Лагун про Дельта Банк: ми не були готові до такого макроекономічного сценарію

19.08.2017, 09:00

Екс-власник збанкрутілого Дельта Банку Микола Лагун в коментарі для газети «Дзеркало тижня. Україна» таким чином відповів на питання, чи міг Дельта Банк уникнути банкрутства, якби не сумнівні операції, які, за даними правоохоронців, були здійснені перед визнанням фінустанови неплатоспроможною: 

«Причини банкрутства "Дельта Банку" були об`єктивними, зокрема:

— майже третина кредитного портфеля банку перебувала в Криму, Донецькій і Луганській областях;
— якість кредитного портфеля, який був сформований в інших областях, катастрофічно погіршилася (девальвація, втрата значної частини експорту та ринків збуту, загальне погіршення економіки);
— позичальники, навіть висококласні, включаючи підприємства державного сектора, припинили обслуговувати свої кредити;
— через девальвацію пасиви банку в еквіваленті зросли майже в 1,5 разу (валютна частина пасивів банку становила майже 50%), а активи, особливо валютні, істотно знецінилися;
— загострення процесу примусового стягнення (права кредиторів). При цьому для банку надходження з проблемного портфеля були вагомим джерелом надходжень;
— непідконтрольна паніка і масовий відплив коштів вкладників унаслідок серії інформаційних атак, загострення політичної ситуації в країні та на Сході України.

У банку дійсно була вкрай агресивна стратегія, спрямована на органічний приріст (власного кредитного портфеля) і неорганічне зростання (купівля інших банків і кредитних портфелів), і ми не були готові до такого макроекономічного сценарію падіння. Але ця стратегія, плани та прогнози були відкритими для клієнтів банку, ЗМІ та схвалені регулятором.

А от імовірність макроекономічного падіння була вкрай невисокою і навіть, певною мірою, форс-мажором. У ситуації, яка склалася, хотілося б більше підтримки від держави не для акціонера, а для кредиторів і вкладників. І, на мій погляд, це було б цілком логічно та обґрунтовано».

Контекст

За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), ринкова вартість 85,5 млрд грн активів "Дельти", які значаться на балансі, — 29 млрд (34% від балансової вартості). У їхньому числі кредити фізособам оцінені в 11,3 млрд грн (з балансових 29,5 млрд), юрособам — у 9,94 млрд (37,8 млрд).

Аудитори "Ернст енд Янг" (EY) під час forensic audit виявили, що "Дельта Банк" за останні три роки життя (з березня 2012-го по березень 2015-го) приховав збитків як мінімум на 42 млрд грн. І принаймні з квітня 2014-го, з огляду на реальні показники нормативів ліквідності, "Дельта" була неплатоспроможною. А якщо дивитися на реальний показник достатності регулятивного капіталу, то банк був неплатоспроможним ще... з квітня 2012-го.

В EY також указували на такі практики в роботі "Дельти", як відсутність договорів застави в кредитних справах позичальників, завищення вартості застав, подвійна застава активів, видача кредитів після присвоєння банку статусу проблемного тощо.

Абсурдність ситуації доходила до того, що "Дельта Банк" за нацстандартами фінзвітності за 2014 р. декларував... прибуток у 46,3 млн грн. Хоча те, що з банком не все гаразд, було зрозуміло ще за підсумками 2013-го, коли його відсоткові витрати перевищили доходи на 303,8 млн грн. І доводи, що банк був "заточений" на одержання комісійних доходів, які "зашивав" у свої продукти, виглядають, м`яко кажучи, непереконливо.

На 1 липня 2017 р. ФГВФО у межах гарантійної суми виплатив вкладникам "Дельти" 15,58 млрд грн, а сукупні виплати потягнуть на 16,1 млрд. Це найбільші витрати Фонду по банках-банкрутах.

За даними ФГВФО, обсяг коштів фізосіб у "Дельті" з категорії "200+" — 8,8 млрд грн, а борг банку перед НБУ з рефінансування на початок квітня становив 8 млрд (на момент введення тимчасової адміністрації — 9,3 млрд грн). З огляду на вищенаведені невтішні оцінки Фонду про реальну вартість активів "Дельти", очевидний ризик, що або вкладники "200+", або НБУ своїх коштів не одержать (між ними саме тривають позови з цього приводу в судах). Не кажучи вже про юросіб, серед яких також Ощадбанк і Державна іпотечна установа (ДІУ), які також розраховують на повернення своїх мільярдів. Сумарні вимоги кредиторів до "Дельта Банку" — 53,7 млрд грн.

Задля справедливості зазначимо, що кредитний портфель "Дельти" справді не повністю "мертвий". Ознаки життя показує насамперед його роздрібна частина, що й забезпечило деяке зменшення боргу банку перед НБУ (на 1,3 млрд грн) і погашення 25% (на суму близько 3,7 млрд) зобов`язань "Дельти" перед ФГВФО (цей борг у 14,8 млрд утворився через гарантійні виплати Фонду). У лютому В.Гонтарева заявляла про зменшення боргу "Дельта Банку" перед ФГВФО і НБУ на 5,3 млрд грн.

Серед великих боржників Дельта Банку – у т.ч. ТОВ "Дніпрометалсервісгруп". Підприємство ліквідовано ще на початку 2016-го, а великі борги перед "Дельта Банком" (за оцінками ФГВФО, 3,6 млрд грн) залишилися.

Згідно з матеріалами кримінального провадження №12015100060003249, кредит для ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" "Дельта Банк" надавав Нацбанку як забезпечення під його позики. І як зазначали слідчі МВС, хоча оцінка боргу ТОВ "Дніпрометалсервісгруп" вказувалася в реєстрах НБУ на рівні 2 млрд грн, "насправді це майно коштує в кілька разів менше". "Таку завищену оцінку банк надав, щоб ухилитися від формування резервів під цей кредитний портфель, а також під такий дорогий актив легко було одержати рефінансування", — констатувалося в матеріалах справи.

Серед великих позичальників/боржників "Дельта Банку", з якими судився ФГВФО, — структури, пов`язані з В.Новинським ("Херсонський суднобудівний завод"), Р.Ахметовим (ТОВ "ЕСУ" — власник "Укртелекому"), В.Нусенкісом ("Донецьксталь"), В.Хмельницьким і А.Івановим ("Кримська девелоперська компанія"). ЗМІ писали, що серед позичальників "Дельта Банку" були й структури Д.Фірташа, водночас його збанкрутілий банк "Надра" сам висував вимоги до "Дельти" (на 17 млн дол.).

Чи не найяскравіша боргова історія останнього часу — визнання судами недійсними договорів застави, які укладали з "Дельтою" підприємства з корпорації "УкрАВТО" Т.Васадзе. Як наслідок, з-під застави "Дельта Банку" "виїхали" сотні автомобілів Mercedes-Benz, Chevrolet, Opel, ЗАЗ. І на такому тлі ФГВФО продав право вимоги до "УкрАВТО" майже на 1 млрд грн за 244 млн грн структурі, в якій простежувався опосередкований зв`язок із... дочкою Т.Васадзе. При цьому в "УкрАВТО" заперечували зв`язок корпорації з покупцем його боргів. Із формального погляду, можливо, і коректне твердження (питання юридичних смаків), а по суті — більш ніж сумнівне.