16 вересня Кабмін прийняв постанову №724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів».
Як запевняли в уряді, цей документ прийнято «з метою забезпечення рівних умов провадження зовнішньоекономічної діяльності та єдиного підходу до контролю правильності визначення митної вартості товарів на митній території України» (цитата).
Він запроваджує використання митними органами єдиних орієнтовних показників митної вартості товарів під час митного оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу).
Уряд доручив ДФС визначити перелік товарів у розрізі товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД і країн походження та їх середньозважену митну вартість, розраховану за останні шість місяців, крім товарів військового призначення, подвійного використання та товарів, які реалізуються у порядку біржової торгівлі, а також сформувати в установленому порядку на підставі зазначеного переліку орієнтовні показники митної вартості товарів і забезпечити використання орієнтовних показників митної вартості товарів.
При цьому щомісяця до 10 числа ДФС має переглядати та коригувати орієнтовні показники митної вартості товарів і подавати Міністерству фінансів узагальнену інформацію про результати використання орієнтовних показників митної вартості товарів. У свою чергу Мінфін має здійснювати моніторинг дотримання єдиного підходу до контролю правильності визначення митної вартості товарів на підставі орієнтовних показників їх митної вартості.
Як зауважували в ДФС, зазначена постанова «дозволить виявляти спроби маніпуляцій з митною вартістю». Крім того, відомство зобов’язалося із жовтня на своєму веб-порталі оприлюднювати інформацію за звітний місяць про середньорозрахункову вартість товарів, митницю, де оформлювався товар, країну його походження та відправлення, вид транспорту, яким зазначений товар прибув до України.
Екс-керівник митниці Анатолій Макаренко, не стримуючи емоцій, назвав постанову уряду «мракобіссям, помноженим на недоумкуватість» та «безмозглою новацією».
Глава Одеської ОДА Михайло Саакашвілі був розлогішим, однак з подібними акцентами. Він заявив, що "сьогодні оформлення на всіх митницях паралізовано":
"У черговий раз ДФС намагається провести псевдо-реформу замість встановлення чесних правил гри, що ще більше погіршує стан бізнесу. Проігнорувавши надії імпортерів на справедливі ціни розмитнення, прем`єр-міністр підписав постанову №724, згідно з якою усі товари тепер почали розмитнювати не по фактичній (згідно Митного кодексу), а по заздалегідь визначеною ДФС, ціною. Сьогодні оформлення на всіх митницях паралізовано.
Через це рішення було заявлено, що постанова була підписана «з метою забезпечення рівних умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності». Якщо бізнес в чомусь і буде рівним, то лише в тому, що зараз він буде однаково безсилий перед маніпулюванням вартістю в ручному режимі з боку ДФС. Цією постановою бізнес зобов`язують розмитнити свій вантаж за цінами ДФС. Більше того, ДФС повинна забезпечити використання цих орієнтовних цін розмитнення. Упевнений, вони з радістю виконають це «почесне» завдання, адже це для сьогоднішніх корупціонерів це навіть і краще.
Але ж проблема була в тому, що ціни розмитнення кардинально відрізняються по різних регіонах. Ми заявляли, що вантаж повинен оформлятися за ціною договору, як і у всіх розвинених країнах. Але якщо цю ціну визначити неможливо, то згідно із СОТ, може використовуватися так званий резервний метод. Саме цей метод був важелем махінацій на митниці, коли митник міг особисто поторгуватися з імпортером про прийнятну ціну. Ми наполягали, що визначення ціни за резервним методом не може різнитись між регіонами в 5 разів і пропонували вже опробуваний міжнародним співтовариством підхід. А вони хочуть вирішити цю проблему, просто підігнавши усі товари під одну гребінку!
По-перше, це вбиває бізнес. Бізнесмен може робити, що хоче: домовлятися про знижки на великі партії товарів, шукати краще співвідношення «ціна-якість», мати постійних постачальників. Але життя української митниці буде йти своєю дорогою, абсолютно паралельною реальному бізнес-середовищу. Якщо, наприклад, імпортер купив деталі для свого машинобудівного заводу по реальному прозорому контракту за 100000 доларів, а в митниці він не «свій» і в базі ДФС ці деталі коштують 500000, то імпортер буде просто поставлений перед фактом.
По-друге, покажіть мені країну, в якій Ви приходите на митницю, і Вам кажуть: «Ось у нас тут база, і вартість Вашого товару ми визначимо по ній. Нас не цікавлять Ваші усілякі інвойси, договори, ми знаємо ціни краще ». І нарешті, це суперечить всім міжнародним нормам. Україна є членом ГАТТ, в якій чітко вказано, що першорядним методом є визначення митної вартостi за ціною контракту. І резервний метод можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо ціну контракту визначити не можна. Насиров готовий закрити очі навіть на міжнародні норми, аби залишити діючі порядки, що паразитують на митниці?
На жаль, це ще один випадок, коли під виглядом реформ, ще більше погіршується становище бізнесу".
Як повідомляв Finbalance, 14 вересня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №3085 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо митної вартості товарів)». Автори документу – Н. Южаніна, Т. Острікова, А. Геращенко.
Законопроектом пропонується доповнити частину другу статті 64 Митного кодексу положеннями про те, що митна вартість товарів, яка визначається за резервним методом, повинна бути єдиною на митній території України для всіх товарів, які є між собою однаковими (вироблені одним виробником, доставлені в Україну на однакових умовах поставки та які знаходяться в інших однакових умовах зовнішньоекономічної діяльності).
Така митна вартість дорівнює середній (зіставній) ціні на товар. При цьому для цілей вказаної статті під середньою (зіставною) розуміється єдина на митній території України ціна на товар, яка відповідає ціні, що склалась при імпорті цього товару в Україну (випуску у вільний обіг) з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, обчисленій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
Методологія розрахунку середньої (зіставної) ціни на товар, порядок ведення, актуалізації і оприлюднення інформаційної бази даних середніх (зіставних) цін на товари визначається знову ж таки урядом.
Розрахунок середніх (зіставних) цін на товари, ведення, актуалізація та оприлюднення бази даних єдиних середніх (зіставних) цін, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З метою забезпечення прозорості та контролю за розрахунком цін, законопроектом передбачається створення єдиної інформаційної бази даних середніх (зіставних) цін на товари, яка буде у вільному доступі.
Як констатується в пояснювальній записці, законопроект розроблено з метою вирішення проблем, які виникають при визначенні за резервним методом митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.
Існуюча на поточний час практика застосування посадовими особами органів доходів і зборів статті 64 Митного кодексу України свідчить про те, що внаслідок відсутності в Митному кодексі України механізму визначення та застосування показників митної вартості, які використовуються при визначенні митної вартості товарів за резервним методом, мають місце випадки, коли до однакових товарів (вироблених одним виробником, доставлених в Україну на однакових умовах поставки та які знаходяться в інших однакових умовах зовнішньоекономічної діяльності) застосовуються різні числові значення митної вартості.
«Це створює можливість суб’єктивного підходу посадових осіб органів доходів і зборів до визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, на як наслідок можливість зниження бази оподаткування та зменшення надходжень митних платежів до Держбюджету України.
Можливість застосування різних числових значень митної вартості до одного і того ж товару в різни територіальних органах доходів і зборів призводить до того, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності перед митним оформленням імпортованих товарів через корупційні шляхи шукають той орган доходів і зборів, де митне оформлення товарів можна буде здійснити за мінімальною митною вартістю, іноді навіть нижчою, ніж зазначено в таблиці ризиків.
Запропонований механізм не змінює порядок застосування методів визначення митної вартості, визначений статтею 57 Митного кодексу України. Головним методом визначення митної вартості залишається основний.
Основною метою законопроекту є недопустимість суб’єктивного підходу до застосування методів визначення митної вартості посадовими особами органів доходів і зборів та створення умов для неможливості переходу на другорядні методи визначення митної вартості без достатніх на це підстав.
З цією метою законопроектом підсилюються права імпортера в частині контролю за послідовністю застосування посадовими особами органів доходів і зборів основного та другорядних методів визначення митної вартості та встановлюється вимога до посадових осіб органів щодо надання письмового обґрунтування причин, які свідчать про невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України та встановлюється перелік обов’язкових відомостей, які повинні міститись у такому обґрунтуванні.
У випадку, коли є обґрунтовані підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості (використання першого методу визначення митної вартості є неможливим), законопроектом встановлюються правила одноманітного застосування цінової бази для оцінки ризиків.
У відповідності до розділу 7 загального додатку до стандартних правил 9.4 – 9.6 розділу 9 загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) законопроектом пропонується створити відкриту базу знеособленої інформації, яка стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.