Мінфін готовий викупити старі євробонди за рахунок нових максимум на $1,8 млрд

09.09.2017, 09:00

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій констатував, що максимальна сума запропонованого Мінфіном викупу єврооблігацій 2019-2020 років обмежується сумою випуску з погашенням у 2019 році (тобто 1,8 млрд дол). Ймовірна ж сума викупу паперів з погашенням у 2020 році буде визначатися за формулою «1,5 млрд дол мінус викуп 2019 року» (при тому, що загальний обсяг цього випуску - теж майже 1,8 млрд дол). «Якщо буде викуплений весь випуск 2019-го, то 2020-й викуповувати взагалі не будуть. Думаю, зараз Мінфін буде розміщувати папери десь на $2 млрд», - зауважив О. Паращій, пише агентство «ЛігаБізнесІнформ».

Мінфін пропонує бондхолдерам продати папери 2019 року за ціною 106% від номіналу, 2020 року - 106,75%. «Ціна викупу цілком ринкова», - вважає О. Паращій.

Детальну схему заміщення старих випусків Мінфін повністю не розкриває. Міністерство залишає за собою право змінити умови оферти. Наразі передбачається, Мінфін буде випускати 10-15-річні папери.

"Сенс операції полягає в тому, щоб зняти боргове навантаження з 2019 року або частково з 2019 і 2020 років, - зазначає вважає старший фінаналітик групи ICU Тарас Котович. - І перенести її на 2027-2032 роки без збільшення, а може і зі зниженням вартості обслуговування цього боргу".

У 2018 році уряду потрібно буде погасити 4 млрд дол зобов`язань перед зовнішніми кредиторами, в 2019-му - 8 млрд дол, в 2020 і 2021 - по 5 млрд дол, відзначає виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко. Крім євробондів і боргу перед МВФ, сюди входять ще бонди держбанків (Ощадбанк і Укрексімбанк) та Укрзалізниці, уточнює О. Паращій.

Із 2021 року розпочинається дія деривативів, прив`язаних до темпів зростання української економіки. "Зараз нам було б краще працювати в напрямку викупу деривативів, що з`явилися після реструктуризації Мінфіну Яресько. - вважає О. Устенко. - Під ці цілі можна було б негайно виділити з резервів, припустимо, $ 1,5 млрд і викупити хоча б частину цих паперів".

Для України зараз непоганий час виходити на зовнішні ринки капіталу, хоча Мінфіну і доведеться запропонувати ринку високу прибутковість, говорить О. Устенко. "Ситуація змінилася не в самій Україні і справа не в оцінках Moody’s, - пояснює Устенко. - Глобальні інвестори стали більш охоче брати на себе ризики, в т.ч. ы за паперами країн, що розвиваються. Не дарма розміщував облігації Таджикистан, Ірак пропонував прибутковість 8%, інвестори ці папери купували".

Істотно знизити прибутковість за новими бондами можна в разі допомоги західних партнерів, відзначає Шапран. "Уряду було б непогано звернутися за допомогою до США або ЄС про надання гарантій - прибутковість впала б відразу до рівня менше 3%, - каже член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. – Якби нам підвищили рейтинг в серпні то, можливо, варто було б спробувати вийти з позикою під 5-6% на рівні Греції, зараз шансів здешевити позику до прийнятного рівня немає. А позичати під 7-8-9-10% річних в інвалюті неправильно".
 

comments powered by Disqus