Мінфін розмістив ОВДП на 1,2 млрд грн, піднявши дохідність 3-місячних паперів до 17,5%

Все про економіку та фінанси

Міністерство фінансів слідом за підвищенням Нацбанком облікової ставки, встановило під час чергового аукціону з розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП), 6 березня, ставку відсікання по тримісячних цінних паперів на рівні 17,5% річних, пише «Інтерфакс-Україна».

Під час попередніх аукціонів, 20 і 27 лютого, дохідність ОВДП з термінами обігу 77 і 84 днів була обмежена на рівні 16% річних. Міністерство також підвищило рівень відсікання - до 17% річних – по ОВДП з терміном обігу від 6 до 12 місяців. Раніше гранична дохідність таких випусків була встановлена на рівні 16,4% -16,5% річних.

У результаті Мінфін на аукціоні 6 березня продав тримісячні ОВДП на загальну суму 184,453 млн грн зі середньозваженими рівнем дохідності 17,43% річних, піврічні - на 144,247 млн грн із середньозваженою ставкою 16,92% річних, восьмимісячні - на 431 млн грн із середньозваженою ставкою 16,99% річних і річні - на 300,768 млн із середньозваженою ставкою 16,93% річних.

Підвищення ставок торкнулося також довгих випусків. Міністерство на аукціоні 6 березня крім коротких облігацій, розмістило дворічні ОВДП на 100 млн грн із середньозваженою дохідністю 16,13% річних і трирічні - на 136 млн грн із середньозваженою дохідністю 16,07% річних. Курс відсікання по відповідним випускам був встановлений на рівні 16,15% річних, тоді як раніше він перебував нижче 16% річних.

За підсумками аукціону сума залучених до держбюджету коштів склала 1,228 млн грн, в т.ч. від тримісячних ОВДП - 176,77 млн грн, шестимісячних - 133,024 млн грн, восьмимісячних - 383,513 млн грн, річних - 295,856 млн грн, дворічних - 101,46 млн грн і трирічних - 137,279 млн грн.

Як повідомлялося, НБУ вирішив слідувати подальшого посилення монетарної політики і з 2 березня підвищив облікову ставку до 17% з 16%.

Це вже четверте рішення про підвищення облікової ставки: Нацбанк підвищив облікову ставку з 12,5% річних до 13,5% річних 27 жовтня 2017 року, потім до 14,5% річних з 15 грудня 2017 року і до 16% річних з 26 січня 2018 року.

01 березня в.о. заступника глави НБУ Яків Смолій констатував, що Нацбанк вважає низьким ризик послаблення стійкості економіки через приплив зовнішнього капіталу в ОВДП.

"Від початку року обсяг гривневих ОВДП у портфелі нерезидентів зріс більш ніж у 2,5 раза - з 5,1 млрд грн до 13,1 млрд грн. Варто зазначити, що потоки короткострокового капіталу можуть за певних умов бути досить волатильними і створювати ризики для зовнішньої стійкості економіки. Проте НБУ оцінює такі ризики як низькі", - сказав Я.Смолій на брифінгу в четвер.

При цьому він перерахував чотири причини, які дають підстави вважати низьким ризик послаблення стійкості економіки через приплив іноземного капіталу в державні цінні папери.

"По-перше, обсяги припливу (коштів) нерезидентів є незначними щодо обсягів ОВДП в обігу - лише 1,8%. Тим паче, що за рахунок припливу капіталу НБУ нарощує міжнародні резерви, тобто подушку безпеки на випадок можливого відпливу капіталу.

По-друге, НБУ дотримується режиму обмінного плаваючого курсу, даючи курсу зміцнитися - в періоди переважання пропозиції валюти НБУ дестимулює саме спекулятивний капітал до інвестування в Україну, адже жодних гарантій щодо підтримки сприятливого для "гарячого" капіталу курсу не буде. Це кардинально відрізняється від ситуації з фіксованим валютним курсом.

По-третє, нині приплив капіталу відбувається виключно в державні боргові інструменти. Водночас велика частина ризиків, пов`язаних із припливом короткострокового боргового капіталу, виникає через його приплив у приватний сектор із подальшим перегріванням споживчого попиту.

По-четверте, приплив відбувається саме в гривневі боргові інструменти, що мінімізує валютні ризики й зовнішню уразливість економіки", - сказав Я.Смолій.

Як наголосив Я.Смолій, центробанк контролює процес припливу так званих гарячих грошей, які були вкладені нерезидентами в гривневі ОВДП у січні - на початку лютого.

"Щодо обсягу так званих гарячих грошей, які зайшли від нерезидентів і були вкладені в гривневі ОВДП протягом січня - на початку лютого, ми вважаємо, що цей показник є незначним... І ми контролюємо процес, щоб не створити певні ризики для збільшення цього капіталу", - сказав він.

Як повідомив на брифінгу заступник глави НБУ Олег Чурій, нині намітилася тенденція переорієнтації нерезидентів із короткострокових на довгострокові фінансові інструменти.

"Ми вважаємо, що той рівень, якого на сьогодні досягнуто, - це близько $500 млн - не є критичним, він є досить незначним. Велика частина грошей, які зайшли, вони зайшли не лише в короткострокові інструменти, вони все-таки зайшли у більш довгострокові інструменти, що дає більше стабільності. Крім того, я хотів би сказати, що насправді спрацювали деякі захисні механізми. Це, по-перше, курс гривні дещо посилився, що зробило вкладення в короткострокові інструменти менш прибутковими. Крім того, Міністерство фінансів запровадило так звані кепи - максимальні суми залучення короткострокового капіталу терміном три і шість місяців по 500 млн грн на первинних аукціонах, що також певним чином стримує вкладення саме короткострокових коштів і більше стимулює нерезидентів до вкладення у більш довгострокові інструменти, і ми на сьогодні бачимо певні тенденції, тобто переорієнтацію на більш довгострокові інструменти", - сказав О.Чурій.

Як приклад він навів випуск гривневих LPN (loan participation notes) Укрексімбанку. "До речі, випуск так званого синтетичного євробонда Укрексімбанку в гривні - це також свідчення того, що є певний інтерес нерезидентів якраз до довгострокових інструментів. Укрексімбанк розмістив бонди на суму $150 млн на три роки. Це дає нам більше упевненості в тому, що цей "гарячий" капітал не створюватиме якісь коливання (курсу гривні), коли він виходитиме", - сказав О.Чурій.

Міністр фінансів Олександр Данилюк висловив думку, що активний прихід нерезидентів на ринок ОВДП на початку року – «це більшою мірою результат тих кроків, які Міністерство фінансів робить для розвитку ринку гривневих облігацій».

«Ми збираємося розширювати можливості для того, щоб нерезиденти могли максимально просто інвестувати у наші внутрішні гривневі інструменти», - наголосив глава Мінфіну.

Оцінюючи ж можливі негативні наслідки для курсу у випадку виходу інвесторів з держпаперів, О. Данилюк зазначив, що «звісно, ми знаходимося у постійному діалозі з НБУ».

«Ми створюємо ринок. Разом з НБУ ми працюємо над тим, щоб ринок був передбачуваний для інвесторів. І для цього ми розширюємо наш інструментарій. У нас є чітке розуміння, що будь-які штучні обмеження є неприйнятними. Але для того, щоб не створювати великі піки рефінансування протягом року, ми запровадили обмеження обсягу на короткі інструменти. Це нормально. Чим більше у нас інструментів, тим ефективніше. При продуманому і професійному підході, ми можемо вирішити проблеми, які можуть виникнути в системі», - запевнив міністр.

Говорячи про підвищення облікової ставки НБУ, що серед іншого спонукало Мінфін підвищувати дохідність за ОВДП, О. Данилюк зауважив, що «настрій НБУ ми розуміємо». «Я також розумію і ціную незалежність Національного банку. Тому, у будь-якому випадку, це їхня відповідальність. Обмежувати їх у таких рішеннях ми не маємо права. Так само як і НБУ не може втручатися у нашу політику», - додав урядовець.