Мінфін хоче розірвати депозитні договори Приватбанку з "офшорками" Суркісів

Все про економіку та фінанси

17 травня Госпсуд м. Києва повернув Мінфіну без розгляду його позов до низки британських компаній (Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP) і Фонду гарантування про визнання припиненими депозитних договорів цих 6 компаній з Приватбанком.

«Позивачем заявлені позовні вимоги про визнання зобов`язань за депозитними договорами припиненими (визнання припиненими депозитних договорів) за різними договорами (вісім депозитних договорів), які укладені різними юридичними особами (банком і шістьма іноземними компаніями). Слід зазначити, що сумісний розгляд вказаних позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень», - йдеться в ухвалі суду.

Як писав Finbalance, 20 квітня Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку та лишив без змін ухвалу Печерського райсудум. Києва від 09 лютого, якою було задоволено клопотання згаданих 6 компаній та в рамках забезпечення їх позову до Приватбанку зобов’язано цей держбанк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в т.ч., але не виключно в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

За даними газети «Дзеркало тижня. Україна», на 20 лютого 2017 року компанії Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP належали Ользі Романовій (дружині Ігоря Суркіса) та Поліні Ковалик (першій дружині Григорія Суркіса).

20 березня Окружний адмінсуд м. Києва частково задовольнив позов ТОВ «Футбольний клуб «Динамо» Київ» (пов’язане з І. Суркісом – партнером І. Коломойського в т.ч. по «1+1») до НБУ і Фонду гарантування та

- визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань визначення пов`язаних з банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами від 13.12.2016 року №105 в частині визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою;

- визнав протиправним та скасував наказ тимчасового адміністратора Приватбанку від 20.12.2016 року №22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується ТОВ «ФК «Динамо» Київ» щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

17 травня Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов братів Суркісів і їх родичів та

- скасував рішення НБУ про визнання їх пов’язаними з Приватбанком особами;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування їх коштів в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на їх користь загалом близько 1,06 млрд грн.

Крім того, 17 травня цей же суд задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, та

- визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою;
- визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації;
- вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн.

НБУ та Приватбанк заявляли про намір подати апеляцію на вказані рішення.

За неофіційними даними, під час націоналізації Приватбанку Суркіси могли втратити близько 300 млн дол.

За офіційними даними, статутний капітал Приватбанку під час націоналізації був збільшений на 29,4 млрд грн за рахунок операції bail-in (примусова конвертація в капітал коштів пов`язаних осіб, необтяжених зобов`язань, як-то єврооблігації тощо).

Не виключено, що зазначені вище судові рішення можуть негативно вплинути на судові перспективи держави при спорах, зокрема, з держателями євробондів у Лондонському арбітражі.

Додамо, що 29 березня Госпсуд Дніпропетровської області відмовився задовольнити позов ТОВ «Пром Гарант Плюс» (у якого простежувався зв`язок з екс-власниками Приватбанку) до цього націоналізованого банку, в якому позивач просив суд зобов’язати відповідача повернути на розрахункові рахунки грошові кошти у розмірі 15,3 млн грн і стягнути пеню в розмірі 122,4 тис грн як такі, що були помилково списані.

Наприкінці квітня заступник глави НБУ Катерина Рожкова заявила, хоча екс-власники Приватбанку мають до 1 липня реструктуризувати як мінімум 75% кредитів у банку кредитів (на решту 25% можлива реструктуризаційна відстрочка до кінця року), проте ні в НБУ, ні в керівництва Приватбанку немає інформації про будь-які пропозиції з цього приводу. За словами К. Рожкової, якщо реструктуризація не відбудеться, то є «стандартна процедура». «Якщо кредити держбанку не гасять, починається претензійна робота. Із залученням правоохоронних органів», - зауважила заступник глави НБУ.

У середині травня Президент Петро Порошенко запевняв, що якщо екс-власники Приватбанку не домовляться про реструктуризацію кредитів, взятих у цьому банку до його націоналізації, держава буде застосовувати усі заходи, передбачені законодавством.

Про кримінальні провадження щодо інсайдерських кредитів, які структури І. Коломойського та Г. Боголюбова отримали в Приватбанку, сумнівні операції перед націоналізацією, про фінансовий стан Приватбанку (в т.ч. нову потребу докапіталізації) і т.д. читайте тут.