Коломойський просить суд зобов’язати НБУ надати докази діри в капіталі Приватбанку

Все про економіку та фінанси

Відповідно до ухвали Окружного адмінсуду м. Києва від 19 червня, компанія Тріантал Інвестменс ЛТД (Triantal Investments LTD) в рамках позову до НБУ, Фонду гарантування, Кабміну, Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (справа №826/6665/17) просить суд зобов`язати відповідачів вчинити дії щодо надання інформації (довідки, висновки, аудиторський висновок) на підтвердження необхідності додаткової капіталізації Приватбанку за результатами проведеного діагностичного обстеження у 2015 році.

Нагадаємо, компанія Triantal Investments LTD до націоналізації Приватбанку була власником 16,8% його акцій, причому по 49,5% у ній належали І. Коломойському та Г. Боголюбову.

Провадження по вказаній справі було відкрите 24 травня, а 19 червня Окружний адмінсуд м. Києва зупинив його (за клопотанням Triantal Investments LTD) до набрання законної сили судовими рішеннями у пов’язаній справі (№826/6664/17) – за позовом Triantal Investments LTD до НБУ (як третя особа в цій справі фігурує Приватбанк та Мінфін) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 17 жовтня 2016 року №4274-р, визнання протиправними дій. Чого саме стосується вказане розпорядження, в судових матеріалах не уточнюється.

Як писав Finbalance, Печерський райсуд м. Києва розглядає позов Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку щодо розірвання договору поруки за кредитами рефінансування, які Приватбанк отримав від НБУ. 09 червня було призначено склад суду по цій справі (№757/32503/17-ц).

Крім того, 09 червня також було призначено склад Окружного адмінсуду м. Києва для розгляду справи №826/7432/17 – за позовом І. Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування, Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку «щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії». Як треті особи в справі фігурують Приватбанк та Мінфін.

Нещодавно заступниця глави НБУ Катерина Рожкова в інтерв’ю для Finbalance заявила, що Ігор Коломойський оскаржує в суді рішення про визнання банку неплатоспроможним та його націоналізацію.

«У позовній заяві пан Коломойський писав про рейдерство з боку держави.

Як можна сподіватися на успіх в реструктуризації [інсайдерських кредитів, згідно з Меморандумом з МВФ, мала відбутися до 01 липня, - ред.], якщо екс-власник банку, попри те, що є листи з його зобов’язаннями, йде в суд, подає позов про визнання протиправним рішення НБУ про визнання Приватбанку неплатоспроможним, відповідно, й рішення про націоналізацію, а також всіх порук?

У Законі про систему гарантування, де передбачено націоналізацію, є такий момент: попередній власник акцій банку немає права вимагати від інвестора (тобто держави в нашому випадку) відшкодування збитків, понесених у результаті придбання новим інвестором акцій банку, з підстав недійсності, скасування або визнання протиправними будь-яких рішень, правочинів або інших дій, прийнятих в процесі визнання банку неплатоспроможним.

Тобто по закону він немає права вимагати відшкодувань. Інше питання – наші суди. У нас суддя судді дуже люблять одягати в нас на себе мантію судді Конституційного Суду та трактувати закони. Отут є питання», - зазначила К. Рожкова.

На днях міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що в листі екс-власників Приватбанку до Кабміну, який був надісланий перед націоналізацією банку, «є зобов’язання реструктуризувати кредитний портфель у розмірі сформованих резервів на момент націоналізації за мінусом bail-in». «Ця формула є. На момент націоналізації ми докапіталізували банк на 116,8 млрд грн. Це односторонні зобов`язання [екс-власників Приватбанку], а наслідки [їх невиконання] чітко врегульовані законом», - зазначив О. Данилюк.

Також глава Мінфіну, коментуючи позов І. Коломойського щодо визнання незаконною націоналізації Приватбанку, зазначав, що екс-власникам повернути банк нереально. "Це просто тактика ускладнити процес, відволікти увагу", - зауважив О. Данилюк.

Нагадаємо, що в ніч з 18 на 19 грудня 2016 року Кабмін повідомив про рішення щодо націоналізації Приватбанку. Як зазначалося в офіційній заяві уряду, згідно з інформацією глави НБУ Валерії Гонтаревої та міністра фінансів Олександра Данилюка, «приватні акціонери Приватбанку звернулися до уряду з пропозицією, аби держава в інтересах клієнтів банку стала його повним власником».

І. Коломойський публічно підтверджував інформацію про звернення до Кабміну «з пропозицією про передачу Приватбанку державі».

За висновками НБУ, основною причиною дефіциту капіталу в Приватбанку, що й створило ризики для вкладників й зрештою зумовило потребу в націоналізації банку, була видача кредитів пов’язаним особам за неринковими умовами (під занижені ставки й недостатнє забезпечення). За оцінками НБУ, 97-100% корпоративних кредитів у портфелі Приватбанку – інсайдерські.

Натомість за версією І. Коломойського, причиною звернення акціонерів Приватбанку до уряду з проханням націоналізуватися банк стала «клієнтська паніка, спровокована, насамперед, діями НБУ» (цитата). «У Приватбанку був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував все нові і нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 млрд грн, 97% пов`язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики», - переконував бізнесмен.

Про перипетії довкола визначення частки інсайдерських кредитів у портфелі Приватбанку читайте тут.

У кінці 2016 року й на початку 2017 року Кабмін випустив держоблігації для докапіталізації Приватбанку на 116,8 млрд грн. У червні уряд вирішив докапіталізувати банк за результатами аудиту компанією EY ще на 38,5 млрд грн. Як писав Finbalance, зазначені обсяги докапіталізації не покривають ризик програшу держави в судових спорах зі структурами екс-власників Приватбанку та пов’язаних з ними осіб (у т.ч. братів Суркісів) через кошти, які були списані під час націоналізації банку в рамках процедури bail-in (примусової конвертації коштів у капітал). Обсяг операції bail-in становив 29,4 млрд грн.

За даними Приватбанку, проти нього подані судові позики на 9 млрд грн, причому під них сформовані резерви лише на 36 млн грн.

Які саме структури, пов’язані з екс-власниками Приватбанку, засипають позовами цю фінустанову та державу, читайте тут. Про судові спори до держави братів Суркісів див. тут, держателів євробондів Приватбанку – тут.

Про фінансовий стан Приватбанку (у т.ч. підсумками його роботи за 5 місяців-2017) читайте тут.