Коломойський подав ще два позови до НБУ – про визнання недійсною і розірвання поруки

Все про економіку та фінанси

Відповідно до судових матеріалів, Печерський райсуд м. Києва у вересні почав розглядати ще дві справи за позовами Ігоря Коломойського до НБУ та Приватбанку – №757/53518/17-ц (про розірвання договору поруки) та №757/53618/17-ц (про визнання недійсним договору поруки).

Як писав Finbalance, в червні цей же суд в рамках справи №757/32503/17-ц почав розглядати позов І. Коломойського до НБУ та Приватбанку щодо розірвання договору поруки.

Раніше керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій у коментарі для Finbalance зауважував, що поки що єдиною зачіпкою для примусового стягнення заборгованості з корпоративних позичальників Приватбанку, яких НБУ пов`язує з екс-акціонерами банку, є особисте зобов’язання Коломойського по кредитам рефінансування.

"Але і там, думаю, все сумно. По-перше, не відомо, чи то зобов’язання взагалі дійсне (в останньому річному звіті банку про нього – ні слова). По-друге, я не бачу реального механізму такого стягнення. Згідно з постановою №259 про рефінансування, НБУ може стягнути заставу по рефінансу лише після стягнення коштів з коррахунку банку, після того, як тих коштів виявилося недостатньо. До того ж, щоб задіяти механізм стягнення, потрібно, щоб Приватбанк дефолтнув по рефінансу. А це вже якийсь абсурд – супернадійний банк у дефолті. Можливо, тоді його ще й проблемним треба визнавати", - зазначав О. Паращій.

Екс-глава правління Ощадбанку та нинішній глава правління «Української міжбанківської валютної біржі» Анатолій Гулей у коментарі для Finbalance припускав, що навряд чи І. Коломойський звертався б до НБУ з позовом щодо розірвання договору поруки по боргам Приватбанку по кредитам рефінансування, не маючи для того юридичних аргументів.

"Якщо той, хто взяв зобов’язання поруки, хоче відізвати свій підпис, то, швидше за все, на сьогодні ця порука або не діє, або не є повноцінно функціональною, або вона в юристів викликає сумнів щодо можливості/необхідності виконання", - зауважував фінансист.

У липні прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance повідомляла, що погашені ним у 1-му півріччі 5,3 млрд грн кредитів рефінансування (у результаті чого борг перед НБУ зменшився до 12,7 млрд грн) – це позики, які залучалися в Нацбанку ще до націоналізації.

«Приватбанк проводив погашення рефінансування у першому півріччі за рахунок монетизації ОВДП 12.01.2017 на суму 1.4 млрд грн, а також за рахунок коштів, залучених на ринку ресурсів та власних коштів. Стягнення на предмет застави з боку НБУ не проводилось.

Формально відбулося скорочення зобов’язань І. Коломойського [за порукою, наданою для Нацбанку по кредитам рефінансування, - ред.], але лише за тими угодами, за якими заставою за зазначеними кредитами був портфель карткових кредитів клієнтів Приватбанку (за виключенням пов’язаних осіб, та клієнтів, що мешкають у зоні проведення АТО), тобто зобов’язання самого банку.

Порука І. Коломойського на момент націоналізації і наразі покриває 100% зобов`язань Приватбанку перед НБУ», - констатували в Приватбанку.

У банку підкреслювали, що вартість активів, внесених у заставу НБУ, за оцінкою департаменту управління ризиками НБУ станом на 01.04.2017, складала 21,9 млрд грн, що "повністю, а також з урахуванням коригуючих коефіцієнтів, покриває зобов’язання Приватбанку" (цитата).

Про юридичну війну між державою та "приватівцями" детальніше читайте тут.