НАБУ закрило кримінальне провадження щодо конфлікту "Платинум Банку" і "МТС"

Все про економіку та фінанси

Відповідно до ухвали Солом’янського райсуду м. Києва, 31 жовтня він відмовився задовольнити скаргу представника ПрАТ «МТС Україна» на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) від 14 вересня 2016 року, якою було закрито кримінальне провадження №52016000000000160.

«Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва», - уточнюється в документі.

Згідно з ухвалою суду, 24.05.2016 детективи НАБУ розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні №52016000000000160 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу («Зловживання владою або службовим становищем») за зверненням представника «МТС Україна» щодо неправомірного зняття арешту з коштів в сумі 250 млн. грн., що знаходились на кореспондентських рахунках «Платинум Банку» в НБУ та в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області.

14 вересня 2016 року постановою детектива НАБУ кримінальне провадження було закрите «у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення». Обгрунтовуючи прийняту постанову, детектив послався на наступні встановлені ним обставини.

Постановою старшого держвиконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту від 11.04.2016 було відкрито виконавче провадження №50805019 з виконання наказу Госпсуду м. Києва №910/30487/15, виданого 26.02.2016 щодо стягнення з «Платинум Банку» на користь «МТС Україна» заборгованості за Генеральним договором депозитної лінії № 500.004.26053 від 10.10.2014, загальна сума якої становить 250 млн грн і судового збору у розмірі 182 700 грн.

Постановою держвиконавця від 11.04.2016 накладено арешт на кошти, що належать боржнику - ПАТ «Платинум Банк» у межах суми 250,18 млн грн та знаходяться на кореспондентських рахунках у НБУ та в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області. Водночас постановою заступника директора департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Мін’юсту від 13.04.2016 знято арешт з вказаних рахунків, накладений постановою державного виконавця від 11.04.2016, тоді як старшим державним арешт накладався саме на кошти, що містились на вказаних рахунках.

Як встановив детектив, в чинному законодавстві визначення понять «накладення арешту на рахунки» і «накладення арешту на кошти на цих рахунках» відсутні, а самі ці два поняття не розмежовано. Для встановлення різниці чи тотожності цих понять слідством було направлено запити в компетентні органи, за наслідками розгляду яких встановлено наступне.

Згідно з відповіддю директора департаменту ДВС Мін’юсту №9169-0-26-16/20.5 від 11.07.2016 на запит НАБУ, частиною 3 статті 60 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований держвиконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом. Враховуючи в т.ч. це положення, заступник директора департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС Мін’юсту в порядку здійснення безпосереднього контролю виніс постанову, якою зняв арешт з корерахунків, у зв`язку з порушенням держвиконавцем вимог ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, детектив посилається на відповідь, яка 02.09.2016 надійшла на адресу НАБУ з НБУ, якою визначено, що виконання арешту коштів та/або рахунків, а також зняття арешту Нацбанком з точки зору виконання технології таких операцій є одними і тими ж діями.

Допитаний як свідок старший державний виконавець департаменту ДВС Мін’юсту повідомив, що виконавче провадження завершено на підставі пункту 1 статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження» та припинено всі заходи примусового виконання рішення, у зв`язку з прийняттям Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги та поновлення строків апеляційного оскарження.

У зв`язку з цим детектив зробив висновок, що завдання шкоди інтересам ПАТ «МТС Україна» та спричинення тяжких наслідків, шляхом винесення заступником директора Департаменту ДВС Мін’юсту постанови про зняття арешту з рахунків ПАТ «Платинум Банк» в рамках виконавчого провадження, перестало бути можливим.

«Таким чином, зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 14.09.2016 вбачається, що досудове розслідування було проведено повно, всебічно, детективом було перевірено і надано обґрунтовану оцінку всім обставинам, про які йдеться у заяві про вчинення кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя не має підстав вважати зазначену постановою передчасною або необґрунтованою», - резюмується в ухвалі Солом’янського райсуду м. Києва від 31.10.2016.

Довідково

Як писав Finbalance, 01 листопада Вищий господарський суд України частково задовольнив касаційну скаргу Платинум Банку та скасував рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 23.09.2016 у справі №910/30487/15, згідно з якими банк мав повернути для ПрАТ «МТС Україна» згадані вище вклади на 250 млн грн (на підставі депозитних договорів, дія яких завершилася 30.09.2015). ВГСУ направив справу на новий розгляд до Госпсуду м. Києва.

Платинум Банк увійшов у трійку банків, які на 01.10.2016 мали від’ємне значення капіталу (-162,5 млн грн), та четвірку банків, в яких за підсумками січня-вересня процентні витрати перевищили процентні доходи (на 287,8 млн грн). За підсумками 9 місяців він опинився на другому місці в банківській системі за обсягом витрат на рекламу та маркетинг (33,4 млн грн). За три квартали збитки Платинум Банку становили 333,9 млн грн. На кінець вересня 44,7% усіх виданих банком позик – це були кредити пов’язаним особам.

За даними НБУ, на кінець 1-го півріччя Платинум Банк займав 23-е місце в банківській системі. Згідно ж з Меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ, друга двадцятка банків має вийти на нульовий рівень достатності капіталу до кінця листопада 2016 року, а на 5% – до кінця лютого 2017 року.

Згідно з даними НБУ, в ІІІ кварталі обсяг валютних вкладів фізосіб у "Платинум Банку" скоротився на 3,1 млн дол (-5%), а гривневих – зріс на 190,7 млн грн (+4,5%). При цьому обсяг валютних коштів юросіб скоротився на 844 тис дол (-12,3%), а гривневих – на 87,8 млн грн (-13,7%).

Як писав Finbalance, НБУ визнав Бориса Кауфмана власником істотної участі в "Платинум Банку", незалежно від формального володіння (процедура надання бізнесмену дозволу - за його ініціативою - на придбання 75%+1 акція банку не завершилася).

Нагадаємо, як знову ж таки писав Finbalance, відповідно до ухвали Київського апеляційного адмінсуду від 28 жовтня, він прийняв до провадження апеляційну скаргу ПрАТ «МТС Україні» на постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 22.09.2016, якою цій компанії було відмовлено в задоволенні позову до НБУ.

У позовній заяві "МТС" просила суд

- визнати протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів реагування по віднесенню «Платинум Банку» до категорії проблемного внаслідок невиконання зобов`язань перед ПрАТ «МТС Україна» з повернення коштів за договорами банківського вкладу, строк виконання яких завершився ще в ІІІ кварталі 2015 року (йдеться про вклади на 250 млн грн);

- зобов`язати НБУ віднести «Платинум Банк» до категорії проблемних банків.

Київський апеляційний адмінсуд призначив розгляд апеляційної скарги на 16 листопада.

Свої позовні вимоги «МТС Україна» обґрунтовувала не тільки тим, що «Платинум Банк» не повернув їй депозити на 250 млн грн, але й низкою фінансових показників банку які, на думку компанії, можуть свідчити про проблемність «Платинума».

Натомість суд вказав, що з чинного законодавства України випливає, що «застосування Національним банком України заходу впливу у формі віднесення такого банку до категорії проблемних є дискреційним повноваженням регулятора, в тому числі може бути і не реалізоване». «Суд, дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, не має права перебирати на себе повноваження Національного банку України щодо вирішення питання з віднесення чи не віднесення публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до категорії проблемного», - йшлося в постанові Окружного адмінсуду м. Києва від 22.09.2016.

Як відомо, основним "опікуном" "Платинум Банку" в НБУ вважається заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова, яка ще торік була в.о. глави правління "Платинум Банку". Нещодавно в її будинку правоохоронці провели обшук (у справі щодо банку "Михайлівський", до якої має стосунок - як мінімум, опосередкований - і "Платинум Банк"; за неофіційними даними, у слідчих "були питання" й до Б. Кауфмана, водночас офіційного підтвердження цієї інформації не було).

Згідно з електронною декларацією Катерини Рожкової (до речі, вона курує банківський нагляд), станом на кінець 2015 року на рахунках в «Платинум Банку» вона зберігала 100 тис грн та 1,55 тис дол. Тобто в межах суми, яку покриває Фонд гарантування. При тому, що К. Рожкова також задекларувала готівкові кошти на 370 тис дол і 15 тис євро.

Також звернемо увагу, що в 2013 році група ICU (співвласником якої до призначення главою НБУ була Валерія Гонтарева) брала участь в операції купівлі-продажу Платинум Банку (як вважається, відтоді Б. Кауфман отримав неформальний вплив на банк, - ред.). Згодом партнер в групі ICU Макар Пасенюк входив до наглядової ради «Платинум Банку».

Про кримінальне провадження Нацполіції щодо розкрадання 1,1 млрд грн коштів "Платинум Банку" в період, коли до складу його правління входила заступник глави правління Нацбанку Катерина Рожкова читайте тут.

Про претензії правоохоронців до Віктора Поліщука (був кінцевим власником банку "Михайлівський") див. тут.