Міністр фінансів Олександр Данилюк під час брифінгу заявив, що вже найближчим часом може бути прийняте рішення щодо моделі роботи з токсичними активами в держбанках.
«Ми точно не можемо залишити ситуацію без врегулювання. Ми завжди намагаємося знайти спільну позицію між усіма учасниками. Але інколи це не можливо. І це зрештою наша відповідальність, як ми будемо вирішувати це питання в держбанках. Ми будемо шукати і, ймовірно, досить швидко прийдемо до рішення, яке будемо застосовувати. Можливо, це може бути й окрема установа [яка акумулює проблемні активи держбанків]. Це питання треба вирішувати. Його не треба заговорювати. І не треба затягувати», - зазначив урядовець.
У свою чергу перший заступник міністра фінансів Оксана Маркарова констатувала, що закон про фінансову реструктуризацію не запрацював на повну міру, як очікувалося.
«У приватній частині банківського сектору ми бачимо значний прогрес у врегулюванні з врегулюванням питань проблемної заборгованості. У державному секторі ми бачимо прогрес [???, - Finbalance] практично по кожному держбанку, однак це питання лишається номером один.
Ця стратегія передбачає платформу для створення для врегулювання таких проблемних активів. Це не обов’язково має бути окрема юридична особа. Я б навіть сказала, що на цьому етапі ми говоримо про платформу для прийняття спільних рішень. Багато проблем є спільними і в держбанків, і приватних.
У нашій презентації чітко представлено, як цей комітет з прийняття рішень має працювати. Найближчим часом ми доопрацювати цю структуру з врегулювання та вийдемо зі спільною позицією – нашою і НБУ – по тому, яким чином ми будемо рухатися», - зазначила О. Маркарова.
У мінфінівській презентації оновленої стратегії держбанків окреслені різні сценарії вирішення питання токсичних активів у банках з держкапіталом.
Як «оптимальне короткострокове рішення» означена модель, при якій проблемні активи держбанків залишаються «на балансових статтях під управлінням незалежного комітету».
Раніше НБУ критично висловлювався щодо ідеї створення державної компанії з управління проблемними активами держбанків. При цьому в Світовому банку наголошували, що усунення проблемних активів з держбанків не вирішує первинну проблему їх виникнення. В IFC також наголошували, що це питання слід вирішувати системно, а не створенням концентратора поганих активів.
Водночас О. Маркарова з приводу державної КУА зауважувала таке: "Ми не говоримо про питання викупу за великі гроші непрацюючих кредитів, ми не говоримо про необхідність капіталізувати величезними коштами цю інституцію. Ми говоримо про те, що потрібно надати їй повноваження більш ефективно врегулювати кредити, потрібно законодавчо надати право державним банкам списати ці кредити, продавши їх за ринковою ціною цій організації", - зауважувала урядовець, уточнивши, що йдеться про кредити, які в більшості випадків зарезервовані, деякі на 100%.
Водночас глава правління Ощадбанку Андрій Пишний заявляв, що для цієї КУА знадобитися (цитата) «немаленький» капітал, щоб викупити проблемну заборгованість.
«Поки що обговорюється варіант, що Мінфін виступить 100-відсотковим акціонером. Це ще навіть не проект рішення, тому що знадобиться спеціалізований закон. Без нього КУА функціонувати не зможе. А це означає, має бути ще запекла дискусія в парламенті та комітеті.
Кожний актив буде оцінений. По кожному з них буде визначено стратегію та прийнято рішення, за яку суму він буде переданий з балансу банку. Деякі активи генерують колосальні за своїм обсягом витрати — робота співробітників по супроводу, валютні ризики, захист у судах. Усе це має бути оцінене. Говорити сьогодні, скільки точно це все має коштувати, рано, тому що оцінки ще не було. Оцінку може проводити компанія, яка має необхідну компетенцію та репутацію на міжнародному рівні.
Навіть якщо акціонер вважатиме, що ці активи ми маємо передати КУА безплатно, він одразу має знайти джерело покриття їхньої ліквідаційної вартості в балансі банку.
При формуванні резерву враховується, крім іншого, ще й вартість заставного майна. Резерви сформовані саме так, як того вимагають міжнародні стандарти фінзвітності. Ми не можемо формувати резерви більше, ніж того вимагають МСФЗ, тому що тоді ми створюємо додаткове джерело збитків для нашого акціонера. Є міжнародний стандарт, є класифікація кредитного портфеля, є оцінка кредитного ризику, є те, за рахунок чого цей кредитний ризик покривається. Якщо є непокритий кредитний ризик, його покриває акціонер. При цьому мені регулярно кажуть, що я дуже консервативно підходжу до оцінки ризику. А я вважаю, і так показують час і досвід, що певна частка консерватизму в будь-якому банку йде тільки на користь вкладникам та акціонеру.
Якщо знаходження цих активів у балансі банку з погляду акціонера буде менш витратним, чинитиме менший тиск на бюджет, і власник не зацікавлений у підвищенні акціонерної вартості банків, якими володіє, то, звичайно, ніяка КУА не потрібна. Будемо продовжувати працювати з цим портфелем», - зазначив А. Пишний.
Про борги структур братів Клюєвих перед Ощадбанком та Укрексімбанком читайте тут і тут.
Про борги структур «імені» братів Клюєвих перед «Актив-Банком» (який вони продали для О. Маркарової та який зрештою був визнаний неплатоспроможним) див. тут.
Коментарі О. Маркарової щодо співпраці з Клюєвими читайте тут.
Як відомо, О. Маркарова входить у наглядову раду Укрексімбанку, Ощадбанку, а також Укргазбанку та Приватбанку.
Нагадаємо, що О. Данилюк у 2010-2014 рр. очолював Координаційний центр з впровадження економічних реформ при президенті В. Януковичу, одними з найближчих соратників якого були брати Клюєві.