Екс-власник збанкрутілого Дельта Банку Микола Лагун в коментарі газеті «Дзеркало тижня. Україна» розповів, що главу Валерію Гонтареву, «як і багато інших колег на ринку», знає «давно, і відносини у нас завжди були виключно діловими».
Як зауважує ДТ, примітна особливість, яка відрізняє Лагуна від власників інших банків-банкрутів, — відсутність персонального поручительства з рефінансування. Цікаво й те, що Лагун — один із небагатьох власників банків-банкрутів, про якого Валерія Гонтарева відгукувалася як мінімум нейтрально (якщо не сказати з симпатією).
Зокрема, восени 2015-го, тобто вже після визнання "Дельта Банку" неплатоспроможним, Гонтарева в сказала дослівно таке: "Лагун побудував банк, бізнес, так, побудував суперризиковано, але в нього реальні портфелі. Коли вивели "Дельту" у Фонд, на коррахунках був нуль, але минає шість місяців — і вже понад 2 млрд надходжень. Тобто портфель робочий, нічого не відбувається з банком, бізнес працює, він — реальний".
Із цими словами Гонтаревої не дуже корелює офіційна заява НБУ про визнання "Дельта Банку" неплатоспроможним. У ній зазначалося: "Агресивний розвиток корпоративного бізнесу АТ "Дельта Банк" і брак досвіду в обраному сегменті призвели до значного погіршення якості кредитного портфеля та скорочення ліквідності банку".
НБУ, до речі, був основним драйвером ідеї націоналізації "Дельти", яку, однак, заблокував Мінфін на чолі з Наталією Яресько (читайте — МВФ). Гонтаревій не вдалося переконати Ощадбанк купити "Дельта Банк" навіть за одну гривню. Голова правління "Ощаду" Андрій Пишний, коментуючи такий варіант, був недвозначним: "Активів ("Дельта Банку") недостатньо для виплат за наявними зобов`язаннями. Будь-який з варіантів передбачає необхідність значної докапіталізації Ощадбанку".
Як зазначає ДТ, однією з можливих причин схвальних відгуків голови НБУ про Лагуна та його збанкрутілий банк злі язики називають давню співпрацю в операціях (схемах?) із ОВДП, зараховуючи обох до неформального клубу скарбників, які працювали за часів Януковича на "Сім`ю" (через Колобова). Тут учасники ринку згадують у тому числі про "прогін" ОВДП, випущених для докапіталізації "Нафтогазу", через ICU і "Дельта Банк". Ну а виведенням через операції з ОВДП прибутку з держбанків нині цікавиться навіть Генпрокуратура...
У цьому ж контексті пригадується гучна "депозитна" історія близьких родичів Гонтаревої, видача НБУ вже під її керівництвом рефінансування для "Дельти" під 2 млрд грн (на що Валерія Олексіївна у випадку інших банків була зазвичай скупою), відсутність персональної гарантії М.Лагуна з рефінансування, кримінальні провадження ГПУ і НАБУ по сумнівних операціях "Дельта Банку", у яких правоохоронці вважають співучасниками злочинів у тому числі посадових осіб НБУ, резюмує видання.
Відсутність персональної поруки по рефінансуванню М. Лагун коментує так: "Дельта Банк" отримував на загальних підставах, відповідно до діючих інструкцій. Як забезпечення НБУ були надані високоліквідні застави, які двічі і більше покривали рефінансування".
Нині суди Київської області розглядають принаймні п`ять позовів НБУ до М.Лагуна про звернення стягнення на предмет іпотеки. Торік Нацбанк заявляв про спроби стягнути з нього 767 млн грн за майновим поручительством (земельні ділянки). Тоді ж НБУ скаржився, що спрямував Лагуну три вимоги про необхідність виконати зобов`язання, але "Укрпошта" повернула їх "через неможливість вручити адресату".
НБУ хвалився, що в першому кварталі 2017-го виграв три судові спори з майновими поручителями "Дельта Банку" про звернення стягнення на іпотечне майно, яке оцінювачі оцінили в 63,6 млн грн. НБУ судиться, зокрема, з ТОВ "Крем-1", серед засновників якого — Лагун Антоніна Іванівна. Слід розуміти, сестра М.І. Лагуна?
Відсутність персонального поручительства з рефінансування Гонтарева пояснювала тим, що позики надавалися в тому числі під заставу паперів ДІУ з держгарантією, завдяки чому, мовляв, виходила "максимально можлива оцінка застави". Але важливий нюанс: папери ДІУ не покривали всього боргу "Дельти" перед НБУ.
У лютому В.Гонтарева заявляла про зменшення боргу "Дельта Банку" перед ФГВФО і НБУ на 5,3 млрд грн.
Об`єднання цих сум в одну навряд чи було випадковим з огляду на масштабні судові баталії між НБУ і Фондом, які ніяк не можуть поділити, кому ж дістанеться "виручка" банку. Частіше в судових протистояннях перемагає ФГВФО, про що свідчить у тому числі рішення Київського апеляційного госпсуду від 14 лютого 2017 р. у справі, де предмет спору НБУ і ФГВФО — 3,36 млрд грн, які ліквідатор "Дельта Банку" перерахував Фонду, а не Нацбанку.
НБУ програв Фонду навіть у Вищому госпсуді — у справі на 220 млн грн, отриманих "Дельтою" у результаті погашення облігацій Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, які випускалися під гарантії Кабміну. Такі судові спори між НБУ і ФГВФО зовсім не рідкість й у випадку інших банків-банкрутів (зокрема, "Фінанси і кредит", Златобанк, "Надра"). Передумова для конфліктів — протиріччя норм різних законів. Якщо НБУ як забезпечений кредитор може претендувати на кошти банків-банкрутів позачергово на підставі Закону "Про заставу", то ФГВФО апелює до Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до норм якого Нацбанк може опинитися лише в сьомій черзі кредиторів.