження в капітал Ощадбанку до кінця року.

У липні глава правління Ощадбанку Андрій Пишний говорив про потребу в докапіталізації банку на 11 млрд грн.

Це при тому, що в 2014-2017 роках держава залила в капітал Ощадбанку (через випуск держоблігацій) 31,3 млрд грн, що перевищує суму його збитків у цей період на 10 млрд грн. Вказані витрати держави - без врахування купонних платежів Мінфіну по докапіталізаційним ОВДП.

У лютому А. Пишний декларував потребу доформування резервів банку на 17,5 млрд грн, що включає “і регуляторні зміни, і перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 9), і зміни в токсичному кредитному портфелі, який був сформований ще до 2014 року і має валютну структуру" (цитата).

Відповідно до оборотно-сальдового балансу Ощадбанку, за підсумками січня-серпня він задекларував прибуток 153,4 млн грн. Раніше  в квартальній звітності Ощадбанк наводив дані про збиток за квітень-червень на рівні 267,3 млн грн й прибуток за все перше півріччя на рівні 108,4 млн грн.

Ощадбанк таким чином коментував підсумки роботи за 6 місяців-2018: “Станом на 01.07.2018 Ощадбанк завершив перехід до МСФЗ 9. Основний ефект впливу застосування вимог впровадженого стандарту: рекласифікація активів; відображення на рахунках капіталу результату «первісного знецінення»; уцінка/ дооцінка інструментів за справедливою вартістю; зміна обсягів резервування. При цьому, Ощадбанк забезпечив на 01.07.2018 повне дотримання економічних нормативів, передбачених вимогами Національного банку України”.