Контроль за трансфертним ціноутворенням: уряд хоче закрутити гайки

Все про економіку та фінанси

На своєму засіданні 17 грудня уряд ухвалив законопроект про щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Він ще не внесений на розгляд до Верховної Ради, тому його текст еще може змінюватися.

Як зауважують в аудиторській компанії EY, попри інформацію про проведення Кабміном консультацій з представниками бізнес-спільноти при підготовці проекту, значна частина пропозицій від бізнесу не була відображена в документі.

Щодо підходу до визначення контрольованих операцій

Як зауважують фахівці, в документі контрольованими для цілей оподаткування визнаються лише господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування сторін таких операцій. Для операцій платника податку з пов‘язаними резидентами перелік контрольованих операцій встановлюється окремо для цілей податку на прибуток підприємств та для ПДВ.

Щодо розширення переліку контрагентів, операції з якими є контрольованими

Запропоновано доповнити перелік контрагентів платника податку, операції з якими визнаються контрольованих для цілей нарахування податку на прибуток. Зокрема, контрольованими для цілей ТЦУ можуть визнаватись операції з комісіонерами- нерезидентами, через яких платник податків здійснює продаж товарів та операції платника з пов’язаними особами - резидентами, якщо хоча б одна зі сторін таких операцій має постійне іноземне представництво за кордоном.

Контрольованими можуть визнаватись операції з нерезидентами, зареєстрованими в низькоподаткових юрисдикціях, а також в юрисдикціях, які не розкривають структуру власності компаній та не здійснюють обмін податковою інформацією.

Щодо відмови від 50-мільйонного критерію

Проектом запропоновано відмовитись від єдиного кількісного критерію (за річним обсягом операцій з одним контрагентом) для визнання операцій контрольованими. Натомість, операції можуть визнаватись контрольованими, якщо одночасно:

1) загальний обсяг оподатковуваного доходу платника податків та/або його пов’язаних осіб від усіх видів діяльності перевищує 20 млн грн. за відповідний податковий (звітний) календарний рік; та

2) обсяг групи таких господарських операцій платника податків та/або його пов’язаних осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн грн. (без ПДВ) або 3% доходу платника податків.

Виходячи з запропонованого підходу, наприклад, якщо:

- платник податків Х має незначний обсяг доходів, але є учасником групи пов’язаних осіб та сукупний оподаткований дохід групи перевищує 20 млн грн, та
- загальний обсяг операцій платника податків Х з контрагентом Y становить, наприклад, лише 10 тис. грн, але
- загальний обсяг операцій усіх підприємств групи (у т. ч. нерезидентів) з контрагентом Y перевищує 1 млн грн, то для платника податків X всі операції з контрагентом Y мають визнаватись контрольованими.

Контрольованими також можуть визнаватись операції між пов’язаними особами, що здійснюються не безпосередньо між ними, а через ланцюг формально незалежних підприємств, які не виконують суттєвих функцій, не використовують суттєвих активів та/або не приймають на себе суттєвих ризиків.

Щодо можливості визнання осіб пов’язаними через суд

У законопроекті запропоновано надати податковим органам право звертатися до суду щодо визнання осіб пов’язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала практичний контроль над бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та /або, що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль над бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.

Щодо звітності з питань ТЦУ

Відповідно до проекту, інформація про контрольовані операції може подаватись двічі:

- у формі додатку до річної декларації з податку на прибуток - для усіх платників податку, які здійснювали контрольовані операції;
- у формі звіту про контрольовані операції, який подається до 1 травня року, наступного за звітним – для платників податків, обсяг контрольованих операцій яких перевищує 5 млн грн.

Документацію з ТЦУ повинні готувати та подавати на запит податкових органів усі платники податків, а не лише великі платники. Строк для виконання запиту скорчено з двох до одного місяця.

Щодо перевірок з питань ТЦУ

Запропоновано продовжити тривалість перевірок з питань ТЦУ з 6 до 18 місяців з правом продовження на 12 місяців.

Запропоновано збільшити до 7 років граничний строк, протягом якого податкові органи можуть ініціювати перевірку з питань ТЦУ та самостійно визначити податкові зобов’язання щодо контрольованих операцій (замість 3 років).

Щодо підвищення штрафних санкцій

За невключення до звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції передбачено штраф у розмірі 1% від суми операцій, що не були задекларовані, але не більше 100 розмірів мін. зар. плати (замість фіксованої суми у 100 розмірів мін. зар. плати).

За неподання обов’язкової документації передбачено штраф у розмірі 3% від суми операцій, щодо яких не була подана документація (замість фіксованої суми у 10 розмірів мін. зар. плати).

Щодо змін до «спеціальних правил», передбачених п. 21 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу

Проектом пропонується до 2017 року встановити обов’язкове застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни для визначення оподатковуваного доходу у контрольованих операціях з імпорту/експорту товарів за кодами, визначеними п. 21 Підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу.

Для визначення найбільш зіставної ціни для таких операцій використовується середня ціна товарів, що склалася на товарній біржі за декаду, що передує проведенню контрольованої операції.

Перелік товарних бірж для кожної групи товарів визначає Кабінет Міністрів.

Використання інших методів ТЦУ дозволяється лише за умови розкриття платником податків інформації про рентабельність всіх пов’язаних осіб, що беруть учать у ланцюгу купівлі-продажу таких товарів (до першого непов’язаного контрагента).

При цьому в Мінфіні зауважують, що над законопроектм працювала окрема робоча група, до складу якої входили представники аудиторських компаній, банківського сектору та центральних органів виконавчої влади. Також він був предметом дослідження технічної місії МВФ та експертів Світового банку.

У відомстві акцентують увагу на тому, законопроектом запроваджується принцип «витягнутої руки», що є «основним стандартом для трансфертного ціноутворення та змінюється основна мета трансфертного ціноутворення з визначення звичайної ціни на «визначення зіставності умов у контрольованих операціях, виходячи з принципу «витягнутої руки», надано визначення методів згідно з рекомендаціями ОЕСР та вдосконалено механізм обрання методу трансфертного ціноутворення».

«Контролюючому органу надано право застосовувати інші методи визначення ціни контрольованих операцій, лише якщо він обґрунтує, що застосований платником податків метод не дає змогу визначити, що ціна в контрольованій операції відповідає принципу «витягнутої руки», - констатують у Міністерстві фінансів.

Також там зауважують, що «ліквідовано схеми оптимізації оподаткування через штучне зменшення суми операції з одним контрагентом менше 50 млн. грн. на рік».

Збільшення термінів перевірок обґрунтовується значними обсягами інформації про контрольовані операції, що має опрацювати фіскальна служба, потребують збільшення терміну проведення перевірок. Відповідно до рекомендацій ОЕСР та пропозицій Світового банку такий термін збільшено з 6 до 18 місяців з можливістю продовження ще на 12 місяців у разі необхідності.

Також у Мінфіні акцентують увагу, що

- скасовано пріоритет офіційно визнаних джерел інформації. Платники податків та податкові органи зобов’язані використовувати інформаційні джерела, що є загальнодоступними та дають можливість отримати вищий рівень співставності комерційних та фінансових умов операції.

- уніфіковано та спрощено звітність про контрольовані операції. Форма Звіту про контрольовані операції визначена не лише для великих платників податків, як в діючій редакції Податкового кодексу, а й для інших платників податків, що здійснюють контрольовані операції. Крім того, звіт про контрольовані операції подають лише платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. грн. (без урахування ПДВ). Решта платників податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов`язані надавати спрощену інформацію одночасно із поданням декларації з податку на прибуток як додаток до неї.

- запроваджено штрафні санкції за не включення контрольованої операції у звіт у розмірі 1% від суми операцій, що не були задекларовані в звіті, але не більше 100 розмірів мінімальної заробітної плати за всі не задекларовані операції та 3 % від суми операцій, щодо яких не була подана документація.