НАБУ і САП розслідують, чому НБУ не визнає "Місто Банк" Фурсіна неплатоспроможним

Все про економіку та фінанси

27 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) за результатами розгляду заяви ТОВ “Каховка Пром-Агро” внесла відомості №42018000000002973 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про можливе вчинення кримінального правопорушення першим заступником глави НБУ Катериною Рожковою та іншими службовими особами НБУ, які, за версією компанії-заявника, зловживаючи службовим становищем в інтересах нардепа Івана Фурсіна, "не вживають передбачених чинним законодавством заходів для віднесення ПАТ "Місто Банк" до неплатоспроможних” (цитата), що, як стверджується, може призвести “до заподіяння матеріальної шкоди щонайменше на суму 835 521 тис грн (сума коштів - фізичних осіб на рахунках банку станом на 01.09.2018)" (цитата). Про це йдеться в листі САП та витягу з ЄРДР, які опинилися в розпорядженні Finbalance (див. документи в кінці матеріалу).

Згідно з наведеними даними, це кримінальне провадження розслідує НАБУ за ст. 364 Кримінального кодексу (“Зловживання владою або службовим становищем”).

За даними НБУ, нардеп І. Фурсін контролює 97,18% акцій “Місто Банку”. Також він (разом з Юлією Льовочкіною) є співвласником банку “Кліринговий дім”.

Згідно зі звітністю “Місто Банку”, на 1 грудня він порушував низку нормативів НБУ, в т.ч.

- Н2 (норматив достатності регулятивного капіталу), який на звітну дату склав 2,45%, тоді як нормативна вимога - не менше 10%;
- Н7 (норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента), який склав 168,96%, тоді як нормативна вимога - не більше 25%;
- Н9 (норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру), який склав 183%, тоді як нормативна вимога - не більше 25%.

Разом з тим, “Місто Банк” констатував у звітності, що вказані значення нормативів “в межах діючої станом на 01.12.2018 програми капіталізації” (цитата).

За даними НБУ, збиток “Місто Банку” за 10 місяців-2018 - 177,2 млн грн.

Чисті активи "Місто Банку" у січні-жовтні скоротилися з 2,02 млрд грн до 1,55 млрд грн (з яких у т.ч. 615 млн грн - інвестиційна нерухомість, 228 млн грн - кредити юрособам, 73 млн грн - кредити фізособам.)

Обсяг коштів фізосіб у "Місто Банку" на 01.11.2018 становив 818 млн грн, юросіб - 176 млн грн, банків - 321 млн грн.

У вересні перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявляла, що "Місто Банк" І. Фурсіна (як і банк "Кредит Дніпро" В. Пінчука) повинні до кінця року відновити виконання нормативу адекватності регулятивного капіталу.

"Ми активно працюємо з акціонерами цих банків - "Місто Банк" уже подав програму додаткових дій і ми її майже затвердили, "Кредит Дніпро" знаходиться в процесі. Час у них є до кінця року, як і у всіх інших банків, з якими ми працюємо на підставі трирічних програм докапіталізації після перших стрес-тестів. "Чому вони "випали" з нормативу? За результатами останньої діагностики якості активів банки визнали додаткові збитки за старими проблемними кредитами, за якими у них був ряд судових процесів", - констатувала К. Рожкова. За її словами, банки повинні будуть вирішити проблеми з капіталом докапіталізацією або реструктуризацією проблемної заборгованості.

У листопаді К. Рожкова заявила, що НБУ дозволив банкам завершити процес докапіталізації до 01.04.2019 (тоді як раніше передбачалося, що банки повинні були досягнути мінімально необхідного показника капіталу до кінця 2018 року). Крім того, регулятор дозволив банкам забезпечити виконання планів реструктуризації до кінця 2019 року.

Фурсін, Фірташ, “Надра”, “Каховка Про-Агро”, брати Сегаль

Нардеп Іван Фурсін, якому належить “Місто Банк”, - молодший бізнес-партнер Дмитра Фірташа. Він у свій час очолював наглядову раду банку «Надра», який до банкрутства належав Д. Фірташу.

Також І. Фурсін був у числі співвласників латвійського АТ Trasta komercbanka, якому на початку березня 2016 року Європейський центробанк (ЄЦБ) анулював ліцензію. За даними НБУ, Trasta komercbanka контролює 4,2% акцій “Місто Банку”. Trasta komercbanka фігурував у розслідуванні щодо виведення мільярдів рефінансування НБУ з Дельта Банку.

За даними держреєстру, засновником ТОВ “Каховка Пром-Агро” є компанія "Денкрофт Холдінгс Лімітед”. При цьому 21.11.2017 було порушено справу про банкрутство (санація) ТОВ “Каховка Пром-Агро”.

Ще в 2013 році ЗМІ писали про позов братів Вадима та Іллі Сегалів в суд Нью-Йорка проти Д. Фірташа, в якому позивачі звинувачували відповідача в захопленні заводу з переробки сої в Новій Каховці на Херсонщині (його брати Сегаль оцінювали в 50 млн дол). У 2014 році росмедіа в контексті цієї судової справи уточнювали, що бенефіціарами Dancroft Holdings були саме брати Сегаль.

Як писав Finbalance, наразі українські суди розглядають низку судових спорів довкола цього заводу. Крім того, правоохоронці ведуть досудове розслідування низки супровідних кримінальних проваджень.

Суть спорів у тому, що "Каховка Пром-Агро" було позичальником банку “Надра”. У результаті тривалого протистояння (у сторін конфлікту в т.ч. різний погляд на те, чи існує заборгованість) та низки операцій банк “Надра” звернув стягнення на іпотечне майно, продав його, і після цього активи підприємства опинилися в іпотеці “Місто Банку”. Опоненти “фірташівців” вважають незаконним цей процес.

Нагадаємо, Дмитро Фірташ офіційно став власником банку «Надра» в травні 2011 року. Перед цим – з 2009 року – в банку працювала “не чужа” йому тимчасова адміністрація.

До 2009 року банк «Надра» був підконтрольний кільком групам акціонерів. Представниками основної з них вважалися брати Ілля та Вадим Сегаль з партнерами – Вадимом П’ятовим та Ігорем Гіленком (він же був главою правління). Молодшими партнерами по банку (проте зі значним пакетом акцій – близько 34%) були представники групи «Континіум» (на сьогодні найвідоміші її активи – мережа АЗС WOG, «Банк інвестицій та заощаджень» тощо).

У жовтні 2009 року банк «Надра» офіційно опублікував список проблемних корпоративних боржників. Серед них фігурували 22 компанії, які, як зазначав банк, входять в бізнес-групу Іллі Сегаля. У цьому переліку було в т.ч. "Каховка Пром-Агро".

Водночас у 2009 році видання «Економічна правда» оприлюднило лист Вадим Сегаля, в якому він констатував, що вже більше п’яти років не входить в жодну керівну структуру банку «Надра».

«Ні я, ні мій брат Сегаль І.С. ніколи та ні в якій формі не створювали «групу Сегалів» і тим паче не мали ніякого відношення до участі у виведенні (якщо таке мало місце в дійсності) з «Надра Банку» в жовтні-листопаді 2008 року 6,4 млрд грн рефінансування, виданих Національним банком України [про що писала ЕП, - ред.]», - йшлося в листі.

У заяві НБУ від 06.02.2015 щодо визнання банку «Надра» неплатоспроможним вказувалося, що банкрутство банку «стало наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту на чолі з Гіленком І. В., який не забезпечив якісного управління банком та фактично довів його до банкрутства» (цитата).

У березні-2017 Фонд гарантування офіційно заявив, що балансова вартість активів «Надра» 47,4 млрд грн, а оцінна – лише 7,9 млрд грн (17% від балансової). Причому однією з основних передумов для такого статус-кво у Фонді називали виведення 8 млрд грн кредитних коштів з банку «Надра» у період до 2009 року: як зазначалося, 98% позик юрособам за той період були видані для структур, опосередковано пов’язаних з інсайдерами.

«Крім того, цінні папери у портфелі банку представлені, в основному, інвестиційними сертифікатами (балансова – 1 млрд грн, оціночна вартість – 4 грн) інвестиційних фондів, що перебувають у стані ліквідації з 2009 року. Банк набув сертифікати у 2008 році, термін погашення сертифікатів 2030-2032 рр. За фактом виведення коштів з банку ініційовано кримінальне провадження проти посадових осіб банку) та інвестиційних фондів. Відносно голови правління п. Гіленка та колишніх власників – братів Сегалів у проваджені знаходиться 20 кримінальних справ щодо неповернення кредитних коштів виданих банком», - йшлося в заяві ФГВФО.

За даними Фонду гарантування, на 01.11.2018 вкладникам банку "Надра" в межах гарантійної суми було виплачено 3,7 млрд грн (95% запланованих виплат).

За даними НБУ, борг банку "Надра" перед НБУ по кредитам рефінансування на середину березня становив 9,8 млрд грн.

Катерина Рожкова в статусі ще "просто" заступника глави НБУ (а не першого заступника глави, як зараз) розповідала, що в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» перед НБУ по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр, - Finbalance). «Порука Фірташа була, але вона була втрачена в 2012 чи 2013 році при реструктуризації [заборгованості, - Finbalance]», - зауважила К. Рожкова. За словами заступниці глави НБУ, складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», - констатувала К. Рожкова.