Мінфін не домігся арешту рахунків офшорних компаній Суркісів у Приватбанку

Все про економіку та фінанси

Госпсуд м. Києва розглядає справи №910/17642/17 та №910/16165/17 за позовами Міністерства фінансів до Tamplemon Investment LLP та Berlini Commercial LLP (їх пов’язували з Суркісами) про визнання припиненими зобов`язань Приватбанку за депозитними договорами, які були укладені з вказаними компаніями.

Як зазначав Мінфін, кошти цих структур в Приватбанку були відчужені на користь держави [слід розуміти, в ході націоналізації банку в рамках операції bail-in – примусової конвертації вкладів в акції фінустанови], а тому міністерство вважає, що депозитні зобов’язання націоналізованого банку припинені.

У рамках судового процесу Мінфін звертався до суду з клопотанням вжити заходів забезпечення шляхом

- накладання арешту на будь-які рахунки, які належать Tamplemon Investment та Berlini Commercial LLP у Приватбанку;
- заборони Приватбанку здійснювати будь-які операції, зокрема, але не виключно видаткові операції щодо цих компаній за будь-якими рахунками, які відкриті в Приватбанку;
- заборони Приватбанку виконувати умови/зобов`язання за будь-якими договорами, укладеними між Приватбанком і згаданими структурами до прийняття судом рішення по суті справ;
- зупинення всіх виконавчих проваджень щодо боржника Приватбанку, в яких стягувачами виступають Tamplemon Investment LLP та Berlini Commercial LLP;
- заборони державній виконавчій службі здійснювати стягнення за будь-якими виконавчими провадженнями, де боржником є Приватбанк, а стягувачем – згадані дві компанії.

Госпсуд м. Києва ухвалами від 15 листопада (по справі №910/16165/17) та від 30 листопада (по справі №910/17642/17) відмовив Мінфіну в задоволенні відповідних клопотань.

При цьому суд послався на ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 у справі №757/7499/17-ц, якою було задоволено заяву Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP (усі ці структури пов’язували із Суркісами) та як забезпечення позову серед іншого було заборонено Приватбанку та його кіпрській філії без окремої письмової згоди, платіжного доручення вказаних компаній здійснювати списання/перерахування коштів чи вчиняти будь-які інші операції з грошовими коштами, розміщеними на рахунках в Приватбанку та кіпрській філії; заборонено Приватбанку та його кіпрській філії утримуватися від виконання договорів, в т.ч. депозитними договорами.

З огляду на це, Госпсуд м. Києва вказав, що подані до нього Міністерством фінансів заяви про вжиття заходів забезпечення позову спрямовані на скасування заходів, вжитих іншим судом в іншій судовій справі та зупинення виконавчих дій щодо виконання таких заходів.

«Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті», - констатував Госпсуд м. Києва.

Нагадаємо, у ході націоналізації Приватбанку його зобов’язання на 29,4 млрд грн перед вкладниками, яких НБУ визначив як пов’язаних осіб, а також перед низкою інвесторів (зокрема, держателями єврооблігацій) були примусово конвертовані в капітал (фактично списані).

Суди вже винесли ще кілька рішень на користь братів Суркісів, їх родичів та пов’язаних структур:

- 16.11.2017 Вищий адмінсуд підтвердив рішення судів нижчих інстанцій про скасування рішення НБУ щодо визнання ТОВ «ФК «Динамо» Київ» пов`язаною з «Приватбанком» особою та наказ тимчасового адміністратора щодо заборони будь-яких видаткових операцій (безготівкових та готівкових) у Приватбанку, та блокування рахунків ТОВ «ФК «Динамо» Київ».

- 06.11.2017 Київський апеляційний адмінсуд зобов`язав Приватбанк повернути сім`ї Суркісів 1,05 млрд грн, 266,2 тис. дол і 7,8 тис. євро; суд визнав незаконним і скасував рішення комісії НБУ про визнання їх пов`язаними із Приватбанком особами;

- 17.05.2017 Окружний адмінсуд м. Києва задовольнив позов «Акцент-Банку» (А-Банк), який підконтрольний Суркісам, та визнав недійсним рішення НБУ про визнання «А-Банку» пов’язаною з Приватбанком особою; суд визнав нечинною примусову конвертацію Фондом гарантування коштів "А-Банку" в акції Приватбанку під час його націоналізації; вирішив стягнути з Приватбанку на користь «А-Банку» близько 369 млн грн.

За офіційними даними, державна виконавча служба приступила до примусового стягнення з Приватбанку 1,1 млрд грн на користь сім`ї Суркісів. Відповідна інформація внесена в Автоматизовану систему виконавчого провадження. Так, статус виконавчого провадження днями був змінений з "відкритого" на "примусове стягнення".

Про три невдалі спроби НБУ заблокувати стягнення Суркісами вказаних коштів з Приватбанку читайте тут.

Як писав Finbalance, відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 12.09.2017, Генпрокуратура здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000558 за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Мінфіну, НБУ, Приватбанку та за фактом невиконання ними ухвали цього ж суду від 09.02.2017.

Згідно з судовими матеріалами, слідчі встановили, що Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP уклали депозитні договори з кіпрською філією Приватбанку на загальну суму понад 300 млн дол. «На даний час договори не виконуються, проценти за цими договорами не виплачуються, а рахунки анульовані», - йшлося в судовій ухвалі від 12.09.2017.

09.02.2017 Печерський райсуд м. Києва відкрив провадження в справі №757/7499/17-ц за позовом вказаних 6 компаній до Приватбанку та Мінфіну про зобов`язання вчинити дії – виконувати депозитні договори, укладені цими структурами з Приватбанком та його кіпрською філією (у частині користування, володіння та розпорядження грошовими коштами).

Тоді ж (09.02.2017) суд задовольнив клопотання позивачів та в рамках забезпечення позову зобов’язав Приватбанк і його кіпрську філію належно виконувати депозитні договори, укладені з позивачами - в т.ч. в частині виконання зобов`язань щодо нарахування та виплати відсотків за депозитними рахунками цих осіб, а також користування/розпорядження/повернення/виплати грошових коштів, розміщеними на кореспондентських, депозитних, поточних, карткових чи будь-яких інших рахунках цих осіб у Приватбанку та його кіпрській філії до вирішення по суті спору.

20.04.2017 Апеляційний суд м. Києва відмовився задовольнити апеляційну скаргу Приватбанку та лишив без змін ухвалу Печерського райсудум. Києва від 09.02.2017.

Як писав Finbalance, 25.07.2017 Окружний адмінсуд м. Києва в рамках справи №826/1317/17 задовольнив позов Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP до НБУ, Фонду гарантування, Мінфіну та Приватбанку про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Текст відповідної постанови суду засекречений. Однак про факт винесення такого рішення стало відомо з супутніх судових матеріалів щодо цієї справи. У них зауважувалося, що в рамках свого позову вказані структури просили суд, зокрема, визнати протиправним і скасувати

- рішення комісії НБУ з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами №105 від 13 грудня 2016 року про визначення позивачів пов’язаними з Приватбанком;

- наказ тимчасового адміністратора Приватбанку №22 від 20.12.2016 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов`язаних осіб» в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками;

- рішення тимчасового адміністратора Приватбанку "Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" від 20.12.2016 №2893 в частині, що стосується прав та інтересів позивачів.

Як звертав увагу Finbalance, вказані 6 компаній подали апеляційну скаргу на постанову Окружного адмінсуду м. Києва (по справі №826/1317/17) від 25.07.2017. Тобто, очевидно, що їх позов хоча й був задоволений, але не повністю.

Юридичну аргументацію судів щодо рішень, винесених на користь Суркісів та пов’язаних з ними структур, читайте тут і тут.